• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

До пріоритетних напрямків інформатизації ДПАУ на даному етапі слід віднести:

• створення і розвиток програмно-апаратних комплексів для за­безпечення функціонування автоматизованих інформаційно-аналі­тичних систем центрального та обласних рівнів податкової служби;

• створення корпоративного комп"ютерно-телекомунікаційного середовища, що пов'язує воєдино всі рівні податкової служби;

• створення та насичення районних податкових адміністрацій АРМ, об'єднаними локальними інформаційними мережами, для забезпечення ефективної взаємодії користувачів з корпоративним комп'ютерно-телекомунікаційним середовищем;

• створення типового математичного забезпечення для розв'я­зання функціональних задач податкової служби обласного та район­ного рівнів;

• впровадження новітніх методів, засобів, технологій для авто­матизованого виявлення прихованих неплатників податків і тіньо­вих елементів економіки, підвищення ефективності оперативно-розшукових заходів;

• підготовка і перепідготовка кадрів у галузі нових інформацій­них технологій і їх використання в податковій службі.

Зауважимо, що комплексне розв'язання цих проблем дозволить ДПАУ вийти на якісно новий щабель інформатизації і забезпечити більш вищий рівень збирання податків в Україні, а також сприятиме науково-обгрунтованому прогнозуванню бюджету країни.

Інформатизація податкової служби є складником Національної програми інформатизації України. Тому при вирішенні будь-яких питань, що стосуються цієї проблеми, слід дотримуватись принци­пів сумісності об'єктів інформатизації ДПАУ та інших органів дер­жавного управління. Крім того, повинні враховуватися угоди України з зарубіжними країнами, особливо з країнами СНД, з питань оподаткування, а також враховуватись досвід інших країн в області інформатизації податкових служб.

У зв'язку з реформуванням підрозділів Міністерства внутрішніх справ по боротьбі з кримінальним ухиленням від оподаткування в податкову поліцію та об'єдніШня їх.і податковою адміністрацією гостро постала проблема їх інформатизації, оскільки ці підрозділи практично не мають відповідної технічної бази.

Сьогодні всі ДПА України всіх рівнів обладнані поштовими вуз­лами, що працюють в режимі електронної пошти по комутованих каналах зв'язку з використанням персональних комп'ютерів та мо­демів. Використовується шість різних поштових програм (Т-МаіІ, FrontDoor, ProCarry та ін.), уніфікованих в частині стандартів, що регламентують передачу файлів. Ведуться роботи щодо вибору єди­ної поштової системи, інтегрованої з системами документообігу.

При створенні АІС необхідно розглянути можливість модерніза­ції електронної пошти та використання її як резервної системи в ра­зі відказів телекомунікаційної мережі.

Основні завдання, вирішення яких покладається на автоматизо­вану інформаційно-аналітичну систему, такі:

• підвищення оперативності, достовірності та якості інформації, яка використовується для прийняття рішень та забезпечення конт­ролю за повним та своєчасним надходженням коштів до бюджетів;

• істотне підвищення продуктивності праці службовців держав­них податкових адміністрацій внаслідок використання сучасних ін­формаційних технологій у роботі податкових служб на кожному з етапів: від введення первинних документів до аналітичної обробки інформації;

• аналіз економічного стану підприємств, регіонів, галузей у різ­них аспектах для вироблення науково обгрунтованих рішень з питань податкової політики, розробки рекомендацій для створення переду­мов для залучення «тіньового» грошового обороту до офіційного;

• створення баз знань та даних на центральному і обласному рі­внях і забезпечення оперативного обміну інформацією по міжвідом­чих системах зв'язку з митними, фінансовими органами, органами державної влади, статистики, іншими міністерствами та відомства­ми з метою посилення фіскально-регулювальної функції ДПА;

• реалізація принципово нової технології взаємодії між платни­ками податків та податковою адміністрацією — «електронної звіт­ності», що дозволить суттєво знизити витрати на перевірку звітних документів платників податків, значною мірою скоротить витрати часу платників податків на взаємодію з податковою адміністрацією, а також дозволить сформувати бази даних для аналізу господарської діяльності;

• підвищення рівня навчання та кваліфікації працівників подат­кової адміністрації за рахунок впровадження сучасних технологій навчання з використанням комп'ютерної техніки.

Для вирішення широкого спектра проблем податкової діяльності необхідно вжити певних заходів щодо реформування галузевої ін­форматики:

• з метою забезпечення податкових службовців інформацією, якість якої адекватна складності розв'язуваних задач, створити на базі сучасних технологій розподіленої бази даних Центральну базу даних (ЦБД) з можливістю постійного віддаленого доступу до ЦБД з ДПА районного рівня для оперативного отримання інформації за кожним із зареєстрованих платників.

• провести істотну «математизацію» аналітичної діяльності різ­них підрозділів податкових адміністрацій всіх, рівнів, насамперед щодо діяльності центрального апарату, з широким використанням в аналітичних задачах сучасних методів математичної статистики;

• з метою переходу від одноманітного уніфікованого принципу аналізу та формування керуючих впливів до диференційованого, згідно з особливостями економіки та «податкових параметрів» даної області, створити «інформаційні портрети» областей і регіонів, ви­значити впливові «податкові параметри»;

• розробити технологію нагромадження динаміки змін податко­вих показників (звітність) та впровадити адекватні методи їх аналізу;

• ввести принцип обгрунтування розробки і впровадження за­вдань статистичних звітів та аналізу з метою оцінювання їх доціль­ності та очікуваних економічних результатів;

• вирішити проблему ефективної інформаційної підтримки дія­льності податкової поліції, яка є важливою ланкою податкової служ­би, з урахуванням специфіки оперативної роботи, з максимальним задоволенням жорстких вимог до якості та режимів функціонування інформаційної системи ДПА (швидкодія, ступені захисту інформації і т. ін.);

• розробити й упровадити різноманітні засоби інформатики для спілкування та виховання податкової дисципліни платників.

Оскільки обсяги статичної, умовно-статичної та динамічної ін­формації значні, необхідно опрацювати:

• рівні деталізації даних для кожного зі структурних рівнів ДПА: район, область, держава;

• принципи побудови розподіленої інформаційної бази податкової служби.

Окреме важливе завдання полягає у створенні ефективної систе­ми обробки та контролю податкових декларацій фізичних осіб на базі головного та регіональних обчислювальних центрів із викорис­танням технологій сканування форм і електронного документообігу, ключовою ланкою в яких повинно бути використання ідентифікаційного номера фізичної особи.

Одна з основних проблем ефективного використання електрон­ного документообігу — відсутність стандартизованого поняття еле­ктронного документа, стандартів і технологій обертання електрон­них документів. Ця сфера потребує декладного опрацювання. Ре­зультатом має бути комплекс стандартів і технологій, прийнятний до використання відомствами та платниками, що забезпечить перехід до безпаперових технологій електронного документообігу.

Визначити як першочергове завдання створити й погодити базо­вий стандарт електронного документообігу, який визначає основні поняття в зазначеній сфері:

• визначення методологічної, нормативно-правової бази елект­ронного документа, ознак, які перетвоюють електронну структуру на документ;

• визначення стандартів, технологій і процедур введення папе­рового документа до електронного документообігу і надання йому юридичного статусу електронного документа;

• визначення стандартів, технологій і процедур зведення елект­ронного документа до паперового вигляду, надання йому юридич­ного статусу документа;

• визначення стандартів, технологій і процедур обміну елект­ронними документами.

Такі вимоги задовольняються за умови використання нової ін­формаційної технології, яка передбачає наявність трирівневої струк­тури обробки даних. Така структура забезпечить:

• у районних державних податкових інспекціях

• наявність єдиної програми — інтерфейсу користувача для до­ступу до єдиного інформаційного поля районної ДПА з усіх приклад­них програм з використанням малопотужних комп'ютерів, якими обладнано переважну більшість районних ДПА;

• можливість якісної роботи з прикладними програмами корис­тувачів з невисокими професійними навичками;

• здійснення віддаленого супроводження баз даних та приклад­них програм;

• створення передумов для повноцінного виконання функцій ДПА, пов'язаних з необхідністю обміну даними з іншими підрозді­лами податкової служби різних рівнів (район, область, центр).

• в обласних державних податкових адміністраціях:

• наявність засобів якісного агрегування даних районних рівнів;

• наявність засобів проведення аналізу та розв'язання регіона­льних задач в умовах розподіленої інформаційної структури подат­кової служби.

• в Державній податковій адміністрації України:

• організацію автоматизованої системи збору й аналізу статис­тичної інформації, податкової інформації загальнодержавного рівня;

• виконання функції автоматизованого керування і супровод­ження баз даних і програмних продуктів, які експлуатуються в стру­ктурі Державної податкової адміністрації України.

Автоматизована 1С ДПА України здатна повнофункціонально здійснювати основну діяльність лише в разі необхідного технічного оснащення всіх ДПА. Надалі з нарощуванням потужності технічних засобів необхідно додержувати таких принципів:

• насамперед надавати техніку ДПА, що забезпечують найбіль­ший процент надходжень до бюджету та ДПА, які мають на обліку багатьох платників податків. Такий самий підхід потрібен у разі розподілу техніки на рівні областей та міст обласного підпорядку­вання, які обслуговують велику кількість платників податку;

• поряд з укомплектуванням ДПА персональними комп'ютера­ми потрібно змістити акценти в напрямку придбання та забезпечен­ня потужними серверами великих податкових адміністрацій, особ­ливо обласних, та ДПА України;

• придбавати техніку в основному у вітчизняних товаровироб­ників, що дозволить у перспективі розвинути власну сучасну мате­ріально-технічну базу, зменшити залежність від зарубіжних фірм, особливо в частині цінового диктату, та зменшити загальні витрати на інформатизацію;

•придбавати технічні засоби слід на конкурсних засадах.

Забезпечення технічними засобами ДГІА має відбуватися з ура­хуванням трирівневої інформаційної технології обробки даних та побудови корпоративної мережі.

Користувачів за технологічними операціями можна поділити на категорії:

• категорія І — введення даних, обмін даними;

• категорія II — контроль отриманих даних, підготовка й вико­ристання довідкової, статистичної та звітної інформації;

• категорія III — багатофункціональний аналіз інформації;

• категорія IV — адміністрування (керування) і підтримка в роботоздатному стані інформаційної інфраструктури ДПА.

Користувачі категорії І забезпечуються персональними та мережними комп'ютерами, технічними та програмними засобами автома­тизованого введення з паперових і електронних носіїв, засобами аутентифікації електронних документів.

Категорія II користувачів потребує потужніших технічних та програмних засобів середнього рівня для виконання функціональ­них обов'язків.

Технічні засоби для користувачів категорії III є потужними робочими станціями, здатними за визначений час розв'язувати широкий спектр аналітичних задач з можливістю створення закритих для сто роннього доступу баз даних у власних підмережах загальної корпоративної мережі.

Користувачі категорії IV підтримують у робочому стані обчис­лювальні і програмні ресурси, які використовуються насамперед для підтримки роботи систем обміну даними, систем керування базами да­них, сховищ даних. Технічні засоби цього рівня мають будуватися на базі структур, які дозволяють створювати необхідні потужності для рі­зних рівнів ДПА та нарощувати їх без втрат попередніх інвестицій.

Прикладне програмне забезпечення має розроблятися з викорис­танням сучасних інструментальних засобів (наприклад, CASE-тех-нологія), які дозволяють підтримувати єдину базу даних проекту, одночасну працю групи розробників, забезпечують наскрізну під­тримку життєвого циклу системи, підтримку візуальних засобів проек­тування, автоматизацію кодування, уніфікований користувацький інтерфейс, інформаційне забезпечення розробників, документування проекту. Для забезпечення тісної взаємодії різних підрозділів подат­кової служби як в технологічному, так і в інформаційному плані, не­обхідна комплексна автоматизація функцій кожного підрозділу.

Телекомунікаційна мережа (ТМ) ДПА України має містити дві основні підсистеми:

• високо захищену власну корпоративну телекомунікаційну ме­режу ДПА України;

• загальнодоступний з національних та світових телекомуніка­ційних мереж сегмент ТМ ДПА для доступу до відкритих та презентаційних інформаційних ресурсів ДПА України.

Основною метою створення ТМ ДПА є забезпечення формуван­ня, супроводження та доступу користувачів до корпоративних ін­формаційних ресурсів, налагодження оперативної інформаційної взаємодії на всіх рівнях системи установ та підрозділів ДПА Украї­ни, а також відповідних органів державної влади України на основі сучасних телекомунікаційних та інформаційних технологій.

Адекватне рішення для досягнення цієї мети — створити інтег­ровану корпоративну мережу, що забезпечує передавання голосу, факсу, даних та відеосигналів в режимах дротового та бездротового зв'язку. Ця мережа з інтегрованою системою управління має утво­рити основу інформаційної інфраструктури ДПА та гнучке середо­вище для впровадження й реалізації нових видів телекомунікаційно­го та інформаційного сервісу.

Основою ТМ ДПА є магістральна, зонові та місцеві мережі пер­винної мережі зв'язку України з першочерговою орієнтацією на ви­користання цифрових каналів зв'язку, а також використання відпо­відних ресурсів національної телевізійної мережі України.

Об'єднання інформаційних і телекомунікаційних мереж всіх під­розділів та установ ДПА України потягне за собою значне збіль­шення обсягу циркулюючої інформації різних типів та призначення. Тому при побудові ТМ ДПА необхідна розробка і впровадження нормативно-правових, організаційно-технологічних та технічних за­ходів щодо забезпечення інформаційної безпеки згідно з такими принципами:

• забезпечення гарантії інформаційної безпеки для всіх суб'єк­тів ТМ ДПА на основі єдиних затверджених стандартів;

• розподілу відповідальності між різними суб'єктами у різних сегментах ТМ ДПА;

• реалізація програмно-апаратного захисту для управління засо­бами та ресурсами ТМ ДПА;

• неприпустимості отримання забороненої інформації через сег­менти ТМ ДПА, що приєднані до мереж загального користування, з реалізацією в разі необхідності фізичної ізоляції цих сегментів від корпоративної мережі.

Для досягнення поставленої мети доцільно виконувати роботи в таких напрямках:

• протягом 1997—1998 років впровадити пілотний проекту Ки­єві та його районах, розгорнувши паралельно роботи з виявлення та сунення недоліків проекту, доповнення його необхідними функція­ми та розробки і впровадження ряду типових проектів з огляду на різнотипність ДПА (районні, міські, міські з районним поділом) і обсяги виконуваних ними робіт;

• протягом 1997—1999 років розробити функціональний прото­тип системи обласного рівня та впровадити насамперед в областях, які суттєво впливають на формування бюджетів, з використанням комутованих канатів;

• протягом 1997—2000 років здійснити ряд етапів з розробки та впровадження системи центрального рівня, використовуючи спочат­ку існуючу (можливо, модернізовану) систему електронної пошти, а з 1999 року першу чергу ТМ на основі прямих виділених каналів зв'язку;

• до 2002 року завершити роботи зі створення АІС на базі повномасштабної ТМ ДПА.

Основні результати, очікувані від реалізації концепції АІС подат­кової служби України, мають бути такі:

• забезпечення інформаційного базису для створення дієвої та ефективної загальнонаціональної системи податкової служби;

• безперервне та стійке зростання надходжень до бюджету від податків не за рахунок підвищення податкових ставок;

• створення умов для добровільного виконання податкової дис­ципліни платниками податків на підставі розуміння справедливості податкової системи;

• створення умов для зменшення обсягів «тіньової економіки»;

• зниження криміногенності становища за рахунок зменшення обсягів необлікованих грошових коштів;

• поліпшення соціальної захищеності громадян та запобігання соціальній напрузі в суспільстві завдяки збільшенню дохідної час­тини бюджету;

• забезпечення якісного контролю за повнотою і своєчасністю надходжень до бюджету;

• зменшення питомої ваги витрат у загальнодержавному бю­джеті на утримання апарату ДПА.

Переглядів: 554