Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Пам’ятки природи

Термін “пам’ятка природи” уперше ввів Олександр фон Гумбольт у XVIII ст. Під час подорожі (1799-1804 рр.) Південною Америкою він побачив у Венесуелі велетенські дерева із родини мімозових. У своєму звіті про подорож він висловив думку про необхідність збереження таких об’єктів як “реліквій природи” або “пам’яток природи” і ввів це поняття у природоохоронну літературу.

Пам’ятка природи як категорія заповідних об’єктів застосовується в багатьох країнах, але часто, в різних країнах це поняття дещо відрізняється за змістом. На початку XX ст. велись дискусії про те, що саме потрібно вважати за пам’ятку природи – об’єкти живої чи неживої природи, окремі видатні витвори природи чи великі за площею природні ділянки, а чи й створені людиною елементи ландшафту.

За визначенням Закону “Про природно-заповідний фонд України”, пам’ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення. Територія чи окремий природний об'єкт, що мають особливу природоохоронну, наукову, пізнавальну, культурну, естетичну, господарську, оздоровчо-рекреаційну чи іншу цінність, є унікальними чи типовими для держави, оголошуються пам’ятками природи загальнодержавного значення. Територія чи окремий природний об'єкт, що мають велику цінність, є унікальними чи типовими для певного регіону, оголошуються пам’ятками природи місцевого значення.

Залежно від характеру, походження і необхідного режиму охорони пам’ятки природи поділяються на такі типи:

- комплексні – до яких можуть бути віднесені:

· ділянки мальовничих місцевостей,

· еталонні ділянки недоторканої природи,

· локальні території, на яких серед антропогенно зміненого ландшафту збереглись рештки природних екосистем,

· природні ландшафти з унікальними формами рельєфу (гори, групи скель, ущелини, каньйони, групи печер, льодовикові цирки і долини, моренно-валунні гряди, гігантські полої тощо),

- ботанічні – представляють собою:

· місця зростання цінних, реліктових, ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин,

· лісові масиви та ділянки лісу, особливо цінні за своїми характеристиками (породним складом, продуктивністю, генетичними якостями тощо), а також зразки видатних досягнень лісогосподарської науки і практики,

· окремі гаї, дерева-довгожителі та їх біогрупи, дерева, що мають історико-меморіальне значення, дерева оригінальних форм, окремі екземпляри екзотів і реліктів, а також природні об'єкти штучного походження - стародавні алеї, парки, бульвари,

- зоологічні – оголошуються в місцях мешкання цінних, реліктових, ендемічних, рідкісних і зникаючих видів тварин, в місцях гніздування птахів, колоніальних поселень тварин тощо,

- гідрологічні – до яких відносять природні об'єкти, що відіграють важливу роль у підтримці гідрологічного режиму певних територій та мають водоохоронне значення -

· витоки річок, водно-болотні комплекси, ділянки заплав невеликих річок, ділянки морського узбережжя,

· окремі водні об’єкти – озера, ставки, водоспади,

· природні гідромінеральні комплекси - термальні і мінеральні водяні джерела, родовища лікувальних грязей,

- геологічні – являють собою геологічні відслонення, що мають особливу наукову цінність:

· опорні розрізи, стратотипи, виходи рідкісних мінералів, гірських порід і корисних копалин,

· геолого-географічні полігони, у тому числі класичні ділянки з особливо виразними слідами сейсмічних явищ, а також оголення розривних і складчастих порушень залягання гірських порід,

· останці, прояви карсту, печери, гроти, окремі мальовничі скелі, льодовикові валуни, визначні гори, еталонні ділянки родовищ корисних копалин, місцезнаходження рідкісних чи особливо цінних палеонтологічних об'єктів, а також геологічні об'єкти штучного походження, наприклад, старі кар'єри тощо.

Оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів.

Відповідно до мети оголошення, на території пам’яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни їх первісного стану. За умови дотримання цих вимог пам’ятки природи можуть використовуватись у наукових (моніторинг стану навколишнього середовища, вивчення природних екосистем і їх компонентів), культурно-освітніх, оздоровчо-рекреаційних і естетичних цілях. Враховуючи велику різноманітність територій і об’єктів, що оголошуються пам’ятками природи, режими їх охорони та використання є надзвичайно різними. Припустимі види використання визначаються для кожної пам’ятки природи залежно від характеру й особливостей території чи об’єкту, їх стану, оточуючої території. Забезпечення дотримання встановленого режиму покладається на власників або користувачів земель та об’єктів, оголошених пам’ятками природи.

В сильно освоєних регіонах категорія пам’яток природи набуває виняткового значення для охорони малих за площею природних комплексів, що є необхідним для формування (або підтримання) екологічно збалансованої просторової структури ландшафту. Пам’ятка природи – переважаюча за кількістю об’єктів категорія ПЗФ України. Станом на 1.01.2002 р. в Україні нараховується 3028 пам’яток природи, з них 132 – загальнодержавного значення. В законодавстві України немає обмежень щодо площ, які можуть мати території та об’єкти цієї категорії. Проте, на практиці, пам’ятки природи в Україні – це здебільшого невеликі за площею і справді унікальні території або унікальні об’єкти, для яких часто при заповіданні взагалі не визначається площа (наприклад для окремих дерев чи джерел). Біля 70% пам’яток природи загальнодержавного значення мають площі від 10 до 100 га, найчастіше – декілька десятків га. Близько 10% пам’яток природи – мають площу менше 1 га. Найбільшою за розмірами є ботанічна пам’ятка природи “Холодний яр” у Черкаській області площею 553,0 га.

Частка пам’яток природи в ПЗФ України за кількістю становить близько 43 %, а за площею всього 0,9%.

 


Читайте також:

  1. Аналіз лінгвістичної природи написань
  2. Архітектурні пам’ятки Київської Русі
  3. Вплив природи на суспільство
  4. Географія і проблема взаємодії суспільства і природи.
  5. Діяльність як основа буття людини. Взаємозв’язок природи та суспільства.
  6. Еволюція взаємовідносин людини та природи
  7. Еволюція взаємовідносин людства і природи
  8. Еволюція уявлень про взаємовідносини суспільства та природи. Виникнення та розвиток соціоекології
  9. Економічне життя Тюрго розглядав як результат дії універсальних законів природи і суспільства, пов’язував різні форми політичного устрою з етапами господарського розвитку.
  10. Етапи взаємодії суспільства та природи
  11. Жива речовина - сукупність всіх живих організмів, виражену через масу, енергію та хімічний склад. Речовини неживої природи – косні. Біокосні – ґрунт, вода
  12. Зміна природи організацій та медодів управління на основі ІТ.




Переглядів: 1770

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Заказники | Заповідні урочища

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.