• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття, види та характеристика банківських платіжних карток

Платіжна картка як інструмент безготівкових розрахунків

В умовах ринкової економіки в нашій країні все більшої актуальності набу­ває провадження розрахунків з використанням платіжних карток.

Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням від 15.11.2001 p. дає цьому терміну таке визначення:

Платіжна картка — спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, пе­рерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання гро­шей у готівковій формі в касах банків, фінансових установ, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Отже, пластикова картка — це персоніфікований платіжний інструмент, що надає можливість користувачеві карткою здійснювати безготівкові розра­хунки з оплати товарів/послуг, а також отримувати готівку в відділеннях банків і банківських автоматах (банкоматах), є пластиною стандартних розмірів, ви­готовленою зі спеціальної стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси.

Основна функція пластикової картки — забезпечення ідентифікації осо­би, що її використовує, як суб'єкта платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банку-емітента і платіжної системи, що обслу­говує картку, ім'я власника картки, номер його рахунку, строк дії картки.

Крім цього на картці може бути фотокартка власника і його підпис. Алфа­вітно-цифрові дані — ім'я, номер рахунку та ін. — можуть бути ембосовані, тобто нанесені рельєфним шрифтом. Графічна інформація дає можливість візу­альної ідентифікації власника картки.

Однак, для використання в банківській платіжній системі цього недостат­ньо. По-перше, таку картку легко підробити, по-друге, автоматична обробка такої картки проблематична. Крім того, потрібно щоб картка містила ряд кон­фіденційних даних, що полегшує процедуру авторизації. Все це робить необ­хідним занесення ідентифікаційних даних на банківські пластикові картки до­датково ще в закодованому вигляді.

Це завдання може бути вирішене за допомогою різноманітних фізичних ме­ханізмів. У картках зі штрих-кодом як ідентифікаційний елемент використовуєть­ся штриховий код, аналогічний коду, який застосовується для маркування това­ру. Зчитування коду відбувається в інфрачервоних променях. Картки з магніт­ною смугою сьогодні є найбільш поширеними. Магнітна смуга розташована на зворотному боці картки і складається з трьох доріжок. Дві перші потрібні для збе­рігання ідентифікаційних даних, а на третю можна записувати інформацію.

Пластикові, банківські, платіжні, клубні, дисконтні, ідентифікаційні, ембо­совані, неембосовані, кредитні, дебетні, ATM, магнітні, смарт, індивідуальні, кор­поративні, сімейні, VISA, MasterCard, American Express, Diner Club, стандартні, золоті, електронні — ці та багато інших слів можна зустріти в словосполученні зі словами карта і картка. Розглянемо більш детально зазначені види карток.

Отже, усі зазначені види карток належать до пластикових карток. Вони виготовляються зі спеціальної пластмаси, і переважна більшість таких карток має стандартний розмір: 85 х 54 х 0,75 мм.

Класифікувати пластикові картки можна за різними параметрами.

За цільовим призначенням можна виділити:

— банківські (іноді їх називають платіжними);

— ідентифікаційні;

— клубні та дисконтні.

Банківські картки призначені для здійснення безготівкової оплати товарів і послуг власником картки, а також для одержання ним готівки зі свого бан­ківського рахунку в спеціальних банкоматах практично в будь-якій точці світу. Цей вид карток становить найбільший інтерес, оскільки саме ці картки в ос­новному і використовуються як для здійснення купівлі в Інтернеті, так і в оф-лайновій торгівлі. Далі ці картки буде розглянуто більш докладно.

Ідентифікаційна картка призначена для регулювання доступу співробіт­ників в окремі приміщення чи доступу до здійснення певних операцій на устаткуванні.

Клубні та дисконтні картки випускаються окремими організаціями, асоціаціями, клубами і поширюються серед членів цих організацій. Власник такої картки може одержати знижку (discount) на товари чи послуги, придбані у певних торгових організаціях.

Як носій електронної інформації платіжні картки поділяються:

— на картки з магнітною смугою;

— картки з чіпом (мікросхемою).

Перші називаються магнітними картками, другі — смарт-картками ("розумними" картками, чіповими картками).

На магнітній картці записані дані власника й інформація про те, в який банк звертатися для списання необхідної суми за товар чи послугу. Тобто, картка не містить інформації про суму, що знаходиться на ній. Смарт-картка містить зашифровану інформацію про збережену на ній суму.

Магнітні картки є найбільш поширеними сьогодні. Але, як стверджують фахівці, майбутнє за смарт-картками. Останнім часом спостерігається значне збільшення використання як платіжного засобу саме цих карток.

Картки можна також згрупувати залежно від того, яким методом нанесена на картку ідентифікаційна інформація (ім'я власника картки, номер картки, термін дії картки та ін.):

— ембосовані;

— неембосовані.

Якщо інформація нанесена рельєфним шрифтом (видавлена) спеціальним апаратом ембосером, тоді картка називається ембосованою. На неембосованих картках ідентифікаційна інформація випалюється і, як правило, ці картки призначені тільки для електронного використання (наприклад, VISA Electron).

За функціональними характеристиками банківські картки поділяють:

— на кредитні;

— дебетові.

Кредитна картка дає змогу її власнику одержувати визначений кредит при оплаті товарів чи послуг, вартість яких вища, ніж залишок на банківському рахунку, "прив'язаному" до картки (картрахунку). Виданий кредит має бути погашений протягом визначеного терміну. Погашення кредиту може здійснюватися за рахунок страхового депозиту, що вносить клієнт при відкритті в банку картрахунку, або зарахуванням на рахунок грошей, внесених власником картки готівкою або за допомогою грошового переказу.

Власник дебетової картки може оплачувати придбання товарів і послуг, а також одержувати готівку в банкоматах тільки в межах суми, що знаходиться на картрахунку. У США переважають кредитні картки, у Західній Європі дебетові картки становлять більшу частину всіх платіжних карт.

Як кредитні, так і дебетові картки можуть бути:

— індивідуальними;

— корпоративними.

Індивідуальні картки призначені тільки для фізичних осіб, корпоративні — тільки для компаній (організацій).

Корпоративна картка "прив'язана" до рахунку компанії і може бути оформ­лена тільки на співробітника компанії. Така картка може бути лімітована ком­панією, і тоді власнику картки встановлюється ліміт використання коштів з рахунку компанії. Якщо ліміт не встановлений, власник картки може розпо­ряджатися всією сумою компанії, що знаходиться на рахунку, ("прив'язано­му" до цієї картки).

У межах класифікації карток на індивідуальні і корпоративні можна виді­лити в окремий вид сімейні картки. Вони видаються як індивідуальні тільки фізичним особам, але окремі картки також можна оформити як корпоративні на кожного члена родини власника картрахунку. При цьому для кредитної картки членів родини звичайно встановлюється ліміт використання коштів.

Пластикова картка звичайно містить таку інформацію:

— на лицьовий бік картки наноситься ім'я власника, номер картки, термін дії картки, логотип банку-емітента картки, логотип платіжної системи. Одним із засобів захисту від підробки може бути голограма;

— на зворотному боці картки — підпис власника картки, магнітна смуга, іноді фотографія власника і логотипи мереж банкоматів, у яких можна отри­мати готівку за допомогою картки.

Номер картки складається з 16 цифр: перші шість — код банку-емітента; наступні дев'ять — банківський номер картки (номер картрахунку); остання цифра — контрольна.

Треба звернути увагу, що деякі платіжні системи можуть випускати картки тільки визначеного типу. Наприклад, American Express і Diners Club випуска­ють тільки кредитні картки, а інші менш відомі системи (особливо ті, що пра­цюють тільки в рамках однієї країни) не ризикують мати справу з кредитними картками і випускають тільки дебетові карти. Світові лідери VISA і EuroCard/ MasterCard випускають і підтримують як кредитні, так і дебетові картки.

Особливістю кредитних карток різних систем є розподіл їх на класи. VISA має два основних класи — Classic і Gold. MasterCard — Standart і Gold, American Express — Mass і Gold. Вибір кредитної картки того чи іншого класу визначає величину внесеного при одержанні картки страхового депозиту. В іншому різниця між класами головним чином зводиться до питання престижності. Крім основних класів, також можуть випускатися картки класів Platinum, Silver, Basic та ін. В особливий вид карток виділені корпоративні картки. Причому останнім часом такі картки стали поділяти на Business картки (картки для компаній малого бізнесу) і безпосередньо Corporate картки.

У межах кожного із зазначених класів картки можуть поділятися щена ряд підкласів. Більш докладну інформацію про такий розподіл і про різницю між тими чи іншими класами (підкласами) карток можна отримати на інфор­маційних сайтах компаній, що випускають картки, в Інтернеті.

Ще один вид карток, що випускаються в рамках платіжних систем,елек­тронні картки. Такі картки є в багатьох платіжних системах. У VISA, напри­клад, це VISAElectron, у MasterCard — Maestro. Як уже відзначалося, такі карт­ки неембосовані й призначені тільки для електронного зчитування. За такою карткою можна отримати готівку в банкоматах, а оплачувати товари і послуги ними можна тільки в торгових організаціях, оснащених спеціальними елек­тронними терміналами. Є електронні картки, призначені тільки для одержання готівки в банкоматах, наприклад у системі MasterCard це картка Cirrus.

ATM — це абревіатура з англійського Automatic Teller Machine (іноді ще їх називають Automatic Banking Machine (ABM) чи Payment Banking Machine (PBM)), тобто банкомат. Усі банківські картки, за рідкісним винятком, можна назвати АТМ-картками, тому що усі вони обслуговуються банкоматами і за ними можна отримати готівку.

Першим українським банком, що розпочав роботу на ринку пластикових кар­ток, став Перший український міжнародний банк (ПУМБ), який у 1993 p. разом із компанією Interpay Netherlands випустив першу в Україні кредитну картку Eurocard/MasterCard Gold (U-Card), а з 1997 p. розпочав емісію карток VISA Business. Першу в Україні пластикову картку міжнародної платіжної системи VISA International випустив комерційний банк "Приватбанк" восени 1996 p.

Нині більш як третина провідних українських банків обслуговує платіжні картки та бере участь у роботі VISA International, Europay International, MasterCard International, American Express, Diners Club та інших, менш відо­мих міжнародних платіжних систем. Наприкінці 1998 p. членами VISA International стали 17 провідних українських комерційних банків.

За обсягом емісії платіжних карток в Україні поки що визнається лідером система VISA International, яка має переваги за рахунок того, що прийшла на наш ринок першою, але зараз ситуація змінюється на користь Europay International. Українські банки віддають перевагу асоціації Europay, оскіль­ки вона легше погоджується на ділові компроміси, лібералізує свої внутрішні правила для українських банків.

Використання міжнародних платіжних карток для внутрішніх платежів має певні недоліки, зокрема, картки розраховані на громадян з високим рівнем доходу, тому вони не отримають найближчим часом широкого поширення. Нині 80 % операцій з картками зосереджено у Києві, решта 20 % — в обласних центрах. Розраховуватися за допомогою картки можна лише у великих магазинах (середня величина платежу за карткою VISA — 300 грн).

Для того, щоб випускати міжнародні картки, банк повинен сплатити вступ­ний внесок, заплатити за ліцензію та розмістити страховий депозит у розра­хунковому банку платіжної системи. Усі ці витрати потім позначаються на тарифах банку, які є досить високими і тому недоступні для широкого кола населення; крім того, не кожен банк зможе сплатити сотні тисяч доларів за членство в міжнародній платіжній системі.

Для вирішення цих питань та поширення карткових розрахунків в Україні необхідно вже сьогодні створювати національну платіжну систему для безго­тівкових розрахунків населення за товари та послуги.

Створення національної системи дасть змогу розширити коло банків-учас­ників карткового бізнесу за рахунок зниження бар'єру входження до платіж­ної системи; здешевити карткові продукти за рахунок зменшення страхових депозитів та плати за трансакції; розширити коло власників карток за раху­нок здешевлення карткових продуктів.

Водночас в Україні є чимало передумов, що сприятимуть успішному розв'я­занню цього завдання в оптимальні строки і з мінімальними витратами. Пере­дусім, це можливість реалізувати новітній світовий досвід у цій сфері; по-дру­ге, СМЕП створюється на державній основі за безпосередньої участі Національ­ного банку України, що дасть можливість широко використати мережу і досвід функціонування СЕП та фінансову підтримку; по-третє, оскільки попит на послуги СМЕП поки що незначний і розвиватиметься поступово, в НБУ та ко­мерційних банків є достатньо часу, щоб розробити комплексний проект систе­ми і розпочати поступову його реалізацію, уникаючи помилок і витрат на їх виправлення. Тому є підстави сподіватися, що Україна створить власну СМЕП на такому ж високому рівні, як і СЕП, хоч і не так швидко як останню.

Для впровадження національної платіжної системи з використанням кар­ток у вересні 1995 p. 17 комерційних банків на чолі з НБУ організували ЗАТ "Укркарт". За два з половиною роки своєї діяльності це товариство спромоглося створити за підтримки VISA міжбанківський процесинговий центр, який дасть змогу проводити авторизацію, кліринг та розрахунки в межах України міжна­родними картками VISA, Eurocard/Mastercard, а також внутрішніми платіж­ними картками, створеними за міжнародними стандартами. Тобто всі локальні трансакції здійснюватимуться в межах України. Міжнародні трансакції з платіж­них карток процесинговий центр спрямовуватиме у міжнародні системи.

В Україні була розроблена Програма впровадження Національної платіж­ної системи масових електронних платежів, затверджена постановою Правлін­ня НБУ від 28.01.97 p. № 18. НСМЕП — система безготівкових розрахунків за товари та послуги за допомогою банківських платіжних карток. Учасниками СМЕП є Національний банк України, комерційні банки, фізичні та юридичні особи — клієнти банків, підприємства торгівлі та сфери послуг.

Вирішальну роль в її функціонуванні відіграють комерційні банки. Вони реалізують пластикові картки серед своїх клієнтів, здійснюють інформаційне забезпечення електронних платежів, ведуть поточні рахунки продавців та покупців і здійснюють остаточне урегулювання їхніх взаємних вимог. Тому через пластикові картки банки надають цілий комплекс послуг своїм клієнтам. Комерційний банк для здійснення таких операцій повинен отримати ліцензію НБУ.

НБУ фінансував розробку базових складових НСМЕП: систему безпеки, програмне забезпечення смарт-карток, процесингових центрів.

На жовтень 2001 p. в системі працювало 16 банків: "Хрещатик", "Кредит-імпексбанк", "Одеса", "Мегабанк", "Грант" та ін. Пілотними проектами охоплено Київ, Харків, Одесу. У НСМЕП обслуговувалося до 35 тис. клієнтів. Для підвищення ефективності системи НБУ працює над програмою освоєння технології електронного чека для розрахунків між юридичними особами. Для цього випускаються корпоративні картки.

Крім того, НБУ розробляється технологія обслуговування пільгових категорій громадян на транспорті, в аптеках, при оплаті за комунальні послуги. Ця робота ведеться у співпраці з місцевими адміністраціями. Простір длярозширення сфери застосування платіжних карток у НСМЕП відкривають дисконтні системи, функції яких поєднуються у платіжній системі.

Великі перспективи НБУ вбачає у впровадженні електронної комерції. Клієнти з картками НСМЕП матимуть змогу користуватися послугами інтернет-магазинів, отримувати банківські послуги та сплачувати комунальні послуги через Інтернет.

Переглядів: 6263