Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Металургійний комплекс

Загрузка...

Металургійний комплекс – це сукупність підприємств, які послідовно здійснюють видобування, збагачення, металургійну переробку руд чорних, кольорових і рідкісних металів на нерудної сировини для металургії, виробництво чавуну, сталі, кольорових і дорогоцінних металів, сплавів, прокатне виробництво, переробку вторинної сировини. До металургійного комплексу належать також коксохімія, виробництво вогнетривів, будівельних конструкцій з металу, електродів, металургійного устаткування, порошкова металургія тощо.

Функціональним ядром комплексу є чорна і кольорова металургія.

Чорна металургія є фундаментом індустріального розвитку багатьох країн світу.

Україна належить до країн Європи і світу з найбільш розвинутою чорною металургією, вона поступається за показниками виробництва основної продукції, цієї галузі в Європі тальки Німеччині.

Продукція чорної металургії має велике у зовнішньої торгівлі України, є її головною експортноспроможною галуззю.

Чорна металургія України сформувалась і функціонує в районах залягання палива і залізних руд (Донецький та Придніпровський економічні райони). Підприємства, що входять до складу металургійного комплексу, характеризуються високою концентрацією виробництва, великими масштабами використання сировини, палива і допоміжних матеріалів, широким розвитком комбінування. Райони розвитку чорної металургії виконують роль металургійних баз країни.

Сучасні підприємства чорної металургії з характером внутрішніх технологічних зв’язків можна назвати металургійно-енергохімічними комбінатами з повним циклом (чавун – сталь – прокат). Крім комбінатів з повним циклом, працюють також підприємства „переробної металургії”, сировиною для яких є металобрухт. На великих машинобудівних підприємствах діють спеціалізовані цехи для виробництва сталі і прокату – „мала металургія”.

Чорна металургія з повним циклом є важливою районоутворюючою галуззю. Вона притягує до себе ряд супутніх галузей: теплову електроенергетику, яка може використовувати відходи доменних газів, коксик, подрібнені коксові залишки; метало містке машинобудування. В металургійних комплексах розміщують також окремі підприємства легкої та харчової промисловості, завдяки їм можна найбільш раціонально використовувати трудові ресурси жіночої статі.



Интернет реклама УБС

При розміщенні металургійних комбінатів з повним циклом визначальна роль належить двом факторам – сировинному та паливному. На сировину і паливо припадає 85-90% усіх затрат під час виплавляння чавуну.

Чорна металургія України відзначається високою виробничою і територіальною концентрацією підприємств.

Металургійні заводи України зосереджені у трьох галузевих районах чорної металургії – Донецькому, Придніпровському та Приазовському.

Донецький металургійний район сформувався на території Донецької і Луганської областей (13 великих заводів). Район добре забезпечений паливом, флюсами. Залізні та марганцеві руди надходять сюди з Придніпров’я. Лімітуючим фактором розвитку металургійного виробництва є недостатня забезпеченість підприємств водою. В межах Донбасу функціонують такі великі центри і вузли: Донецько-макіївський, Горлівсько-Єнакієвський, Алчевсько-Алмазнянський, Харцизький, Костянтинівський, Краматорський. Надпотужними металургійними заводами є Донецький і Макіївський.

Придніпровський металургійний район простягається вздовж Дніпра від Дніпродзержинська до Нікополя, поблизу родовищ залізної і марганцевої рід. Паливо для металургійних заводів іде з Донбасу. Головні фактори розміщення металургії цього району – це вода і електроенергія. Тут сформувався надзвичайно насичений комплекс з великими металургійними і трубними заводами. Центри розміщення підприємств з повним циклом – Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя. В районі виділяються три великі промислові вузли з профілюючими галузями металургії: Дніпропетровський, до якого входять металургійні заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Ново московська; Запорізький – завод „Запоріжсталь”, електроплавильний, „Дніпроспецсталь”, феросплавний завод, „Дніпросталь”; Криворізький – кар’єри, шахти, гірничо-збагачувальні комбінати, аглофабрики, металургійний завод, коксохімзавод в Кривому Розі, Південно трубний і феросплавний завод у Нікополі.

Приазовський металургійний район – він займає особливе місце, до його складу входять два великі комбінати: „Азовсталь” та ім.. Ілліча. Ці підприємства використовують переважно збагачені руди Камиш-Бурунського родовища (Керченський півострів), криворізьку руду, коксівне вугілля Донбасу та флюси, що видобуваються в Донецькій області. Вони мають повний цикл. Металургія Призов» я комплексується з хімією і галузями важкого машинобудування. У Маріупольському промисловому вузлі споруджено агломераційну фабрику для переробки залізних руд.

Кольорова металургія представлена не всіма, а лише деякими її галузями. Це зумовлено, насамперед, відсутністю великих покладів руд кольорових металів.

На сучасному етапі розвитку НТП неможливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіотелевізійна, приладобудівна та ін.

Характерною рисою кольорової металургії є комплексне використання рудної сировини з метою вилучення основного металу та ряду інших комплексів, а також комбінування з іншими галузями.

Незважаючи на порівняно обмежену сировинну базу для розвитку кольорової металургії на території України, в межах держави є значні родовища алюмінієвої сировини, ртутних, титанових, нікелевих, ванадієвих, молібденових руд, магнієвої сировини, руд рідкісних металів та золота.

На розміщення підприємств кольорових металів мають вплив два основних фактори – сировинний та енергетичний. До джерел сировини тяжіють підприємства, що переробляють руди з незначним вмістом основного металу (виплавка міді, нікелю, рідкісних металів, ртуті). До джерел енергії – енергомісткі виробництва (алюмінієве, ті тано-магнієве, цинкове).

В Україні сформувалось два райони кольорової металургії – Донецький і Придніпровський. У Донбасі ще в 1887 році був побудований Микитський ртутний завод, який використовував місцеві поклади кіноварі. Сьогодні це великий комбінат з рудниками та збагачувальною фабрикою. У Костянтинівні працює цинковий завод „Укрцинк”. Сировиною для нього служить довізні цинкові концентрати з Росії. Основний фактор, що зумовив розміщення цього підприємства у Донбасі – висока енергомісткість виробництва. Ще одне підприємство по обробці кольорових металів (латуні, латунного та мідного прокату) розміщене в Артемівське. Цей завод довозить із-за меж України переважно частину міді і свинцю. В м.Свердловську (Луганська обл..) знаходиться завод алюмінієвого прокату.

У Придніпровському районі кольорова металургія представлена Дніпропетровським алюмінієвим заводом і магнієвим комбінатом, які були прив’язані до енергетичного комплексу „Дніпрогес”. Алюмінієвий завод забезпечується сировиною з Миколаївського глиноземного заводу, що працює на імпортних бокситах з Гвінеї і Угорщини. У зв’язку з відкриттям Високопільського (Дніпропетровська обл.) і Смілянського (Черкаська обл.)родовищ бокситів, ніфеліно-сієнтів у Придніпров”ї і Побужжі, алунітів у Карпатах, в Україні буде збільшуватись обсяг переробки місцевої сировини. У післявоєнні роки Дніпропетровський магнієвий завод освоїв виробництво титану і його перетворено у титано-магнієвий комбінат. Магнієву сировину для переробки комбінату одержує з Калуша (Прикарпаття), Сиваша (Крима); титану – з Іранського (Житомирська область) та Самот канського (Дніпропетровська обл..) родовищ та з Кримського заводу діоксиду титану. На Дніпропетровщині збудовано Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, а на Кіровоградщині – Світловодський завод чистих металів. В Кіровоградській області споруджено По бузький нікелевих завод, який працює на місцевих нікелевих рудах, донецькому паливі та електроенергії теплових, гідравлічних і атомних станціях.

Новий район розвитку кольорової металургії – Прикарпаття. Тут працює Калузьке виробниче об’єднання „Хлорвініл”, а також збудовано магнієвий завод. Важливого значення набуває дальший розвиток Іранського гірничо-збагачувального комбінату у Житомирської області. Він працює на місцевих ресурсах ільменіту і рутилу, що містяться в каолінових розсипах і вивітрених габро. Комбінат виробляє титановий (ільменітів) концентрат і відправляє його на переробку в Придніпровський район.

За сучасної економічної ситуації металургійний комплекс залишається одним з найважливіших чинників подальшого розвитку народного господарства.

У перспективі стратегічним напрямом розвитку металургійного комплексу України буде система реструктуризації галузі з орієнтацією на кон’юнктуру внутрішнього та зовнішнього ринків. Передбачається продовжити будівництво об’єктів металургійного комплексу, спроможних збільшити експортний потенціал галузі. Поряд з цим очікується закрити нерентабельних виробництв, а також вилучення з експлуатації морального застарілого та фізичного спрацьованого обладнання.


Читайте також:

  1. V Ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, зворотна реакція та їх комплекси.
  2. Аграрний комплекс національної економіки.
  3. Агропромислова інтеграція. Агропромисловий комплекс (АПК).
  4. Агропромисловий комплекс
  5. Агропромисловий комплекс
  6. Агропромисловий комплекс
  7. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
  8. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
  9. Аналіз комплексних статей витрат: витрат на утримання та експлуатацію устаткуван­ня, цехові, загальногосподарські, поза виробничі витрати.
  10. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
  11. Апромисловий комплекс
  12. АСУТП без керувального обчислювального комплексу.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Паливно-енергетичний комплекс | Машинобудівельний комплекс

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.