Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Класифікація друкарських шрифтів (відповідно до ГОСТ 3489.1-71)

Група рублених шрифтів. До цієї групи належать шрифти, що не мають засічок.

Група шрифтів з ледь помітними засічками — це гарнітури з дещо потовщеними кінцями вертикальних штрихів.

Група медієвальних шрифтів — гарнітури з помірною контрастністю штрихів, з засічками у вигляді плавного потовщення кінців основних штрихів, що наближаються за своєю формою до трикутника, переважно з похилими осями круглих літер.

Група звичайних шрифтів — гарнітури з контрастними штрихами, з довгими тонкими засічками, що сполучаються з основними штрихами під прямим кутом, інколи з легким заокругленням, округлі літери з вертикальними осями.

Група брускових шрифтів — гарнітури з неконтрастними або малоконтрастними штрихами з довгими засічками, що сполучаються з основними штрихами під прямим кутом або з легким закругленням.

Група нових малоконтрастних шрифтів — гарнітури, що мають малоконтрастні штрихи з довгими засічками, переважно з закругленими кінцями, які сполучаються з основними штрихами під прямим кутом або з легким закругленням.

Група додаткових шрифтів, до цієї групи належать такі шрифти, побудова та характер малюнків яких дуже відрізняється від шрифтів шести основних груп.

Види шрифтів за призначенням:

Службові шрифти – текстові шрифти мають завжди менший кегль порівняно з основним текстом і світле накреслення. Вони застосовуються для текстівок, підписів авторів, виносок, вихідних відомостей.

Основні шрифти – мають просте виконання, яке не відволікає од змісту, і призначені для максимально комфортного читання довгих текстів. Текстовими шрифтами можуть бути як гарнітури із засічками, так і рубані, але ніколи – декоративні, їх розміри коливаються від 8 п. (у довідкових виданнях) до 20 п. (у дитячих виданнях).

Додаткові шрифти – текстові шрифти мають відрізнятися від основного, але не впадати в око. Їх призначення – повідомити другорядну інформацію, доповнити основний текст. Застосовуються такі шрифти для коментарів, приміток, паралельних повідомлень, матеріалів не основної тематики. Читач повинен з першого погляду зрозуміти, що він читає додатковий текст і не переплутати його з основним. Отже, додаткові тексти повинні бути світлими, розміром не більше за основний шрифт, і контрастно виділятися від основного тексту.



Интернет реклама УБС

Видільні шрифти – текстові шрифти застосовуються для виділень у тексті або на сторінці. Такі виділення можуть бути ледве помітними – тією ж гарнітурою, але іншим кеглем, накресленням; або ж різко контрастувати малюнком, кольором, розміром. Як правило, способи виділення у виданні чітко обмежені. Акцидентними шрифтами друкують невеликі текстові фрагменти (врізи, текстові виділення, колонтитули, ініціали, приклади) через їх важкість для сприйняття – складний малюнок, щільність.

Технічні шрифти – текстові шрифти призначені для спілкування людей за допомогою різних пристроїв: екрана комп’ютера, радіотелефон), калькулятора, панелі принтера і т. ін. Наприклад, при проектуванні шрифту OCR перед А. Фрутігером постало завдання створити моноширинний шрифт таких пропорцій і пластики, щоб літери якнайсильніше відрізнялися одна від одної і щоб промінь, що їх читає, мав якнайменше шансів помилитися. Цією вимогою можна пояснити появу особливої пластики в літерах I J L і j r F M W m W. Технічні шрифти застосовуються в електронних виданнях або як ілюстрація повідомлень різних пристроїв у науковій, технічній чи навчальній літературі

 

 

Шрифти— знаки, якими набирають друковані видання; залежно від графічних ознак (кон-трастність, наявність і форма засічок), вони діляться на п’ять основних груп і одну додаткову.

 


 

Рис. 3

До першої групи належать шрифти з помірною контраст-ністю між основними та з’єднувальними штрихами. Засічки в них короткі, вони є одночасно плавним потовщенням основного штриха і наближаються за своєю формою до трикутника.

До другої групи належать шрифти з різко вираженою контрастністю між основними та з’єднувальними штрихами. Засічки в них довгі, тонкі.

До третьої групи належать шрифти з малою контрастністю між основними та з’єднувальними штрихами. Засічки наближаються до прямокутної чи трикутної форми.

До четвертої групи належать шрифти майже з повною відсутністю контрастності між основними та з’єднувальними штрихами. Засічки в них прямокутні.

До п’ятої групи належать шрифти з повною відсутністю контрастності між основними та з’єднувальними штрихами. Вони не мають засічок.

До додаткової групи належать шрифти імітаційні (руко-писні, машинописні, поліграфічні), які не можуть бути віднесені до перерахованих вище груп.

Традиційна технологія друкарського складання має вели-ку кількість різних шрифтів. З появою комп’ютеризованих видань застосовують комп’ютерні еквіваленти цих шрифтів. Цей процес називається оцифруванням шрифтів.

Кожний шрифт належить до певного шрифтового стилю чи фонту (font). Під фонтом (гарнітурою) розуміють повний набір символів (прописні і рядкові літери, цифри і спеціальні знаки, символи), які відрізняються єдністю розміру, стилю і накреслення.

 


 

Друкарський шрифт і його елементи: А — очко літери (face of character); Б — кегельна площадка (em- square); В — кегль (size); Г — лінія шрифту (base line); Д — висота (ріст) прописного знака (сар-height); Е — висота (ріст) рядкового знака (х-height.); Є — міжлітерний проміжок (letterspace); Ж — напівапрош (side bearing); І — інтерліньяж (linespace);   1 — основний штрих (stem); 2 — з’єднувальний штрих (hairline); З — засічка, сериф (serif); 4 — верхній виносний елемент (ascender); 5 — нижній виносний елемент (descender); 6 — наплив (stress); 7 — внутрішньолітерний проміжок (counter); 8 — овал (oval); 9 — напівовал (bowl); 10 — кінцевий елемент (terminal); 11 — капле-видний елемент (ballі); 12 — крапка (dot); 13 — діакритичний знак (accent).  

Рис. 4

Для кожного шрифту існує декілька варіантів накреслен-ня: нормальне (plain), курсивне (italic), жирне (bold) і жирне курсивне (bold italic).

Варіанти накреслення шрифту всіх можливих розмірів (кеглів) об'єднуються в одне шрифтове сімейство чи гарнітуру.

Крім вищезгаданих накреслень, існують ще такі широко розповсюджені накреслення, як світле (light), суперсвітле (extra light), півжирне (demi bold), наджирне (extra bold), стиснуте (compressed або condensed).

Основним розміром, який характеризує шрифт, тобто розмір літер та інших елементів, є кегль (size), котрий вимірюється в напрямку висоти сторінки складання

 




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Шрифти та їх класифікація | Вигляд шрифту гарнітури Times різних кеглів прямого накреслення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.