Якщо мережа містить маршрутизатори, потрібно сконфігурувати шлюз за замовчуванням. Маршрутизатором називається пристрій, що з'єднує два чи більше сегменти мережі. В моделі взаємодії відкритих систем маршрутизатори функціонують на мережному рівні.
Для того щоб сконфігурувати сервер Windows Server 2003 як маршрутизатор, необхідно встановити дві чи більше мережних карт, зв'язати кожну з них із своїм мережним сегментом і сконфігурувати необхідним чином. Можна також використовувати маршрутизатори, що поставляються сторонніми організаціями; як правило, вони забезпечують більше можливостей, ніж сервери Windows Server 2003, сконфігуровані як маршрутизатори.
Припустимо, що мережа сконфігурована, як показано на Рис. 6.4. Мережна IP-адреса мережі А — 10.0.9.0, а мережі Б — 10.0.56.0. В цьому випадку потрібно налаштувати кожну мережну карту в маршрутизаторі на IP-адресу сегменту із яким вона з'єднана.
Рисунок 6.4 – Конфігурування шлюзу за замовчуванням
Комп'ютери кожного сегменту конфігуруються так, щоб вказувати на IP-адресу мережної карти в маршрутизаторі, яка з'єднана з цим сегментом. Наприклад, комп'ютер H1 на Рис. 6.2 з'єднаний з мережею А. Для нього конфігурується шлюз за замовчуванням з адресою 10.0.9.100. Комп'ютер H2 зв'язаний з мережею Б, відповідний шлюз за замовчуванням має адреси 10.0.56.100.