МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Визначення необхідного повітрообміну, тобто такої кількості подаваного повітря в приміщення, при якому буде забезпечене дотримання санітарних нормПорядок проектування вентиляції Визначення кількості шкідливості, що виділяється у виробничому приміщенні Кількість шкідливості визначають як по експериментальним вимірюванням, так і за допомогою відомих методик [1, 2, 3]. У залежності від виду шкідливості застосовуються різні методики. Для приклада розглянемо методики розрахунків кількості тепла і шкідливих речовин. При виділенні тепла від зовнішньої поверхонь устаткування (1.1) де Q – кількість тепла, що виділяється в приміщенні, Дж/с; a – коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2×К); Fт – площа поверхні устаткування, що віддає тепло, м2; tз – зовнішня температура стінки устаткування, ˚C; tо – температура навколишнього повітря, ˚С. При випарі шкідливих речовин з відкритих поверхонь G = W×Fи, кг/с (1.2) де G – маса шкідливих речовин, що виділяються в приміщенні, кг/с; W – інтенсивність випару речовин з поверхні, кг/(с×м2); Fи – площа випару, м2. Визначення необхідного повітрообміну, тобто такої кількості подаваного повітря в приміщення, при якому буде забезпечене дотримання санітарних норм Розглянемо кілька варіантів розрахунку. 2.1 Розрахунок необхідного повітрообміну по кількості шкідливих речовин, які виділяються у виробничому приміщенні. Рисунок 1.1 – Схема повітрообміну у приміщеннях При виділенні шкідливих речовин у виробничому приміщенні визначають необхідний повітрообмін виходячи з рівності маси шкідливих речовин у приміщенні й у повітрі, що виводиться з приміщення (рисунок 1.1). Цю умову можна представити у виді матеріального балансу G + L×qпр = L×qв, (1.3) де G – маса шкідливих речовин, що виділяються в приміщенні, мг/год; L – необхідний повітрообмін, м3/год; qпр, – концентрація шкідливих речовин у припливному повітрі, мг/м3; qв, – концентрація шкідливих речовин у повітрі, що виводиться з приміщення, мг/м3. Тоді м3/год (1.4) Для забезпечення санітарних норм у приміщенні приймають qв = qГПК, де qГПК – гранично-припустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони (за ГОСТ 12.1.005-88), мг/ м3. Тому м3/год (1.5) Якщо зовнішнє повітря не містить шкідливості, то м3/год (1.6) Якщо в приміщенні виділяються декілька не односпрямованої дії шкідливі речовини, то визначають необхідний повітрообмін для кожної речовини окремо, а подальший розрахунок системи вентиляції ведуть для найбільшої величини з ряду отриманих значень необхідного повітрообміну. Якщо в приміщенні виділяються декілька шкідливих речовин односпрямованої дії, то визначають необхідний повітрообмін для кожної речовини окремо, а подальший розрахунок системи вентиляції ведуть по їх сумі. 2.2 Розрахунок необхідного повітрообміну по кількості тепла, яке виділяється у виробничому приміщенні. При виділенні тепла у виробничому приміщенні визначають необхідний повітрообмін виходячи з рівності виділюваного тепла в приміщенні і що виводиться вентиляцією (рисунок 1.1). Цю умову можна представити у виді теплового балансу c×m×tпр + Qн = c×m×tв, (1.7) де c – теплоємність повітря, кДж/(кг×К); m – маса повітря, подаваного в приміщення, кг/год; Qн – надлишкова кількість тепла, тобто різниця між його приходом і відходом, кДж/год; tпр і tв – відповідно температура припливного повітря і повітря, що виводиться з приміщення, ˚С. Вирішуючи рівняння, одержимо кг/год (1.8) З урахуванням співвідношення між масою повітря й об'ємом кг/м3 одержимо м3/год (1.9) де rп – щільність припливного повітря, кг/м3. У зв'язку з тим, що загальнообмінна вентиляція повинна забезпечити припустиму температуру повітря на робочі місця, то tв = tр.з. + Dt×(H – 2), (1.10) де tр.з. – припустима температура повітря в робочій зоні відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, ˚C; H – висота виробничого приміщення, м; Δt – температурний градієнт по висоті приміщення, ˚C/м ; 2 – висота робочої зони, м. Звичайно приймають Dt = 2–5 ˚C/м. 2.3 Розрахунок необхідного повітрообміну по кількості пари води, яка виділяється у виробничому приміщенні. Якщо в приміщенні виділяються пари води, то необхідний повітрообмін для їхнього виведення можна визначити по формулі , м3/год (1.11) де Gвп – маса пари води, що виділяється в приміщенні, г/год; dв і dпр – відповідно вологовміст припливного повітря і повітря, що виводиться з приміщення, г/кг. 2.4 Розрахунок вентиляції по кратності повітрообміну Цей метод розрахунку застосовують для орієнтованих розрахунків, коли невідомі види і кількість шкідливих речовин, що виділяються у приміщеннях. Кратність повітрообміну показує, скільки разів у годину міняється повітря в приміщенні і дорівнює відношенню витрати повітря на вентиляцію до об'єму цього приміщення. K = L/V, 1/год (1.12) де L – витрати повітря на вентиляцію (необхідний повітрообмін), м3/год; V – об'єм виробничого приміщення, м3. Нормами вентиляції встановлена кратність повітрообміну для всіх побутових приміщень, а також для приміщень допоміжного і виробничого призначення K = 1 – 10. Для вибухонебезпечних приміщень K ³ 6. При заданій кратності повітрообміну необхідний повітрообмін дорівнює L = K×V, м3/год (1.13) 2.5 Розрахунок необхідного повітрообміну для приміщень, у яких неможливо організувати природне провітрювання. Якщо неможливо у виробничому приміщенні організувати природне провітрювання (наприклад, пост керування в сталеплавильному цеху), то згідно ДНАОП 0.03-3.01-71 у даному приміщенні необхідно забезпечити повітрообмін не менш 60 м3/год на одного працюючого. Необхідний повітрообмін для даного типу приміщень можна визначити по формулі L = 60×N, м3/год (1.14) де N – число працюючих у даному приміщенні. Варто звернути увагу на те, що відповідно до ДНАОП 0.03-3.01-71 при розрахунку вентиляції виробничих приміщень із значними виділеннями шкідливих речовин і тепла необхідний повітрообмін варто визначати тільки по кількості цих виділень (по формулам 1.5, 1.6, 1.9, 1.11), а для постів керування – по формулі 1.14. Перевіряють отримані значення повітрообміну по кратності (по формулі 1.12). Якщо розрахункове значення кратності менше необхідного по нормах, то в розрахунок приймають необхідне значення кратності, а необхідний повітрообмін визначають по формулі 1.13, який подалі використовується для розрахунку системи вентиляції (повітроводів, вентиляторів, фільтрів та тощо).
|
||||||||
|