Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Теми рефератів і виступів

1. Проаналізуйте вірш Івана Франка „Каменярі” з погляду вживання слів у переносному значенні. Який троп покладений в основу вірша?

2. Проаналізуйте поему Івана Франка „Мойсей” з погляду використання ним синоніміки. Який троп покладений в основу поеми?

3. Індивідуально-авторські епітети та метафори М. Стельмаха (на прикладі віршів або роману „Чотири броди”).

4. Художнє використання антонімів (антитези) у творчості Лесі Українки.

5. Використання омонімів та паронімів у поетичній творчості українських авторів.

6. Використання антонімів, омонімів, паронімів у народних прислів’ях та приказках.

7. Грецизми та латинізми в науковій літературі.

8. Тюркізми та їх стилістичні особливості в романі П. Загребельного „Роксолана”.

9. Архаїзми та історизми в романі Ліни Костенко „Маруся Чурай”.

10. Авторські неологізми у творчості Павла Тичини, Василя Буденного.

11. Емоційно забарвлена лексика в поетичній творчості Олександра Олеся.

12. Використання діалектизмів у повісті Олександра Довженка „Зачарована Десна”.

13. Стилістичне використання негативно забарвленої лексики у віршах Василя Симоненка.

14. Використання фразеологічних скарбів у романі Олеся Гончара „Собор”.

15. Походження фразеологізму (на прикладі 1-2 фразем).

16. Прислів’я та приказки у повісті І. Нечуя-Левицького „Кайдашева сім’я”.

17. Вступаємо чи поступаємо в університет?

18. Коли музичний, а коли музикальний?

19. Які помилки допускаємо, коли говоримо про приблизну кількість?

20. Коли вживати слова відкрити, закрити? А які слова вживають, щоб „відкрити” („закрити”) очі, книгу, кран, двері, магазин, школу тощо.

21. Як ми говоримо?
1) воєннийвійськовий;
2) різкий біль чи різка біль?
3) навчальний і учбовий чи тільки навчальний?
4) коли здатний, а коли здібний?
5) що плутаємо, а що путаємо?
6) мілкий, дрібний і дріб’язковий. Коли вживати ці слова?
7) не плутаймо слів ящик, скринька і шухляда.

22. Стилістичні особливості категорії роду іменників.

23. Іменники, у визначенні роду яких виникають труднощі.



Интернет реклама УБС

24. Число іменників речовинного значення.

25. Категорія числа власних іменників, абстрактних та збірних.

26. Перевагу закінченням -ові, -еві(-єві) в давальному одними іменни­ків ІІ відміни!

27. Не плутаймо закінчення -у(-ю) та -а(-я) у родовому відмінку іменників ІІ відміни чоловічого роду.

28. Зменшені і пестливі чоловічі та жіночі імена в українській мові.

29. Пам’ятаймо про кличний відмінок української мови.

30. Як ми говоримо? (Про правильне вживання деяких іменників: адрес і адреса; білет і квиток; виключення і виняток; відношення, відносини, взаємини, стосунки; замісник і заступник і т.д.).

31. Українські прізвища іменникового типу. Як вони відмінюються?

32. Уживання прикметників у науковому та офіційно-діловому стилях мовлення.

33. Індивідуально-авторські прикметникові епітети у творчості Дмитра Павличка.

34. Семантика прикметників на позначення кольору в поетичній творчості Василя Буденного.

35. Як ми говоримо? (Про помилки, що часто трапляються у вживанні прикметників).

36. Займенник як частина мови. Розряди займенників за значенням.

37. Особливості вживання займенників.

38. Семантика та стилістична роль числівників у творчій спадщині Василя Стуса.

39. Стилістичні особливості особових займенників.

40. Стилістичні особливості присвійних займенників.

41. Перехід різних частин мови у займенники (прономіналізація).

42. Зв’язок іменників з числівниками.

43. Як правильно питати про час і як відповідати на такі запитання?

44. Особливості наголосу займенників.

45. Особливості наголосу іменників у сполученні з числівниками два, три, чотири.

46. Дієслівні метафори в поезії Василя Стуса.

47. Давноминулий час і вживання його в художньому та розмовному стилях мовлення.

48. Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках (Б. Антоненко-Давидович).

49. Як правильно?
Відкривати – відчиняти – розгортати – розплющувати...

50. Як правильно?
Дорівнювати – рівнятися...

51. Стилістичні особливості часових форм дієслова у романі Олеся Гончара „Собор”.

52. Стилістичні особливості способових форм дієслова у творчості Михайла Стельмаха.

53. Правильно вживаймо безособові форми на -но, -то!

54. Наголос у дієслівних формах.

55. Наголос прислівників і дієприслівників.

56. Як правильно? (Залишати – покидати; змарніти – схуднути; відрізняти – розрізняти; вибачатися – прощати – дарувати – перепрошувати).


Питання до екзамену

з курсу „Сучасна українська мова з практикумом”
для студентів II курсу
факультету початкового навчання

1. Предмет і завдання лексикології. Словникове багатство української мови. Слово і поняття. Значення слова як лексичної одиниці. Повнозначні і неповнозначні слова. Багатозначні слова. Фразеологічно пов'язані і синтаксично зумовлені значення слів. Пряме і переносне значення слів. Метафора, метонімія, синекдоха.

2. Омоніми. Розмежування омонімії і багатозначності. Шляхи виникнення омонімів. Види омонімів. Стилістична роль омонімів. Пароніми, їх різновиди.

3. Синоніми. Типи синонімів. Синонімічний ряд. Синонімія і багатознач­ність. Шляхи виникнення синонімів. Стилістична роль синонімів. Антоніми. Типи антонімів. Антоніми і багатозначність слова. Стилістична роль антонімів.

4. Лексика української мови з погляду її походження і розвитку. Загальнослов'янські, спільні східнослов'янські і власне українські слова. Найважливіші фонетичні і словотворчі ознаки українських слів.

5. Іншомовні слова і шляхи їх проникнення в українську мову. Старосло­в'янізми в українській мові, їх ознаки.

6. Засвоєння із старогрецької та латинської мов в українській лексиці. Тюркізми. Лексичні кальки. Фонетичне і морфологічне освоєння іншомовних слів.

7. Активна і пасивна лексика. Застарілі слова: історизми й архаїзми. Неологізми. Стилістичні функції архаїзмів і неологізмів.

8. Стилістична диференціація української лексики. Загальновживана, спе­цифічно-побутова, емоційно забарвлена лексика. Соціально-політична, науково-термінологічна, виробничо-професійна, адміністративно-ділова лексика. Просторічні слова. Жаргонізми й арготизми у складі української лексики. Стилістичне використання різних груп лексики в мові художньої літератури.

9. Поняття про фразеологію і фразеологічні звороти. Фразеологізм і слово. Типи фразеологічних одиниць.

10. Джерела фразеології української літературної мови. Стилістичне вико­ристання фразеологічних зворотів. Українсько-російські фразеологічні паралелі.

11. Українська лексикографія. Типи словників. Короткі відомості з історії української лексикографії. Значення „Словаря української мови” Б.Грін­ченка в історії розвитку української лексикографії. Характеристика найважливіших зібрань лексичного матеріалу української мови.

12. Словотвір як розділ мовознавчої науки. Зв’язок словотвору з лексичною і граматичною системою мови. Структурні ознаки слів в українській мові. Словотворчі засоби. Поняття про похідну, непохідну і твірну основи.

13. Способи словотворення в українській мові. Морфологічні способи сло­вотворення: афіксація, безафіксний спосіб, основоскладання, абревіація. Продуктивні і малопродуктивні моделі морфологічного словотворення.

14. Особливості неморфологічного словотворення, його поширення в сучасній українській мові. Морфемний і словотвірний аналіз слів.

15. Граматика як наука. Особливості граматичної абстракції. Розділи граматики, їх структурні компоненти. Морфологічна будова слова.

16. Поняття про морфему і основні типи морфем: кореневі і афіксальні морфеми, морфеми з вільним і зв’язаним значенням, омонімічні і синонімічні, позитивні і негативні (нульові) морфеми-флексії. Поняття про словозміну, формотворення, їх спільні і відмінні ознаки. Зміни в морфологічній будові слова (опрощення і перерозклад).

17. Граматичні значення слів української мови у співвідношенні з лексич­ним. Способи та мовні засоби вираження граматичних значень в українській мові. Граматична форма слова і граматична категорія.

18. Предмет і завдання морфології. Загальна характеристика частин мови. Принципи виділення частин мови. Основні структурно-семантичні розряди слів.

19. Перехід слів з однієї частини мови в іншу.

20. Значення іменника, його основні морфологічні ознаки і синтаксичні функції. Лексико-граматичні категорії іменника. Іменники загальні і власні, категорія істот і неістот. Іменники з конкретним і абстрактним значенням, збірні іменники.

21. Граматична категорія роду іменників і засоби її вираження. Стилістичне вживання паралельних форм роду. Категорія числа, її значення і граматичне вираження. Стилістичне вживання паралельних форм числа. Іменники, що вживаються у формах однини і множини. Іменники, що мають тільки одну форму однини або множини. Залишки форм двоїни в сучасній українській мові.

22. Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни. Поділ іменників І та II відмін на групи.

23. Особливості відмінкових закінчень іменників II відміни.

24. Особливості відмінювання іменників III та IV відміни. Правопис відмінкових закінчень іменників.

25. Іменники, що знаходяться поза відмінами. Невідмінювані іменники і способи визначення їх відмінкових форм.

26. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини. Відмінювання іменників прикметникової форми. Відмінювані й невідмінювані складноскорочені назви і абревіатури.

27. Основні значення відмінків. Роль прийменників у вираженні відмінкових значень. Стилістичне вживання синонімічних форм відмінювання конструкцій іменника. Наголос у іменниках при відмінюванні. Словотвір іменників. Продуктивні способи творення іменників. Субстан­тивація. Наголос при творенні іменників.

28. Значення прикметника, його морфологічні ознаки і синтаксичні функції. Семантичні розряди прикметників.

29. Якісні прикметники, їх ознаки. Ступені порівняння якісних прикмет­ників. Стилістична варіативність форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. Форми суб’єктивної оцінки. Повні і короткі форми якісних прикметників. Стилістичне використання повних і коротких форм прикметників.

30. Відносні прикметники. Присвійні прикметники. Відмінювання прикметників. Наголос при відмінюванні.

31. Творення прикметників. Перехід дієприкметників у прикметники.

32. Значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції числівників. Розряди числівників за значенням. Структурні розряди числівників.

33. Граматичні ознаки кількісних і порядкових числівників.

34. Відмінювання кількісних числівників. Наголос при відмінюванні. Стилістичне використання числівників.

35. Семантична, морфологічна і синтаксична своєрідність займенника як особливої частини мови. Співвідносність займенників з іншими частинами мови. Розряди займенників за значенням.

36. Синтаксичні функції, морфологічні особливості і відмінювання різних розрядів займенників. Наголос у займенниках. Вживання інших частин мови в ролі займенників (прономіналізація). Стилістичне використання займенників.

37. Значення дієслова, його морфологічні ознаки. Синтаксична роль дієслівних форм. Дієвідмінювані, відмінювані і незмінні форми дієслова. Неозначена форма дієслова (інфінітив) як початкова форма дієслова. Дві основи дієслова, їх роль в утворенні дієслівних форм.

38. Категорія виду дієслова. Категорія стану дієслова. Зв'язок категорії стану із перехідністю і неперехідністю дієслів.

39. Категорія особи дієслова. Безособові дієслова. Категорія часу дієслова. Зв'язок категорії часу з категоріями способу і виду. Явища дієслівної синоніміки серед часових форм.

40. Дієвідмінювання. Особові форми теперішнього і майбутнього часу І та II дієвідміни. Особові форми наказового способу. Родові і числові форми дієслів минулого часу й умовного способу.

41. Морфологічний склад і творення дієслів. Система дієслівних префіксів і суфіксів, їх правопис. Творення дієслів від інших дієслів.

42. Категорія способу дієслова. Творення дієслів від інших частин мови. Наголос у дієсловах.

43. Дієприкметник як дієслівна форма. Дієслівні і прикметникові ознаки в дієприкметниках. Активні дієприкметники теперішнього і минулого часу, особливості їх творення і вживання.

44. Творення і вживання пасивних дієприкметників. Відмінювання дієприкметників.

45. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники. Наголос у дієприкметниках. Безособові форми на -но, -то, їх походження та вживання.

46. Дієприслівник як дієслівна форма, її значення та формальні ознаки. Дієслівні та прислівникові ознаки у дієприслівниках. Дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу і доконаного виду минулого часу, їх творення і вживання.

47. Перехід дієприслівників у прислівники. Наголос у дієприслівниках.

48. Значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції прислівника. Основні структурно-семантичні розряди прислівників.

49. Способи утворення прислівників. Перехід інших частин мови у прислівники (адвербіалізація). Перехід прислівників у службові слова. Наголос у прислівниках.

50. Правопис прислівників.

51. Значення, синтаксичні функції і морфологічні особливості слів категорії стану. Розряди слів категорії стану.

52. Прийменник як службова частина мови, що диференціює зна­чення відмінкових форм. Основні смислові відтінки, які вносять прийменники, сполучаючись з відмінковою формою. Поділ прийменників на групи за походженням.

53. Морфологічний склад прийменників. Вживання прийменників з формами непрямих відмінків.

54. Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності і підрядності.

55. Морфологічний склад сполучників. Правопис сполучників. Сполучні слова та їх відмінність від сполучників.

56. Значення і функції часток. Класифікація часток.

57. Словотворчі і формотворчі частки. Правопис часток.

58. Службова функція слова бути. Вживання в ролі зв’язки так званих допоміжних дієслів (стати, зробитися, називатися, являти). Модальні слова як особливий розряд слів в українській мові. Співвідносність модальних слів з іншими частинами мови. Розряди модальних слів за значенням та за способом творення.

59. Значення вигуків та їх функції. Інтонаційні особливості вигуків. Структурно-семантичні розряди вигуків. Звуконаслідувальні слова.

 


Зміст

Анотація до навчальної програми ........................................... 3

Робочий план ................................................................... 4

Розподіл програмового матеріалу за семестрами ......................... 5

Критерії оцінювання знань студентів ...................................... 10

ІІІ семестр
Плани лекцій ............................................................... 13

Плани практичних занять ................................................ 21

Самостійна робота та методичні рекомендації щодо
її виконання ................................................................ 33

Питання до заліку ............................................................. 40

ІV семестр
Плани лекцій ............................................................... 43

Плани практичних занять ................................................ 49

Самостійна робота ........................................................ 55

Зразки контрольних робіт з курсу „Сучасна українська мова
з практикумом” ................................................................ 66

Тести з лексикології та морфології ......................................... 77

Схеми лінгвістичного розбору ............................................... 97

Теми рефератів і виступів .................................................... 103

Питання до екзамену .......................................................... 106

 


Навчально-методичне видання

гЛАДІНА Галина Іванівна
рАЙСЬКА Любов Григорівна

Вивчення лексикології та морфології
української мови за
кредитно-модульною системою

Методичний посібник

 

 

Технічний редактор О.В. Клімова

Комп’ютерний набір,
верстка та макетування О.І. Полковник




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Прислівник | Гладіна Г.І., Райська Л.Г.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.