Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Інновації та інноваційні процеси, їх види і характеристика

Основні чинники підвищення ефективності інвестицій

Ефективність виробничих інвестицій формується під впливом значної кількості і різноманітності чинників, які взаємодіють і взаємообумовлюють один одного.

Всі ці чинники доцільно класифікувати за чотирма основними ознаками:

§ за джерелами (складовими) підвищення ефективності інвестицій;

§ за стадіями реалізації інвестиційних проектів;

§ за основними напрямками розвитку і вдосконалення капітального будівництва;

§ за рівнем реалізації чинників підвищення ефективності інвестицій.

Класифікація за джерелами підвищення ефективності виробничих інвестицій дозволяє встановити, за якими видами витрат і ресурсів очікується ріст ефективності. Таким джерелами можуть бути: вдосконалення механізму підготовки проектної документації та кошторисів будівельно-монтажних робіт; зниження кошторисної вартості будівництва, яке залежить, в свою чергу, від зниження трудомісткості, матеріаломісткості, фондомісткості виробництва в машинобудуванні, промисловості будівельних матеріалів, самій будівельній індустрії та інших галузях.

Класифікація чинників підвищення ефективності виробничих інвестицій за основними етапами їх реалізації передбачає аналіз і врахування змін ефективності на стадіях планування, проектування об’єктів, будівництва і освоєння введених в дію об’єктів. На підвищення ефективності виробничих інвестицій „працює” скорочення тривалості інвестиційного циклу.

Основні напрямки розвитку і вдосконалення капітального будівництва характеризують комплекс технічних, організаційних і економічних заходів, які забезпечують підвищення ефективності виробничих інвестицій. Такими напрямками є:

- індустріалізація будівництва;

- вдосконалення технологічної структури капіталовкладень;

- поліпшення відтворювальної структури виробничих інвестицій;

- покращення якості обладнання, машин, механізмів і будівельно-монтажних робіт;

- покращення організації матеріально-технічного забезпечення та ін.

За рівнем реалізації чинників підвищення ефективності інвестицій їх поділяють на народногосподарські, галузеві і внутрішньовиробничі.

ТЕМА 10. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Інноваційні процесиє сукупністю якісно нових прогресивних змін, що відбуваються у виробничо-господарській системі.

Інноваційний процес пов’язаний із створенням, освоєнням і розповсюдженням інновацій. У відповідності із міжнародними стандартами інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, який отримав втілення у вигляді нових або вдосконалених продуктів, технологічних процесів, впроваджених на ринку, або у новому підході до соціальних послуг. Тому інновацію-результат слід розглядати нерозривно з інноваційним процесом.

На практиці поняття „новинка”, „новація” і „нововведення” нерідко ототожнюються, але між ними є деякі відмінності. Новинкою є новий порядок, новий метод, винахід; нововведення означає, що новинка використовується, а з моменту її розповсюдження вона стає інновацією.

Інновації мають такі властивості:

1) науково-технічна новизна;

2) можливість виробничого використання;

3) комерційна реалізація.

Комерційний аспект визначає інновацію як економічну необхідність, створену через потребу ринку. „Матеріалізація” інновацій, винаходів і розробок у нові технічно досконаліші види промислової продукції, засоби і предмети праці, технології та організацію виробництва перетворює їх у джерело доходів.

Розрізняють три логічні форми інноваційного процесу:

· простий внутрішньоорганізаційний інноваційний процес передбачає створення і використання новинки всередині однієї організації; новинка не набуває безпосередньо товарної форми;

· простий міжорганізаційний інноваційний процес – новинка виступає предметом купівлі-продажу; така форма інноваційного процесу означає відокремлення функції розробника новинки від функції її споживання;

· розширений інноваційний процес проявляється у порушенні монополії виробника, що сприяє через конкуренцію вдосконаленню споживчих властивостей продукції, що випускається.

В інноваційному процесі, крім створення новинок, важливе значення мають розповсюдження інновацій та їх дифузія.

Розповсюдження інновацій - це інформаційний процес, форма і швидкість якого залежить від особливостей сприйняття інформації господарюючими суб’єктами, їх здатності до практичного використання цієї інформації і т.д. В реальному економічному середовищі підприємства мають неоднакове ставлення до пошуку інновацій і різну спроможність до їх засвоєння.

Дифузія інновацій - це розповсюдження уже деінде освоєної і використовуваної інновації в нових умовах або місцях використання. В результаті дифузії зростає кількість як виробників, так і споживачів та змінюються їх якісні характеристики. В реальних інноваційних процесах швидкість дифузії нововведень залежить від різних чинників: форми прийняття рішення, способу передачі інформації та інше.

2.Економічна ефективність напрямів НТП

Заходи по впровадженню досягнень НТП вимагають ін­вестування значних коштів, тому важливим є питання оцінки економічної ефективності НТП.

Ефективність це відносна величина, що характеризує результативність будь-яких затрат. Ефективність НТП є від­ношенням ефекту від здійснених заходів до затрат на них. Ефект — це результат від будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою.

В залежності від рівня оцінки, обсягу враховуваних ефекту і затрат і призначення оцінки розрізняють декілька видів ефек­тивності НТП: народногосподарська, госпрозрахункова, порівняльна, абсолютна.

Економічний ефект заходів НТП розраховується на всіх етапах реалізації і за весь період здійснення цих заходів і визначається як різниця між вартісною оцінкою результатів і вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за цей період.

Залежно від завдань, які вирішуються, економічний ефект може обчислюватись в одній із двох форм:

а) народногосподарський (загальний ефект за умовами ви­користання нововведень);

б) госпрозрахунковий (комерційний ефект, який одержує­ться окремо розробником, виробником і споживачем ново­введень).

Народногосподарський економічний ефект обчислюється шляхом порівняння результатів за місцем використання нової техніки, інших нововведень і усіх витрат на їх розробку, виробництво і споживання.

Комерційний економічний ефект обчислюється на окремих стадіях «життєвого циклу» нововведення (стадії розробки, виробництва, експлуатації) і дає можливість оцінити ефек­тивність технічних новин з врахуванням економічних інтересів окремих проектно-конструкторських організацій, під­приємств-виробників і підприємств-споживачів.

 

Сумарний економічний ефект від реалізації заходів НТП за певний розрахунковий період Т (Ет) обчислюється за формулою

Ет = Рт - Вт, грн,

де Рт — вартісна оцінка результатів від здійснення заходів НТП за розрахунковий період, грн.;

Вт — вартісна оцінка витрат на здійснення заходів НТП за цей же період, грн.

Такий спосіб визначення економічного ефекту є однако­вим як при обчисленні народногосподарського, так і комер­ційного ефекту від впровадження заходів науково-технічного прогресу.

При обчисленні економічного ефекту слід приводити різночасові витрати і результати до єдиного для всіх варіантів моменту часу — розрахункового року за допомогою коефіцієнта приведення а (див. тему 11).

З врахуванням фактору часу економічний ефект може бути представлений

, грн.

де Pt, Bt, — вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у t-му році розрахункового періоду, грн.;

Початковим роком розрахункового періоду Т вважають рік початку фінансування робіт по здійсненню заходу (включаю­чи наукові дослідження), а кінцевим — момент завершення всього життєвого циклу заходу (визначається нормативними строками оновлення продукції з врахуванням її старіння).

 

Вартісна оцінкарезультатів від впровадження заходу НТП за розрахунковий період здійснюється:

, грн.

Ці результати є сумою основних (Росн.) і супутних (Рсуп) результатів:

Рt = Росн. + Рсуп, грн

Вартісна оцінкавитрат на впровадження досягнень НТП.

Сумарні витрати на реалізацію заходу НТП за розрахун­ковий період включають витрати на виробництво (Вепр) і використання (Ввикор) продукції:

Вт = Ввир + Ввикор, грн.

 

При обчисленні економічної ефективності заходів НТП може виникнути ситуація, коли нове технічне рішення вия­виться вигідним для народного господарства в цілому, але призведе до зростання витрат і погіршення інших показників роботи наукових організацій, підприємств-виробників. Тому, крім обчислення загальної величини економічного ефекту, слід визначати частку його, що має одержати кожний причет­ний до процесу створення і впровадження нововведення. Тобто, необхідно обчислювати комерційний ефект, для оцінки якого в ринкових умовах може використовуватись показник прибутку, що залишається в розпорядженні наукової організації, підприємства (Пt):

Пt = Qt – Cnt- Ft, грн.,

де Qt — виручка від реалізації продукції науково-тех­нічного або виробничо-технічного призначення у t-му році, грн.;

Спt — собівартість продукції у t-му році, грн.;

Ft — загальна сума податків і виплат з балансованого прибутку наукової організації, підприємства у t-мy році, грн.

Крім того, при аналізі ефективності заходів НТП можуть використовуватись інші показники, наприклад, коефіцієнт економічної ефективності одноразових витрат (капіталовкла­день), строк їх окупності тощо.

4.Організаційні нововведення

За своїм характером інноваційні процеси діляться на технічні, організаційні тасоціально-економічні.

Технічні нововведенняохоплюють процеси освоєння випуску нових видів продукції (виробів, нових знарядь чи предметів праці), а також процеси впровадження нових чи вдосконалення діючих технологічних процесів виробництва.

Організаційні нововведення охоплюють процеси впровадження нових форм і методів організації наукової і виробничої діяльності трудових колективів, таких як: нові методи і форми організації виробництва у всіх виробничих підрозділах підприємства; нові організаційні структури управління науковою і виробничою діяльністю підприємства; нові форми і методи організації праці на підприємстві.

Соціально-економічні нововведення охоплюють процеси активізації людського фактора, а також процеси щодо вдосконалення економічних методів управління наукою і виробництвом шляхом: підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, морального стимулювання їх творчого ставлення до праці та системи охорони здоров'я, удосконалення виховної роботи в колективі шляхом впровадження і вдосконалення внутрі­виробничого госпрозрахунку, повної реалізації функцій прогнозування, планування, фінансування, ціноутворення, аналізу результатів діяльності, а також удосконалення систем оплати праці та матеріального стиму­лювання.

ТЕМА 11. ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНА БАЗА І ВИРОБНИЧА


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  6. Автокореляційна характеристика системи
  7. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
  8. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
  9. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
  10. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
  11. Банківська система України і її характеристика
  12. Банківські ризики та їх характеристика




Переглядів: 2764

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Інвестицій в умовах ринку | Виробничі процеси, їх класифікація і принципи організації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.