Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Хвойно-широколистяних лісів

Ландшафти зони хвойно-широколистяних (мішаних) лісів

 

Зона мішаних лісів займає дещо більше 15 % території України. Основними екологічними характеристиками зони мішаних лісів, які є важливими для розуміння деградації ландшафтів під впливом людської діяльності, є наступні: низинний рельєф поверхні, де переважають піщані та супіщані відклади; помірно континентальний клімат із позитивним балансом вологи; наявність густої гідромережі з широкими заболоченими річковими долинами; переважання дерново-підзолистих і болотних ґрунтів, зайнятих хвойно-широколистяними лісами (близько 30 % території), луками (близько 10 %), болотами та заболоченими землями (близько 8 %) (рис. 10).

 

Рис. 10. Болотні ландшафти зони мішаних лісів

 

Кліматичні умови, орографія і геологічна будова сприяють значному обводненню цієї зони. Тут розвинута густа річкова мережа, озера і болота (головними чином евтрофні), розташоване рукотворне Київське водосховище. Крім Дніпра, що протікає від північного кордону України до Києва, найбільшими річками є Припʼять, Десна, Турія, Стохід, Стир, Горинь, Уборть і Уж, які мають широкі заболочені долини. Серед озер регіону слід відзначити такі: Тур площею 13,5 км2, Нобель – 5,1 км2, Любязь – 5,19 км2, Світязь – 27,5 км2, Пулемецьке – 16,0 км2, Луки – 7,0 км2.

Річний радіаційний баланс коливається із заходу на схід у межах 1700–1800 МДж/м2. Пересічна температура січня змінюється із заходу на схід від –4,5 0С до –8 0С, а липня – від +17 0С до + 19 0С. Середня тривалість безморозного періоду становить від 180 днів на заході до 160 на сході.

У цій зоні у середньому випадає 600 ̶ 650 мм опадів на рік. Кількість опадів перевищує природне випаровування з поверхні ґрунту, і тому Полісся має позитивний баланс вологи. Коефіцієнт зволоження змінюється від 1,9 на сході до 2,6 і більше на заході.

Зональними типами ґрунтів зони мішаних лісів є різні дерново–підзолисті й болотні (займають близько 95 % території зони). Родючими ґрунтами Полісся є дернові карбонатні, сірі лісові та опідзолені чорноземи. Дернові карбонатні ґрунти поширені в південній і південно-західній частині Волинського Полісся на продуктах вивітрювання крейдових мергелів і крейди. Сірі лісові ґрунти найбільші площі займають на Словечансько-Овруцькому кряжі, на півдні Житомирського Полісся, на правобережжі Десни. Характерна риса ґрунтового покриву зони – значна його строкатість. Це визначає високу різноманітність ландшафтів території регіону, що, з одного боку, ускладнює їх використання, а з іншого – забезпечує наявність значної кількості окремих слабко трансформованих ландшафтних комплексів.

На лівобережжі Дніпра в річкових долинах і зниженнях трапляються засолені й солонцюваті дерново-глейові та лучні ґрунти, болотні ґрунти займають в основному сучасні й давні річкові долини та улоговини. Великі масиви болотних ґрунтів зосереджені в північних районах Волинської і Рівненської областей, північно-західній частині Житомирської області та на Чернігівщині.

Природна рослинність зони мішаних лісів збереглась значно краще порівняно з іншими ландшафтними зонами. Це, зокрема, виявляється у високих показниках лісистості території регіону. Основними лісоутворюючими породами є: сосна (близько 60 % лісопокритої площі), дуб (понад 20 %), береза (10 %), вільха (6,5 %), осика (2,3 %), граб (2 %) [2].

З огляду на наведені риси цієї ландшафтної зонислід відзначити, що зона хвойно-широколистяних лісів порівняно з іншими ландшафтними зонами (перш за все, порівняно з лісостепом та степом) характеризується значно меншими антропогенними змінами ландшафтів. Зокрема, з особливостями ґрунтового покриву повʼязана значно менша господарська освоєність зони хвойно-широколистяних лісів (орні землі займають близько 28 % території зони), адже дерново-підзолисті й болотні ґрунти менш придатні для сільськогосподарського використання порівняно з більш родючими перегнійно-карбонатними та сірими лісовими ґрунтами, які мають тут острівне поширення.

Ландшафтна структура зони мішаних лісів досить складна і строката. Відображаючи відповідні закономірності у розповсюдженні поверхневих відкладів та ґрунтів, ландшафтні комплекси (ландшафтні місцевості, урочища, фації), не займаючи великих площ, часто чергуються, що ускладнює їх господарське використання, зокрема в землеробстві. Частина ландшафтних комплексів та їх складових (заплави, піщані вали, болота та ін.) є нестійкими, динамічними і вразливими до природних і антропогенних процесів.

Значну частину території зони хвойно-широколистяних лісів займають ландшафти зандрових і давньоалювіальних рівнин із дерново-підзолистими ґрунтами легкого гранулометричного складу та ландшафти різних за своїм походженням боліт (рис. 11). Знищення рослинного покриву у ландшафтних комплексах зандрових та давньоалювіальних рівнин та осушення ландшафтів торфовищ і боліт спричинили істотне зменшення стійкості цих ландшафтів до зовнішніх впливів. Перш за все, виникає загроза інтенсивного ходу дефляційних процесів.

Рис. 11. Ландшафти зандрових рівнин зони

хвойно-широколистяних лісів

 

Значний вплив на водний режим ландшафтів цієї зони справили меліоративні роботи, проведені на Поліссі у 60–80-х роках XX ст. Крім позитивних (з точки зору господарських цілей), наслідків (розширення сільськогосподарських угідь), меліорація негативно вплинула на природне середовище, особливо в басейнах річок, де проводилось осушення боліт без двобічного регулювання стоком. Це спричинило істотні зміни ландшафтних комплексів боліт, проявилось у зміні водного і теплового режимів цих ЛК, трансформації ґрунтового та рослинного покривів.

Проте ці зміни не є критичними, і ступінь деградації природних ландшафтних комплексів можна оцінити як помірний. Основний антропогенний фактор впливу на природний стан ландшафтів – заготівля деревини та меліоративна діяльність.

Зона мішаних лісів охоплює декілька областей, кожна з яких в свою чергу поділяється на декілька районів:

I. Область Волинського Полісся.

Райони: 1. Верхньоприпʼятський.

2. Нижньостирський.

3. Любомльсько-Ковельський.

4. Маневицько-Володимирецький.

5. Колківсько-Сарненський.

6. Турійсько-Рожищенський.

7. Ківерцівсько-Цуманський.

8. Костопільсько-Березнівський.

II. Область Малого Полісся.

Райони: 1. Рава-Русько-Камʼянсько-Бузький.

2. Радехівсько-Бродівський.

3. Смігівсько-Славутський.

4. Куликівсько-Бузький.

III. Область Житомирського Полісся.

Райони: 1. Клесівсько-Рокитнянський.

2. Олевсько-Білокоровицький.

3. Словечансько-Овруцький.

4. Норинсько-Жерівський.

5. Городницько-Ємільчинський.

6. Коростенсько-Чоповицький.

7. Корецько-Новоград-Волинський.

8. Довбисько-Червоноармійський.

9. Іршансько-Малинський.

10. Баранівсько-Високопічанський.

11. Черняхівсько-Коростишівський.

IV. Область Київського Полісся.

Райони: 1. Руднянсько-Вільчанський.

2. Чистогалівсько-Корогодський.

3. Нижньоприпʼятський.

4. Нижньоузький.

5. Народицько-Іванківський.

6. Нижньотетерівський.

7. Здвизько-Ірпінський.

V. Область Чернігівського Полісся.

Райони: 1. Любецько-Чернігівський.

2. Замглайсько-Седнівський.

3. Добрянсько-Городнянський.

4. Корюківсько-Щорський.

5. Сосницько-Менський.

6. Коропсько-Батуринський.

7. Дніпровсько-Нижньодеснянський.

8. Козелецько-Куликівський.

VI. Область Новгород-Сіверського Полісся.

Райони: 1. Середньососнівсько-Ревненський.

2. Холминсько-Костобобрівський.

3. Понорницько-Новгород-Сіверський.

4. Середньодеснянсько-Нижньошосткинський.

5. Ямпільсько-Середино-Будський.

 

Рис. 12. Найменш змінений людиною поліський ландшафт

В адміністративно-територіальному відношенні зона мішаних лісів охоплює декілька областей. Зокрема, Рівненську, Житомирську, Київську та Чернігівську.




Переглядів: 1844

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ОТВЕТЫ: Уровень А | Екологічні проблеми ландшафтів Рівненської області

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.