Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Екологічні проблеми ландшафтів Київської області

Київська область – одна з найбільших у країні. Її площа 28,1 тис. квадратних кілометрів. Це майже 5 % загальної площі України. Область розташована в північній частині нашої держави в басейні середньої течії Дніпра (покажіть на карті межі Київської області, назвіть області та країни, з якими вона межує). Область лежить у межах зон мішаних лісів і лісостепової. Її природні умови в цілому сприятливі для розвитку сільського господарства. За характером рельєфу територію області поділяють на три частини. На півночі переважають низовинні заболочені рівнини Поліської низовини. Південно-західна і центральна частини лежать на Придніпровській височині (висоти до 273 м). Східна, лівобережна територія області розташована на заплаві і терасах Дніпра в межах Придніпровської низовини. Корисних копалин небагато. Значними є тільки будівельні матеріали (граніти, гнейси, глини, кварцові піски, мергель) та джерела мінеральних вод, торф.

Клімат помірно континентальний з достатньою вологістю (опадів випадає 500–600 мм на рік). Пересічна температура січня близько – 6 °С, липня – близько +20 °С. Тривалість безморозного періоду 160–165 днів. Серед несприятливих кліматичних явищ – інтенсивні зливові дощі з грозами та градом, суховії та пилові бурі, ожеледь.

Грунтовий покрив Київської області досить різноманітний. Найпоширенішими є черноземи, площа яких становить близько 50 % площі орних земель регіону. Ступінь розораності території перевищує 60 %. Загальна площа лісового фонду Київської області становить близько 746 тис. га. Для північної частини області характерні масиви хвойних і мішаних лісів, південна частина значною мірою розорана, на тих ділянках, які не зазнали сильного антропогенного впливу, переважають широколистяні ліси. Тваринний світ Київщини дуже різноманітний. Багатство видового складу повʼязане з тим, що область розташована на межі двох природних зон: північна частина розташована в зоні Полісся, південь області лежить у лісостеповій зоні.

Річки Київщини належать, переважно, до басейну Дніпра. По її території протікає 177 річок, довжина яких більше 10 км. Дніпро тече територією області в межах 246 км, його притоки – Припʼять, Тетерів, Ірпінь, Рось, Десна і Трубіж. Природний режим річок значною мірою змінений, що повʼязано з їх зарегульованістю, наявністю великої кількості ставків і водосховищ. На території області розташовано 55 водосховищ, у тому числі й більша частина Київського та Канівського, понад 2000 ставків та близько 750 невеликих озер.

У Київській області дуже складна екологічна ситуація внаслідок радіоактивного забруднення її території (рис. 15). Великими забруднювачами також є теплові електростанції, промислові підприємства, які працюють без ефективних очисних споруд (особливо хімічні), і транспортні засоби (особливо автомобілі).

Рис. 15. Найбільше джерело радіоактивного збруднення ландшафтів України – Чорнобильська АЕС – знаходиться у Київській області [100]

 

Аналізуючи динаміку викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами, можна зробити висновок, що за останнє десятиріччя обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря збільшився у півтора рази. Окрім того, важливо відмітити той факт, що від джерел пересувного характеру надходить більше 60 % забруднення атмосферного повітря у Київській області.

Територіальний розподіл атмосферного забруднення не рівномірний. Так, 46,2 % від усього обсягу викидів шкідливих речовин дають джерела, що знаходяться у межах Обухівського (31,5 %) й Києво-Святошинського районів (7,8 %) та м. Біла Церква (6,88 %). Найменшими обʼєми забруднення відрізняються Поліський район та м. Ржищів.

Основним забруднювачем атмосферного повітря в Київській області є Трипільська ТЕС, яка знаходиться в м. Українка Обухівського району. Валовий викид складає близько 30 % від загальної кількості викидів у повітря області, відповідно від стаціонарних джерел – 75,5 %.

Основним забруднювачем водних обєктів в області є КОКП ВКГ «Київоблводоканал» м. Біла Церква, який скидає близько 50 % від загального скиду забруднених зворотніх вод у водні обєкти області.

Екологічна оцінка якості поверхневих вод для ландшафтних досліджень має важливе значення при організації моніторингової мережі, при визначенні пріоритетів водоохоронної діяльності, при плануванні водогосподарчих заходів. Систематизація якості поверхневих вод на основі певних критеріїв приводить до необхідності розробки різних класифікацій забрудненості або якості води водних обʼєктів.

Ерозія, як фактор деградації ґрунтового покриву і екологічної небезпеки оцінюється, перш за все, інтерсивністю змиву й обсягами переміщення ґрунтового субстрату. Середньорічний змив ґрунту з орних земель часто становить 10–15 т/га, а під просапними культурами подекуди досягає 20–30 т/га. Найбільший середньорічний розрахунковий змив ґрунту орних земельу Богуславському районі – 42,3 т/га, а в цілому для орних земель Київської області середньорічний змив становить 11,0 т/га.

Ерозійні процеси руйнують родючий горизонт ґрунтів, знижують вміст у ньому органічних речовин, зменшують вміст азоту, фосфору, калію, мікроелементів та ін. Наукові дослідження свідчать, що внаслідок ерозії відбувається істотне зменшення вмісту гумусу в ґрунтах еродованих земель. В цілому за рік від ерозії в області втрачається близько 0,7 млн т гумусу.




Переглядів: 3995

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Екологічні проблеми ландшафтів Житомирської області | Екологічні проблеми ландшафтів Чернігівської області

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.