Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Ландшафти зони широколистяних лісів

 

Зона широколистяних лісів займає дещо більше 7 % території України. Зона переважно охоплює північно-західну частину України. У рельєфі Західно-Українськогошироколистянолісового краю виділяються Волинська і Подільська височини, Розточчя, Опілля і Хотинська височина. Східна межа краю фіксується за виходами на поверхню докембрійських гірських порід на лінії Полонне – Стара Синява – Нова Ушиця – долина р. Дністер. Поверхня краю розчленована численними річками, які дренують верхні частини басейнів Дністра, Півден­ного Бугу, Вісли і Припʼяті. Річкові долини тут врізані на глибину від 50–100 м до 150–200 м. Долини лівих приток Дністра – каньйоноподібні, особливо у пригирлових частинах, вони прорізують товщі палеозойських і мезо–кайнозойських відкладів.

На межиріччях найвиразнішими формами рельєфу є складені напівскельними породами розчленовані вапнякові підняття – Товтри (Медобори). Над навколишньою місцевістю Товтри піднімаються на 50–60 м і сягають абсолютних висот у 350–400 м. Усі ці підняття розташовані в центральній частині краю і простягаються смугою від Підкаменя до Камʼянця-Подільського з північного заходу на південний схід у вигляді окремих горбів та кряжів.

Важливою особливістю природи краю є розвинені тут чисельні поверхневі й підземні карстові утворення. Із підземних карстових порожнин найбільшими і найвідомішими є печери, розташовані в Тернопільській області на межиріччі Серету і Збруча. Їх утворення зумовлене поширенням гіпсоносних відкладів неогену. Розвиток карстових явищ істотно впливає на поверхневий і підземний стік.

Зволоженість Західно–Українського краю є достатньою. При середній температурі січня –4,5 °С зими мʼякі, з частими відлигами. Літо помірно тепле, вегетаційний період триває 200–212 днів. Достатня зволоженість сприяє значній природній залісненості території.

Густа річкова мережа зони широколистяних лісів характеризується розповсюдженням паралельних одна одній долин лівих приток верхньої частини басейну Дністра. Усі річки течуть із півночі на південь, субмеридіонально. На сході й південному сході територію дренують Південний Буг і його притоки Бужок, Вовк та ін. На північ – північний схід спрямовані притоки Припʼяті. Долини річок характеризуються помʼякшеними мезо- та мікрокліматичними умовами. Ґрунтовий покрив представлений опідзоленими чорноземами та сірими лісовими ґрунтами, що сформувались під широколистяними лісами, і переважають у цьому краї.



Интернет реклама УБС

Велика розчленованість поверхні, глибокі канйьоноподібні долини річок, стрімкі схили горбогірʼїв сприяли збереженню природної рослинності. За площею тут переважають широколистяні ліси, повʼязані з різними підтипами сірих опідзолених ґрунтів та опідзоленими чорноземами. Широколистяні ліси представлені буковими, грабово-буковими, дубово-грабовими, їх похідними грабовими, меншою мірою дубовими і вільховими лісами. Луки належать майже виключно до заплавних, а серед них переважають болотисті (рис. 17). Торфʼянисті та справжні луки поширені мало. Болота належать до долинних, переважно з травʼяним і травʼяно-моховим рослинним покривом.

 

Рис. 17. Болотисті луки зони широколистяних лісів

 

За характерними рисами ландшафтної структури географи поділяють Західно-Українськиий край на шість ландшафтних областей. Це Волинське Опілля, Мале Полісся, Розточчя й Опілля, Західно-Подільська, Північно-Подільська, Прут-Дністровська ланд­шафтна область[2].

Територія зони широколистяних лісів характеризується значною освоєністю, більша частина її розорана. Через переважання знелісених місцевостей її відносили до лісостепової природної зони. Проте тут є ландшафти з підвищеною часткою природної лісової рослинності порівняно з рештою території. Такі осередки розташовані на Волинській височині, в межах Подільської височини (Гологори, Вороняки, Кременецькі гори), підвищену лісистість мають Розточчя, Опілля і Хотинська височина.

Значних змін ландшафтні комплекси зони широколистяних лісів зазнають внаслідок знищення лісової рослинності, яка раніше тут домінувала. Орні землі займають близько 62 % території природної зони [3]. Ландшафти підвищених лесових рівнин характеризуються розвитком інтенсивних ерозійних процесів (водної ерозії). Цьому сприяють значні пере­пади висот, велика кількість опадів, лесові відклади, що здатні до легкого змиву, та наявність водостійких про­шарків у профілі сірих лісових ґрунтів. У Малому Поліссі, де поширені ґрунти піщаного та супіщаного гранулометричного складу, знищення лісів спричиняє інтенсивний розвиток процесів дефляції.

Зона широколистяних лісів охоплює Західно-Український край та охоплює пʼять областей:

I. Волинська височинна область.

Райони: 1. Нововолинсько-Сокальський.

2. Локачівсько-Торчинський.

3. Олицько-Рівненський.

4. Осгрозько-Гощанський.

5. Горохівсько-Берестечківський.

6. Повчансько-Мізоцький.

II. Розтоцько-Опільська горбогірна область.

Райони: 1. Немирівсько-Брюховицький.

2. Городоцько-Щирецький.

3. Миколаївсько-Бережанський.

4. Гологірський.

5. Ходорівсько-Бучацький.

III. Західно-Подільська височинна область.

Райони: 1. Вороняцький.

2. Зборівсько-Теребовлянський.

3. Гримайлівсько-Гусятинський.

4. Збаразько-Смотрицький (Товтровий).

5. Чортківсько-Камʼянець-Подільський.

ІV. Середньоподільська височинна область.

Райони: 1. Кременецький.

2. Вілійсько-Ізяславський.

3. Грицівсько-Любарський.

4. Лановецько-Теофіпольський.

5. Старокостянтинівсько-Хмільницький.

6. Підволочисько-Авратинський.

7. Красилівсько-Ярмолинецький.

8. Меджибізько-Деражнянський.

9. Верхньоушицький.

10. Нижньоушицький.

V. Прут-Дністровська височинна область.

Райони: 1. Тлумацько-Городенківський.

2. Заставнівсько-Хотинський.

3. Кельменецько-Сокирянський.

В адміністративно-територіальному відношенні Західно-Український край охоплює Волинську, Львівську, Тернопільську, Хмельницьку та частково Івано-Франківську й Чернівецьку області.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Екологічні проблеми ландшафтів Чернігівської області | Екологічні проблеми ландшафтів Волинської області

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.