Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Екологічні проблеми ландшафтів Чернівецької області

Територія Чернівецької області знаходиться в зоні стику двох великих тектонічних структур: Карпатської гірської споруди та Східноєвропейської платформи. Тому її ландшафтна структура є не тільки надзвичайно складною, а й динамічною. Неоднорідна геологічна будова, складні орографічні умови, особливий гідрокліматичний режим гірських і передгірних регіонів області сприяють розвитку й активізації багатьох небезпечних фізико-географічних процесів (зсувів, пливунів, карстових і суфозійних явищ), виникненню катастрофічних паводків, повеней, наводнень, несприятливих метеорологічних явищ. Це призводить до величезних матеріальних і моральних збитків.

Область займає 4 місце в Україні по водозабезпеченості. Водні ресурси разом із транзитним стоком становлять близько 10 км3 Найбільшими річками, які протікають на її території, є Дністер (1,1 тис. га), Прут (1,5 тис. га), Сірет (0,6 тис. га), Черемош (0,5 тис. га). На Дністрі створено водосховище Дністровського комплексного гідровузла площею 14,2 тис. га та ємністю повного обʼєму 3,1 км3, з якого на територію області припадає 6,0 тис. га (рис. 22).

 

Рис. 22. Дністровське водосховище [100]

 

Ґрунти у Чернівецькій області можна обʼєднати в такі ос­новні типи та підтипи: 1) дерново-підзолисті (поверхнево-оглеєні та сильноглейові); 2) сірі опідзолені (ясно-сірі, сірі та темно-сірі); 3) чорно­земи (опідзолені, глибокі та неглибокі малогумусні); 4) гідроморфні (лучні, лучно-болотні та болотні); 5) дернові; 6) гірські (буроземно-підзолисті, бурі та дерново-буроземні).

Велике значення в економічному і соціальному розвитку області мають ліси, що є джерелом деревини і продуктів недеревної рослинності (рис. 23). Загальна площа лісів складає 258 тис. га. Основними лісовими породами є ялина, бук, ялиця і дуб.

Рис. 23. Ландшафти НПП «Вижницький» [100]

 

Для території Чернівецької області кризові стихійні явища можуть проявлятися у різноманітних природно-кліматичних та геоморфологічних умовах, оскільки територія області поділяється на рівнинну, передгірську та гірську, для яких види, характер, масштаби, а отже, причини і наслідки цих явищ суттєво відрізняються.



Интернет реклама УБС

На території області структуру небезпечних екзогенних геологічних процесів в основному становлять повені та паводки, зсуви, карстоутворення, селі та річкова ерозія.

Особливо значних збитків зазнає Чернівецька область від повеней та паводків, частота яких протягом останнього десятиріччя значно збільшилась. Так, протягом 2008–2010 рр. територія західної України двічі потерпала від літніх повеней, що носили катастрофічний характер, як за масштабами прояву, так і за розмірами завданої шкоди.

У липні 2008 року на території Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Чернівецької та Івано-Франківської областей було підтоплено 40601 житловий будинок і 33882 га сільськогосподарських угідь, пошкоджено 360 автомобільних і 561 пішохідних містів, розмито 680,61 км автомобільних доріг. Загальні збитки від повені оцінювалися на суму 3–4 млрд гривень. Внаслідок цього відбулися зміни як якісного, так і кількісного складу земельних ресурсів.

Поряд із повенями значної екологічної та економічної шкоди Чернівецькій області завдають зсуви. Тут зафіксовано 1612 зсувних ділянок, більшість із яких є тимчасово-стабілізованими давніми зсувами загальною площею 73215 га, з них 240 активних зсувів на площі 26040 га. Останні катастрофічні активізації зсувів відбувалися в 1969, 1979 році, навесні 1996, влітку 2008, 2010 років та на початку 2011 року.

Наступним екзогенним процесом, що спричинений як природнім, так і антропогенним впливом на довкілля, є карст. Площа його розповсюдження на території краю досягає 23700 га, де кількість проявів становить до 4 одиниць на 1 га. Активні карстові процеси поширені на площі 4900 га. Відкритий активний прояв карстового процесу спостерігається на окремих ділянках в межах сіл: Киселів та Кліводин Кіцманського району, Веренчанка, Товтри та Погорілівка Заставнівського району, Мамалига, Подвірна, Несвоя Новоселицького району, Данківці, Дарабани, Рашків Хотинського району

Окрім того, в області нараховують близько 70 селевих водотоків, які розповсюджені в гірській її частині та у Вижницькому й Путильському районах. Останні руйнівні прояви цього процесу були зафіксовані в 1999 р., проте відсутність регіональної активізації селів протягом останніх 35–40 рр. призвела до значного накопичення камʼяного матеріалу в руслах середніх та малих потоків, який може бути втягнутий в селеві потоки.

 

Рис. 24. Наслідки сходження селевих потоків на Буковині [100]

У межах Чернівецької області переробка берегів спостерігається на правому схилі Дністровського водосховища довжиною близько 80 км. Кількісні характеристики цього процесу мало вивчені. Річкова ерозія відмічена в басейнах річок Прут, Черемош, Сірет по всій їх довжині, приймаючи активну участь у процесі рельєфоутворення всієї території.

На особливу увагу при аналізі розвитку річкової ерозії заслуговує питання неконтрольованого відбору піщано-гравійних сумішей з русел рік Прут, Черемош, Сірет та їх приток. Інтенсивний відбір гравію безпосередньо з русел рік призвів до значного загального пониження базисів ерозії річок, що в умовах інших інтенсивних процесів рельєфоутворення призводить до пониження стійкості схилів та зміни гідрогеологічного режиму басейнів річок. Наслідком цього процесу є активізація зсувів та бокової ерозії, а також виснаження водоносних горизонтів.

Окрім проблем природного походження, значний негативний вплив на екологічну ситуацію здійснює розвиток промисловості, транспорту, комунального та сільського господарств; залучення до господарського обігу все більшої кількості природних ресурсів визначають стан екологічної ситуації краю. З антропогенним фактором повʼязують такі екологічні проблеми, як:

– деградація та зниження родючості грунтів, зсувні процеси;

– забруднення водних обʼєктів стічними водам;

– розміщення та утилізація відходів;

– проведення лісозаготівельних робіт в лісах Карпатського регіону.

Деградація та зниження родючості грунтів, зсувні процеси, інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії ґрунтів: з 92,3 тис. га в 1959 році до понад 200 тис. га за останні роки з наявних 472,8 тис. га сільськогосподарських угідь області. Вміст гумусу в ґрунтах області за 5 років знизився на 0,1 % – з 2,5 до 2,4 %, На території області нараховується 1358 зсувонебезпечних ділянок площею до 1 тис. км2, з яких 15 знаходяться в своїй активній формі, 1,8 тис. карсто-небезпечних дільниць, а також близько 100 селенебезпечних потоків.

Забруднення водних обʼєктів стічними водам, очисні споруди, які в більшості морально та фізично застарілі, не забезпечують очистки стічних вод, викликає занепокоєння транзитне забруднення, в р. Дністер (перед Чернівецьким водозабором) скидається значна кількість забруднених вод з підприємств Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей. Мають місце порушення правил господарювання в прибережних захисних смугах водних обʼєктів.

Розміщення та утилізація відходів: щорічно в народному господарстві області утворюється до 100 і більше тис. тонн промислових і побутових відходів, значна частина яких на сьогоднішній день ще не знаходить застосування як вторинна сировина, в окремих населених пунктах через відсутності належного фінансування не відповідають нормам екологічної безпеки сільські сміттєзвалища.

Проведення лісозаготівельних робіт в лісах Карпатського регіону, з понад 430 тис. м3 заготовленої деревини по головному користування біля 300 тис. м3 припадає на ліси гірської та передгірської зон, рубки проводяться на основі розрахункової лісосіки, тобто вибирається деревної маси менше, ніж її приростає, проте при заготівлі лісу завдається значна шкода природі – забруднення гірських річок і потоків та ерозія ґрунтів на гірських схилах. Це повʼязано з тим, що в регіоні заготівля деревини майже на 50 %, а в Путильському районі – на 90 і більше відсотків, проводиться шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки.

 

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Екологічні проблеми ландшафтів Хмельницької області | Ландшафти лісостепової зони

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.