Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Екологічні проблеми ландшафтів Вінницької області.

Основним критерієм оцінки екологічного стану сільськогосподарських угідь є рівень родючості ґрунтів як основа функціонування цієї категорії земель. Важливим показником рівня родючості ґрунтів є вміст гумусу, середній вміст якого в ґрунтах області становить 2,7 %, в порівнянні з аналогічними показниками обстеження площ в 1995 році, вміст гумусу зменшився на 0,06 %. Найвищий вміст його мають ґрунти Хмельницького (4,1 %), Липовецького (3,9%), Калинівського (3,5 %), Ямпільського (3,3 %) районів; найнижчий – Літинський (1,8 %), Барський (1,8 %), Шаргородський (1,8 %), Тиврівський, Муровано-Куриловецький (1,9 %) райони. Вагомою причиною зниження родючості ґрунтів є незбалансоване внесення добрив, недотримання комплексу агротехнічних заходів.

Площа малопродуктивних та деградованих земель області становить близько 741 тис. га, ріллі, з них слабозмиті ґрунти – 511 тис. га, середньозмиті ґрунти – 82 тис. га, сильнозмиті ґрунти – 5,7 тис. га. Із загальної площі земель, що зазнають ерозійних процесів, 256,3 тис. га ріллі із крутизною схилу 2–30. Розміщення орних земель по схилах від 2 до 7 градусів становить 575,7 тис. га, більше 70–20,5 тис. га. Значної шкоди сільськогосподарським угіддям, в основному орним землям, наносить водна ерозія ґрунтів, внаслідок чого 39 % орних земель тією чи іншою мірою зазнають впливу площинної ерозії.

Вінницька область за всю історію землеробства втратила 140,6 тисяч умовних гектарів сільськогосподарських угідь, в тому числі близько 103 тисяч умовних гектарів ріллі.

Вилучено з обробітку 4,07 тис. га ріллі, яку використали під залуження та заліснення. Впродовж останніх років в області 105,9 тис. га сільськогосподарських угідь зазнають перезволоження, з них ріллі 96,2 тис. га, 75,9 тис. га – заболоченні, з них ріллі 38,9 тис. га. Щороку з обробітку вилучається понад 500 тис. га.

Негативних змін зазнав ґрунтовий покрив Вінниччини під час радіоактивного забруднення Чорнобильської катастрофи. Нині площа забруднення радіонуклідами земель складає близько 2 тис. км2 (7,5 % від загальної площі області). З них щільність забруднення від 1 до 5 Кю/км2 становлять землі площею 1964 км2, від 5 до 15 Кі/км2 – 36 км2. Серед цих радіоактивних земель площа ріллі становить 973 км2 із щільністю забруднення 1 – 5 Кі/км2, а 5 км2 – 5 – 15 Кі/км2.

До негативних змін структури ґрунтів, їх фізико-хімічних і біологічних властивостей призвели наслідки внесення мінеральних добрив та пестицидів у попередні роки. Суттєвими забруднювачами ґрунтів області є важкі метали. Найбільш забруднені важкими металами сільгоспугіддя Тростянецького, Чечельницького, Муровано-Куриловецького, Жмеринського і Тиврівського районів.

Площа сільськогосподарських угідь становить 2020,1 тис. га, або 4,8 % угідь України, з них: ріллі 1730,6 тис. га – 5,2 % ріллі України; багаторічних насаджень – 51,9 тис. га.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на 71,6 % повʼязані з роботою Ладижинської ТЕС. Друга причина – промислові підприємства, зокрема 26 цукрових заводів, на долю яких приходиться понад 5 % викидів.

Також спостерігається значне зростання викидів від автомобільного транспорту. Так, у м. Вінниці доля викидів автотранспорту досягла 98 %. Основна причина збільшення кількості викидів від автотранспорту – збільшення середнього пробігу транспортних засобів три незначному збільшенні їх кількості.

Якість води у поверхневих водоймах області за основними показниками поступово покращується. Цьому сприяло зменшення обсягів скиду забруднених вод при збільшені обʼємів скиду нормативно очищених. У цілому вода поверхневих водойм Вінниччини за більшістю хімічних показників безпечна. У р. П. Буг спостерігаються незначні перевищення вмісту органічних речовин. Згідно з даними радіологічного контролю радіаційна обстановка поверхневих вод басейну річки Південний Буг благополучна.

Залишається не вирішеною проблема утилізації відходів. Особливе занепокоєння викликають такі обʼєкти, як полігон твердих побутових відходів м. Вінниці, що біля с. Стадниця Вінницького району, золовідвал Ладижинської ТЕС у с. Заозерному Тульчинського району, відходи фосфогіпсу на виробничому обʼєднанні «Хімром» у м. Вінниці, могильник непридатних та невизначених отрутохімікатів біля с. Джурин Шаргородського району. Справжньою загрозою для навколишнього природного середовища стають накопичені колишніми КСП заборонені, невідомі та непридатні до застосування пестициди.

Стратегічним для області завданням є збільшення лісистості території з 14,2 до 20–25 %, але обʼєми лісорозведення за останні роки скорочуються. Особливо це стосується створення полезахисних смуг. Разом з цим, в результаті переводу земель, на яких розташовані полезахисні смуги, із земель лісового фонду до сільськогосподарських, згідно з новим Земельним кодексом України, ці лісонасадження опинилися під загрозою знищення. В той же час в області спостерігається водна ерозія ґрунтів, виникає необхідність у збільшені обʼємів лісорозведення.




Переглядів: 1022

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Східно-Полтавської височинної області | Екологічні проблеми ландшафтів Черкаської області

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.