Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Екологічні проблеми ландшафтів Черкаської області

Черкаська область розташована у басейні середньої течії Дніпра. Площа Черкаської області становить 20,9 тис. км2 (3,4 % від загальної площі України). Сільськогосподарські угіддя становить 1451,3 тис. га (69,4 % загальної площі), з них ріллі – 1271,6 тис. га (87,6 % площі сільськогосподарських угідь).

За сприятливих кліматичних умов область багата на рослинність, славиться цінними мальовничими лісами, різноманітним тваринним світом. Так, в області розташований найбільший у лісостеповій зоні України Канівський природний заповідник, всесвітньо відомий Уманський дендропарк «Софіївка» – перлина садово–паркового мистецтва (рис. 25).

 

Рис. 25. Уманський дендропарк «Софіївка»

По території області протікає 1037 річок, найбільша з них р. Дніпро
(в межах області – 150 км), 7 середніх річок – Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки.

Ліси ростуть здебільшого на узбережжях річок, степова рослинність поширена на вододілах. У районі Канева й на південний схід від нього переважають дубово-грабові ліси (дуб, граб, клен, липа, ясен), у південно-західній, південній і центральній частині – дубово-ясеневі та грабові ліси. Черкаський бір (сосна, дуб, клен, береза) – найпівденніша межа природного поширення наддніпрянських хвойних лісів в Україні. Ліси та лісовкриті площі займають 338,5 тис. га (16,2 % території області).

У сформованому ґрунтовому покриві області переважають чорноземи. В рільних землях їх – 841,7 тис. гектарів, що складає – 70,6 % ріллі. Найбільше типових чорноземів – 531,1 тис. га, реградованих чорноземів – 195,6 тис. га, опідзолених – 115 тис. га. Це найбільш родючі ґрунти. За оптимального удобрення (1970–1990 рр.) вміст гумусу в них був – 4–4,3 %, вміст фосфору та калію досягав оптимальних величин, що забезпечувало підвищений рівень живлення цими елементами.

Значно меншим потенціалом родючості відзначаються опідзолені (лісові) ґрунти. Найбільш поширені серед них сірі та світло-сірі опідзолені, а також темно–сірі опідзолені ґрунти. При середньому вмісті фосфору та калію вони мають понижений вміст гумусу (2,5–3 %) та підвищену кислотність ґрунтового розчину.



Интернет реклама УБС

Окремою групою в області представлені дерново-підзолисті супіщані ґрунти. Найбільший масив таких ґрунтів у Мошенській зоні Черкаського району. Ці ґрунти характеризуються найнижчим потенціалом родючості через дуже низький вміст всіх елементів живлення та органічної речовини (гумусу). Висока кислотність їх ґрунтового розчину ще більше ускладнює умови живлення сільськогосподарських культур.

Лучно-болотні, торфово-болотні ґрунти та торфовища, на яких регулюється водний режим, за своєю продуктивністю можуть дорівнювати чорноземам, а врожайність окремих культур (овочеві, кормові) – перевершувати їх. Ці ґрунти потребують особливої «агрохімічної» уваги, оскільки одні з них мають підвищений та високий вміст гумусу, але не мають вдосталь зольних елементів, інші, навпаки: мають фосфор та не мають потрібних кількостей органіки і калію. Різна й реакція ґрунтового розчину – від лужної до середньокислої. Тому вказані агроохімічні фактори необхідно враховувати при веденні сільськогосподарського виробництва на гідроморфних ґрунтах.

Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські землі складають 1487,3 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя 1451,1 тис. га, з них: рілля – 1271,4 тис. га, перелоги – 8,9 тис. га, багаторічні насадження – 27,0 тис. га, сіножаті – 65,3 тис. га, пасовища – 78,6 тис. га, інші сільськогосподарські землі – 36,2 тис. га.

Землі лісогосподарського призначення займають 338,5 тис. га, з них: полезахисні смуги та інші захисні насадження – 28,9 тис. га. З усіх лісів та лісовкритих площ виконують захисну функцію 318,3 тис. га, для виробництва деревини – 7,9 тис. га, для відпочинку – 1,1 тис. га.

Площа забудованих земель області становить 84,0 тис. га, в тому числі відкритих розробок, карʼєрів, шахт та відповідних споруд – 2,5 тис. га, житлової забудови – 11,6 тис. га, промисловості – 6,8 тис. га, транспорту та звʼязку – 17,4 тис. га, технічної інфраструктури – 3,0 тис. га, земель, які використовуються для відпочинку – 34,5 тис. га, іншого використання – 8,2 тис. га. В області нараховується 15,5 тис. га відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, з них: камʼянисті місця – 0,4 тис. га, піски (включаючи пляжі) – 4,6 тис. га, яри – 5,6 тис. га, інші – 4,9 га. Під водою знаходиться 135,8 тис. га, у тому числі під штучними водотоками – 2,5 тис. га, річками, струмками – 3,8 тис. га, озерами, замкнутими водоймами, ставками – 18,5 тис. га, штучними водосховищами – 111,0 тис. га. Відкриті заболочені землі становлять 30,5 тис. га.

Сучасний стан використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом років залишилась майже незмінною. Нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме до наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення (рис. 26) та зсуви ґрунтів.

Рис. 26. Постійне підтоплення низинних ділянок

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Екологічні проблеми ландшафтів Вінницької області. | Спричиняє заболочування (передмістя Черкас)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.