Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Екологічні проблеми ландшафтів Луганської області

Луганська область розташована в східній частині України, в басейні середньої течії Сіверського Донця. В ландшафтному відношенні територія області належить до лісостепової та степової зон Лівобережної частини України. Поверхня області представляє собою хвилясту рівнину, що підвищується з долини Сіверського Донця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж. Він був сформований потужними товщами осадових порід стародавніх морів, що колись існували тут. Найвища точка – Могила Мечетна – 367 м. Найбільш характерною рисою кряжа є чергування пагорбкуватих водороздільних площин із глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. В долині річок Міуса і Нагольної висота Донецького кряжа знижується, і східні схили переходять в Приазовську берегову рівнину. На півночі зниження проходить поступово і до Сіверського Дінця обривається стрімким виступом, утворюючи мальовничий правий берег річки.

У лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина. На крайній півночі в межі області заходять вибалки Середньоруського узгірʼя. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м) на південь і південний захід до долини Сіверського Донця. Вздовж лівого берега ріки тягнеться порівняно неширока (16–18 км) терасова рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями сформованими в дюни. Головною водною артерією є річка Сіверський Донець. Велика частка річок належить до басейну цієї річки.

Луганщина – один із найбільш несприятливих за екологічними умовами регіонів України. На території області розташовано близько 1500 підприємств та організацій вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної та нафтохімічної промисловості, енергетики. 123 підприємства використовують у технологічному процесі близько 40 тис. т різноманітних сильнодіючих речовин. В атмосферу викидаються щорічно близько 700 тис. т забруднених речовин трьохсот найменувань, більше трьох чвертей їх не очищені.

Висока питома вага промисловості в господарському комплексі області, недостатнє оснащення підприємств пило-, газоуловлюючими пристроями призвело до зниження в повітряному басейні вмісту кисню і підвищення кількості токсичних речовин, особливо у районі Лисичансько-Рубіжанського, Алчевсько-Стаханівського, Краснолучсько-Антрацитівського, Свердловсько–Ровеньківського економічних вузлів, де повітря перенасичене сірчанокислими газами, двоокисом азоту, окисом вуглецю, фенолом, аміаком, коксовим газом і т. п.



Интернет реклама УБС

Основні забруднювачі повітря на Луганщині – Алчевський металургійний комбінат, Рубіжанське ВАТ «Краситель», ВАТ «Лисичанська сода», Сєверодонецьке ДВП «Обʼєднання Азот», Стахановський завод техвуглецю, Алчевський і Стаханівський коксохімічні заводи. Більшість підприємств не має необхідних санітарно-захисних зон. Нарівні з промисловістю повітря отруює автотранспорт.

Актуальною для Луганської області є проблема твердих побутових відходів. Сьогодні системою санітарного очищення охоплено тільки 67 % території населених пунктів області, в тому числі 36,6 % приватного сектора. Щорічно в області утворюється близько 4 млн т твердих побутових відходів, з яких лише 50–60 % вивозяться на полігони та сміттєзвалища, решта залишається на території населених пунктів у вигляді несанкціонованих звалищ.

Сільськогосподарське освоювання Луганської області значно вище, ніж у цілому по Україні і становить більше 80 %. Це порушило екологічну рівновагу між окремими видами угідь – луками та пасовищами, ріллею, лісами, болотами і водними екосистемами.

Значна частина ґрунту малопридатна для сільськогосподарського використання за своїм генетичним походженням (ґрунти на пісках, пісковиках, сланцях і т. д.), ознаками засолення і заболочування.

Ґрунти області знаходяться в кризовому стані, тому що з інтенсивними ерозійними процесами спостерігається комплекс деградаційних факторів (зниження вмісту гумусу, поживних речовин тощо).

Ґрунти в області схильні до водної та вітрової ерозії. На зруйнованих ґрунтах, а їх на Луганщині більше половини, поступово знижується врожайність сільськогосподарських культур від 10 до 50 і більше %.

Значну територію правобережжя Луганської області займають підприємства вугільної промисловості, які представлені 78 діючими шахтами і 28 збагачувальними фабриками, що утворюють значну кількість відходів, які складуються у відвалах, площа відпрацьованих територій склала 2200 км. На таких площах відбувається перерозподіл вугільних товщ, на поверхні утворюються провали, прогини, змінюється водно-сольовий баланс зони аерації. Після закриття шахт і припинення водовідливу відбувається підйом рівнів шахтної води до поверхні з наступним її виливанням, що призводить до підтоплення, засолення, розвитку ерозійних процесів. Регулювання стоків, зрошення та вплив інших антропогенних факторів зумовили у деяких районах підвищення рівня ґрунтових вод, що призвело до заболочування заплавних земель.

На території області широко розвинені зсуви природного і техногенного походження, яких налічується понад 1100.

За запасами водних ресурсів Луганська область належить до недостатньо забезпечених. Водні ресурси Луганської області – це перш за все 96 річок загальною протяжністю 3173,5 км, у тому числі одна велика – р. Сіверський Донець, сім середніх – Айдар, Деркул, Лугань, Красна, Повна, Кундрючʼя, Міус і 88 малих. Слід визнати, що річки знаходяться в незадовільному стані, особливо в останні роки. Основним поверхневим джерелом прісної води на території області є річка Сіверський Донець з притоками. За станом хімічного і бактеріального забруднення вода в них класифікується як забруднена.

Незважаючи на високий розвиток промисловості і сільськогосподарського виробництва, у Луганській області існують унікальні природні комплекси. Про необхідність особливого ставлення до них та їх охорони свідчать тенденції до збіднення біологічного різноманіття і все більша кількість аборигенних видів рослин і тварин, що включаються до Червоної Книги України. Зараз в області під охороною держави знаходиться 129 видів флори і 76 видів хребетних тварин. На території області зустрічаються 7 із 17 степових видів рослин України, які включені до Бернської конвенції з охорони дикої флори і фауни.

Природно-заповідний фонд Луганської області складається з 150 обʼєктів, які розміщуються на площі понад 82 тисяч га, з них загальнодержавного значення – 7 обʼєктів площею 13,731 тисяч га, місцевого – 143 обʼєкти площею 68,634 тисяч га. Відсоток площі природно-заповідного фонду Луганської області становить 3,1 %.

Однак цей показник недостатній для досягнення оптимальної площі охоронюваних природних територій в умовах антропогенних і техногенних змін навколишнього середовища. Для Луганської області показник оптимальної кількості охоронюваних територій із заповідним статусом повинен становити не менше 5 %.

Причорноморський край:

I. Задністровсько-Причорноморська низовин­на область.

Райони: 1. Ренійсько-Кілійський.

2. Кагульсько-Катлабузький.

3. Кундуцько-Бурнаський.

II. Дністровсько-Бузька низовинна область.

Райони: 4. Іллічівсько-Комінтернівський.

5. Березансько-Криничанський.

III. Бузько-Дніпровська низовинна область.

Райони: 6. Новоодесько-Воронцівський.

7. Баштансько-Явкинський.

8. Нижньовисунсько-Інгулецький.

9. Високопільсько-Апостолівський.

10. Лівобережно-Інгульський.

11. Нижньоінгулецько-Дніпровський.

12. Новорайсько-Дудчанський.

IV. Дніпровсько-Молочанська низовинна об­ласть.

Райони: 13. Верхньорогачицько-Великобілозерський.

14. Тимошівсько-Михайлівський.

15. Рубанівсько-Менчикурівський.

16. Каховсько-Нижньосірогозький.

17. Верхньоутлюцький.

Причорноморсько-Приазовський край:

І. Нижньобузько-Диіпровська низовинна область.

Райони: 1. Очаківсько-Тарутинський.

2. Посад-Покровсько-Білозерський.

ІІ. Нижньодніпровська терасово-дельтова ни­зовинна область.

Райони: 3. Голопристансько-Дніпрянський.

4. Рибальчансько-Раденський.

5. Скадовсько-Новокаховський.

6. Краснознамʼянсько-Лазурненський.

7. Тендрівсько-Джарилгацький.

ІІІ. Присивасько-Приазовська низовинна область.

Райони: 8. Асканійсько-Подівський.

9. Атманайсько-Утлюцький.

10. Нижньомолочанський.

11. Чагшинсько-Чонгарський.

12. Генічесько-Сокологірненський.

13. Бирючоострівський.

В адміністративно–територіальному відношенні Причорноморський та Причорноморсько-Приазовський краї охоплюють Миколаївську, Херсонську, Запорізьку і частково Одеську та Донецьку області.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Екологічні проблеми ландшафтів Донецької області | Екологічні проблеми ландшафтів Херсонської області

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.