Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Екологічні проблеми ландшафтів Херсонської області

У геоморфологічному плані Херсонська область – слабохвиляста рівнина, особливістю будови якої є те, що вона повністю розташована в межах найнижчого геоморфологічного рівня України – Причорноморського, переважні висоти якого 50–60 м над рівнем моря. Територія області має загальний похил з північного заходу на південний схід. Пересічна абсолютна висота становить 46 м, максимальна амплітуда висот – 101,4 м.

Як природно-територіальний комплекс Херсонщина розташована в південно-західній частині Східноєвропейської рівнини, її Степової зони, південної підзони, Причорноморсько-південностеповій та Причорноморсько-Приазовській сухостеповій провінціях, які, в свою чергу, поділяються за ландшафто-типовими ознаками на області: Бузько-Дніпровську, Дніпровсько-Молочанську, Нижньодніпровському сухостепову та Присивасько-Приазовську сухостепову.

Бузько-Дніпровську область, яка займає всю правобережну частину області, характеризують рівнинно-подові, балочні, яружні, схилові, заплавнотерасові типи місцевостей. В геоморфологічному відношенні ця область має найбільші абсолютні відмітки висот і слабкий похил на південь до узбережжя Чорного моря.

Розчленованість рельєфу незначна. Коливання відносних висот становить 50–80 м, на півдні – 20–30 м.

Вододіли, особливо на лівобережжі, – це рівнини, які характеризуються наявністю замкнутих улоговин, що мають швидше за все суфозійне походження – подів (Зелений, Чорна долина, Чапельський, Агайманський). Глибина подів – кілька метрів, а їх площа коливається від 3 до 160 км2.

Клімату Херсонщини притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30 %) та високих температурах (вище 25º).

За даними Головного управління земельних ресурсів земельний фонд області складає 2846,1 тис. га. Значна частка земельної площі 69,2 % (1970,7 тис.га) – це сільськогосподарські угіддя, в структурі яких 90,2 % (1777,2 тис. га) припадає на ріллю. Сільськогосподарська освоєність території досягла 81,6 %, а ступінь розораності земельної площі – 73,6 %. За рахунок різкого зменшення кількості внесення органічних добрив (у 25 разів менше від необхідного) та недостатнього для позитивного балансу обʼєму внесення мінеральних добрив – в ґрунтах області відзначається переважання процесів хімізації (декальцинація та дегуміфікація ґрунтів). Зокрема, за період останніх 10 років відзначено зниження загального вмісту органічної речовини в ґрунтах – на 0,17 %, зменшення кількості рухомих фосфатів (на 3,0 мг/кг ґрунту) та запасів обмінного калію (на 9 мг/кг ґрунту). На сьогодні в землеробстві регіону для бездефіцитного балансу гумусу не вистачає близько 15 млн т органічних добрив для щорічного внесення. Обʼєми фактичного внесення органіки мізерні і не в змозі перекрити статті витрат гумусу з ґрунту.



Интернет реклама УБС

Ґрунти області втрачають природну родючість, важливість якої важко переоцінити, бо саме ґрунти виступають як основне знаряддя та засіб існування регіону. Різке зменшення обсягів внесення органічних добрив, що спричинено низкою соціально-економічних реалій, одна із основних причин прискорення процесів мінералізації та втрат гумусу. Значний обсяг земель області мають певний ступінь засолення та солонцюватості.

У Херсонській області значна зона постійного підтоплення розташована на північному заході, процесом підтоплення уражена південна частина області, право- і лівобережна пригирлова частина р. Дніпра (рис. 51). Площа постійного підтоплення області – 11297 км, або 40 % від площі області; найбільш потерпають від підтоплення Новотроїцький, Каланчацький, Цюрупинський, Великоолександрівський, Генічеський, Скадовський, Білозерський і Голопристанський райони.

 

Рис. 51. Зона постійного підтоплення поблизу Каховського водосховища

 

Значні площі вододільних просторів у південній та південно-західній частинах є природно підтопленими, у південній частині підтоплення розвивається під впливом господарської діяльності.

У звʼязку з руйнуванням прибережної смуги у Херсонській області склалася загрозлива ситуація в причорноморській курортній зоні. Особливо критичний стан у смт Лазурному Скадовського району. Небезпечні геологічні процеси, зокрема, абразії на окремих ділянках узбережжя, зменшують пляжну смугу, що призводить до руйнування і підмиву основної території.

Однією з найактуальніших проблем є також проблема забруднення повітря, яке впливає на всі компоненти ландшафту. Із сумарної кількості забруднень 7,1 % припадає на викиди від стаціонарних джерел та 92,9 % – від пересувних. Більше половини (73 %) забруднюючих речовин викидають автомобілі, що перебувають у приватній власності населення.

Частка Херсонської області у сумарних викидах по країні складає 1,1 %. Шкідливі викиди в повітряний басейн області, окрім транспорту, здійснює 233 підприємства. Найбільша кількість забруднень потрапляє в атмосферу від підприємств м. Херсона (66,0 %). Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становить близько 180 кг шкідливих речовин. Найбільш забрудненою є територія м. Каховка, де щільність викидів на 1км2 становить понад 10 т.

Головна річка Херсонщини – Дніпро. Дніпро перетинає область із північного сходу на південний захід протягом 216 км. Водами Дніпра живляться Каховський магістральний і Північно-Кримський канали. При постійному дефіциті питної води для населення, вона використовується на виробничі потреби.

Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується катастрофічно великою часткою ріллі як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь. Оптимізація землекористування в степових районах можлива лише за умови створення геоекологічної інфраструктури, яка, насамперед, складається із насичення ландшафтів біотичними елементами – лісами, лісосмугами, пасовищами, цілинними степовими ділянками тощо.

Поширення лісових масивів для районів інтенсивного землеробства має, крім природоохоронного та естетичного, ще й велике господарське значення.

Лісосмуги та ліси покращують мікроклімат, сприяють збільшенню запасів вологи в ґрунті, стабілізують ерозійні дефляційні процеси. Лісосмуги та ліси займають приблизно 5,3 % території. Інший елемент геоекологічної інфраструктури, який є позитивним фактором щодо родючості, наявність великих площ, зайнятих пасовищами та сіножатями. Найбільші площі природних пасовищ та сіножатей зосереджені в приморській зоні з найбільш неродючими ґрунтами. В Скадовському та Каланчацькому районах таких площ більше 15 % від сільськогосподарських угідь, а в Голопристанському та Чаплинському – більше 10 %. Співвідношення «рілля–ліс», «рілля–пасовища», «рілля–пасовища разом з сіножатями та лісами» для Херсонщини дуже несприятливе. На один гектар пасовищ і сіножатей 10,7 (по Україні – 4,4). Загальна оцінка співвідношення ріллі та найважливіших елементів геоекологічної інфраструктури – лісів, пасовищ та сіножатей показує, що землі Херсонщини втричі інтенсивніше використовуються, ніж в середньому по Україні.

На території Херсонської області функціонує 79 територій та обʼєктів природно-заповідного фонду, загальною площею 272700,2 га (близько 9,67 % від площі області, що є добрим показником серед областей України, але ще не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони (10 % )).




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Екологічні проблеми ландшафтів Луганської області | Екологічні проблеми ландшафтів Запорізької області

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.