Екологічні проблеми ландшафтів Запорізької області

Сучасна екологічна ситуація в Запорізькій області характеризується як складна. Рівні забруднення атмосферного повітря в містах області продовжують залишатися високими. Забруднення та здійснення негативного впливу на стан земель значно перевищує санітарні норми.

Територія області характеризується складними інженерно-геологічними умовами. Внаслідок природних і технологічних діянь відбувається активізація екзогенних процесів: зсувів, осідань ґрунту, берегової абразії та ін. Це призводить до інтенсифікації пошкоджень еколого-небезпечних техногенних та природних обʼєктів, до зростання кількості аварій та їх поширення до рівня катастроф.

Забруднення атмосферного повітря – основного джерела надходження токсичних речовин у ландшафти – в області досягли критичних значень. Причина цього – потужний промисловий, паливно-енергетичний і транспортний комплекс області (рис. 52).

Рис. 52. Агроландшафти приміської зони Запоріжжя зазнають впливу потужного промислового комплексу

В області налічується 391 потенційно небезпечне джерело забруднення, в тому числі: 11 металургійних комбінатів; 7 енергетичних комплексів; 81 агропромисловий комплекс; 35 підприємств транспортної галузі. Найнебезпечнішими є ті, що використовують у технологічних процесах хімічні елементи (наприклад, хлор) таких джерел налічується 70.

Окрім того, забруднення повітря відбувається внаслідок горіння звалищ, пилоутворення над поверхнею шламосховищ, підпалу сухої рослинності та побутових відходів як по балках, так і в межах населених пунктів на території всієї області.

У результаті техногенних і природних факторів продовжується деградація ґрунтового покрову, яка крім ерозії ґрунтів, виражається в збідненні його гумусом та поживними речовинами, засолюванні та підтопленні зрошувальними водами.

Висока розораність території області (від 63 до 94 % їх площі) на фоні дуже низької залісеності (3–5 %) сприяє інтенсивному розвитку процесів ерозії на 40–60 % території області. Продукти ерозії, відкладаючись в руслах річок, призводять до їх замулення.

Найбільш активні ерозійні процеси протікають вздовж узбережжя Азовського моря та по берегах Дніпровського і Каховського водосховищ. Загальна довжина берегової лінії, що зазнає активного впливу ерозійних процесів, досягає 380 км. На решті водних обʼєктів області ерозія берегової лінії спостерігається лише місцями і протікає менш активно.

Основними причинами, що зумовлюють розвиток ерозійних процесів в прибережних смугах, є:

– рельєф прилеглої місцевості та дна водного обʼєкта;

– геологічна будова схилів;

– гідрогеологічні умови прибережної смуги;

– рівневий режим водного обʼєкта;

– вплив енергії хвиль;

– метеорологічні фактори (швидкість та переважаючий напрямок вітру,

опади і т. п.);

– антропогенний вплив.

Найбільш поширеними видами ерозії в прибережних смугах є: розмив, підмив і обвали берегів, зсуви, яружна ерозія і т. п. Найактивніші ерозійні процеси спостерігаються на ділянках узбережжя Азовського моря с. Степанівка Перша – с. Ботієве (28 км) та у Бердянській затоці, на Каховському водосховищі – в районі Мамай–гори, на ділянках с. Балки – м. Василівка, с. Малокатеринівка – смт Кушугум, с. Червонодніпровка – с. Біленьке, на Дніпровському водосховищі – в м. Запоріжжя на території району Павло-Кічкасу.

Екзогенні геологічні процеси в межах Запорізької області мають найбільші негативні наслідки на узбережжі Азовського моря в районі курорту державного значення «Курорт Бердянськ» і м. Приморська. Тут відбувається інтенсивне руйнування берегової лінії в результаті різкої активізації небезпечних геологічних процесів, головним чином повʼязаних з абразійною діяльністю моря. Руйнування берегової смуги в розглянутому районі належить до небезпечної екологічної ситуації, яка може найближчим часом призвести до втрати «Курортом Бердянськ» свого державного значення.

В районі м. Приморська на узбережжі Азовського моря в результаті активізації небезпечних геологічних процесів розмив прибережної смуги досягнув критичного стану. На окремих ділянках смуга між морем та лиманом вже розмита. При інтенсивних штормах південних румбів, коли підйом рівня води в морі досягає 1,0–1,5 м, смуга між морем та лиманом буде повністю розмита, а це призведе до таких екологічних наслідків:

· вимив мулової грязі з лиману і забруднення акваторії Азовського моря;

· активізації зсувних процесів корінного плато узбережжя, на якому знаходяться оздоровчі заклади (пляжні смуги – це найефективніший природний захід проти зсувних процесів на узбережжі Азовського моря).

Головною екологічною проблемою Запорізької області залишається забруднення природних водних обʼєктів неочищеними і недостатньо очищеними стічними водами житлово-комунального комплексу, промислових підприємств, а також дренажними водами зрошувальних систем.

Крім міст Мелітополь, Енергодар, Вільнянськ, Пологи, проблема очистки побутових стоків в області не вирішена. Це повною мірою стосується і рекреаційної зони Азовського моря, яка уже найближчим часом може повністю втратити свою цінність.

В області нараховується 118 малих річок. І хоча їх доля в загальних водних ресурсах області складає близько одного відсотка, вони відіграють одну з головних ролей у формуванні загального екологічного стану території.
Сучасний екологічний стан малих та середніх річок області оцінюється за більшістю показників як незадовільний. Головною причиною такого становища є наднормове антропогенне навантаження на екологічні системи малих річок, які дуже відчутно реагують на будь-яке втручання. Щорічний скид забруднених стічних вод безпосередньо у малі річки від субʼєктів господарювання досягає 25–28 млн м³.

Спостерігається порушення режиму господарської діяльності в межах прибережних захисних смуг і водоохоронних зон. Практично ніде межі прибережної смуги не винесені і не закріплені в натурі. В деяких місцях сільської місцевості землі прибережних смуг розорюються, на крутих схилах долин не проводяться протиерозійні заходи, розташовуються ферми для худоби, землі використовуються для випасу худоби та відводяться під садово-городні товариства, а в межах міст – під гаражні кооперативи або ж навіть під АЗС, та інтенсивно забудовуються до урізу води.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Екологічні проблеми ландшафтів Херсонської області	\|	Ландшафти Кримського півострова

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.