Екологічні проблеми ландшафтів Степового Криму

На жаль, Кримський півострів не є виключенням у великій кількості забруднених територій України. Більша частина навантаження приходиться на південний берег Криму та на степову (рівнинну) зону. Гірський Крим хоча і потерпає від екологічних проблем, але не має такого антропогенного навантаження через свою рельєфну структуру, яка не дуже підходить для, наприклад, промислових підприємств або автомобільного транспорту.

Рівнинна частина Криму за рівнем забруднення (особливо ґрунтів) поступається лише Криворізько-Придніпровському регіону, південним частинам Херсонської та Запорізької областей і знаходиться приблизно на одному рівні з Донбасом. Таке значне забруднення повʼязане із застосуванням великої кількості добрив і отрутохімікатів в сільському господарстві. Середня забрудненість повітря і ґрунтів, а також порушення земель у Криму нижче, ніж в середньому по Україні. Приблизно в два рази нижче і забруднення вод, але пестицидна забрудненість більш ніж в два рази вище порівняно з іншими територіями України. Загальне антропогенного перетворення в Криму поступається промисловому Придніпровʼю і Донбасу, але перевершує інші райони.

Інтенсивне забруднення атмосфери на Кримському півострові відбувається від пересувних та стаціонарних джерел. Основною проблемою для АРК залишається високий чинник викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел.

У степовій зоні Криму, наприклад таких містах, як Джанкой, Армянськ, Красоперекопськ, існує перевищення граничних нормативів по таким речовинам, як пил, діоксид азоту, фтористий водень, діоксид сірки, хлористий водень. Це, передусім, повʼязано з нестабільною роботою підприємств хімічної промисловості – підприємства ЗАТ «Кримський ТИТАН», ВАТ «Кримський содовий завод», ВАТ «Бром», які розташовані у м. Армянськ та м. Красноперекопськ, та частково із сезонною експлуатацією котелень. Перевищення нормативів по оксиду вуглецю та формальдегіду повʼязано з викидами пересувних джерел, у першу чергу – автотранспорту.

Територією Кримського півострова течуть 1657 річок, струмків і балок загальною довжиною 5996 км. Залежно від водозбірної площі, річки Криму розподіляються на середні і малі. Річок, що мають площу водозбірного басейну до 2 тис. км², які вважаються малими, у Криму 1655. До середніх належать дві – Салгір і Чатирлик.

Таким чином, у силу сформованих природних особливостей Кримський півострів забезпечує свої потреби у воді в основному за рахунок Північно-Кримського каналу (рис. 54). Саме завдяки забору води Північно-Кримського каналу на потреби зрошування, у степовій частині Криму дуже розвинене сільське господарство.

Рис. 54. Північно-Кримський канал живить водою степові

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ландшафти Кримського півострова	\|	Агроландшафти Криму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.