Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Екологічні проблеми ландшафтів гірського Криму

Ландшафти Кримських гір включають ландшафти степового та лісостепового передгірʼя, зовнішнього куестового пасма, середньогірськолісові ландшафти внутрішнього куестового пасма, яйлинські гірсько-лучні та лісові ландшафти головного пасма. Між куестовими пасмами поширені улоговинні широколистянолісові ландшафти з чагарниковими заростями. На південному макросхилі переважають ландшафти з дубовими, буковими й сосновими лісами. В південнобережних субсередземноморських ландшафтах поширені фісташково-дубові, ялівцево-соснові ліси, фригано-шиблякові зарості з саваноїдною рослинністю.

Загалом, Кримський гірський край охоплює декілька районів, що тяжіють до південного берега Криму та гірського Криму:

I. Передгірно-Кримська область.

Райони: 1. Качинсько-Альминський.

2. Середньосалгирсько-Зуйський.

3. Василівсько-Старокримський.

4. Нижньочорноріченський.

5. Бахчисарайсько-Перовський.

6. Білогірсько-Курський.

II. Гірська-Кримська область.

Райони: 7. Верхньочорноріченський.

8. Верхньокачинський.

9. Верхньосалгирський.

10. Верхньоіндольський.

11. Айпетринсько-Карабіяйлинський.

III. Південнобережно-Кримська область.

Райони: 12. Південнокрутосхиловий.

13. Балаклавсько-Ялтинський.

14. Алуштинсько-Судацький.

Рис. 58. Експлуатація людиною ландшафтів Качинсько–Альминського району Передгірно-Кримської області

Крим характеризується великим розмаїттям природних умов і ландшафтів, повʼязаним з його вигідним географічним розташуванням та складною геолого-геоморфологичною будовою. Розмаїття ландшафтів зумовлене тривалим антропогенним впливом, який призвів як до деградації багатьох природних ландшафтів, так і до формування абсолютно нових антропогенних ландшафтів.

Широко відомі наслідки вітрової та водної ерозії, що перетворились на прадавні печерні міста Чуфут-Кале, Магуп-Кале та інші (рис. 59).

Рис. 59. Бахчисарайсько-Перовський район Передгірно–Кримської області. (Ескі-Кермен)

У Кримських горах розвинуті зсувні|оповзень|, обвальні, абразивні, карстові та селеві процеси. У Криму зафіксовано 1562 зсуви (рис. 60)|оповзні|. Інтенсивний розвиток всіляких|різноманітних| господарських обʼєктів, будівництво будинків|домів|, котеджів| призвело до появи великої різноманітності техногенних впливів на геологічне середовище|середу|.



Интернет реклама УБС

 

Рис. 60. Наслідки зсуву в Алуштинсько-Судацькому районі Південнобережно-Кримської області

У результаті кількість техногенних зсувів|оповзнів| збільшується. Значну небезпеку являють собой|уявляють| обвально-абразийні процеси, поширені вздовж|упродовж| 745 км |вздовж| узбережжя|узбережжя| Кримського півострова. Обвали становлять|уявляють| загрозу|погрозу| населенню в рекреаційних зонах: мис Айя – мис Батіліман, р. Кача, в районі мису Фіолент і гори Хрестової.

Селеві процеси найактивніше виявляються у межах селенебезпечних долин південно-східного, рідше – західного узбережжя. Це, в основному, водно-камʼяні селі з витратою 10–15 м3/с і швидкістю потоку до 2–4 м/с. Підвищення опадів може спровокувати активізацію зсувних процесів на локальних ділянках. Так, активні зсуви деформують автотрасу Сімферополь –Ялта – Севастополь і Ялта – Гончарне. Руйнуються дороги: с. Нововасилівка – с. Плодове, с. Прохолодне – с. Наукове, с. Ароматне – с. Щасливе, с. Соколине – Ай–Петрі. Локально деформуються ділянки південнобережних доріг, окремі споруди санаторних комплексів.

Значно забрудненими є земельні ресурси. У Криму є особливо цінні землі з лучно-чорноземними незасоленими несолонцюватими суглинковими ґрунтами – 58,3 тис. га; бурими гірсько–лісовими – 42,1 тис. га; коричневими ґрунтами Південного узбережжя Криму – 48,5 тис. га .

Широке застосування отрутохімікатів у сільському господарстві, використання застарілих сільськогосподарських технологій зумовлюють не тільки забруднення земельних ресурсів, але й активно погіршують якість вирощуваних у Криму продуктів харчування (рис. 61).

Рис. 61. Виноградники Алуштинсько-Судацького району Південнобережно–Кримської області

 

Ґрунтовий покрив гірських територій у місцях надмірного рекреаційного навантаження також піддається деградаційним процесам, що повʼязані зі збільшенням площі пішохідних стежок, пригніченням рослинності, порушенням сформованих в ландшафтах звʼязків. При цьому зменшується потужність лісової підстилки і дернини, гумусового шару та його біохімічна активність, знижується родючість ґрунтів.

Значних збитків природі Криму завдано несанкціонованим відобутком будівельних матеріалів. На півострові діють близько 200 карʼєрів із загальною площею близько 14 тис. га. Зазначимо, що в Криму видобуток сировини здійснюється переважно відкритим способом, що завдає непоправної шкоди природному середовищу. Інтенсивні гірські розкопки вже багато років ведуться в гірському Криму. Околиці Балаклави залишені без лісів і перетворені на «місячні ландшафти».

У Гірському Криму триває випас худоби. Особливе занепокоєння викликає пасовище на яйлах, де формується значна частина річкового стоку півострова (рис. 62). Закарстованість і тріщинуватість вапняків, що складають яйлинские плато, сприяють швидкій інфільтрації забруднених поверхневих вод і потраплянню їх в річки й водосховища.

Рис. 62. Рекреаційне навантаження на пасовища яйли у Гірсько-Кримській області (Ай-Петринська яйла)

В останні роки погіршився гідрохімічний стан річок Салгір, Побєдна, Чурук-Су, що повʼязано зі значним постійним антропогенним впливом міст – скиди стічних вод каналізаційних споруд та розташування обʼєктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Поверхневі води забруднюються і в результаті невирішеного питання утилізації твердих побутових відходів.

Рослинний світ Гірського Криму багатий та різноманітний. За різними оцінками тут налічується приблизно 2640 видів дикорослих судинних рослин, а також приблизно 1000 – інродуцентів. Майже кожний десятий вид Кримської фауни – ендемічний. Сучасний стан лісів та інших рослинних ресурсів є наслідком багатолітнього антропогенного тиску, основними факторами якого – рекреація, випас худоби, вирубки (особливо в минулому), пожежі, забруднення навколишнього природного середовища тощо. Біоценози Криму у природному вигляді збереглися лише на окремих територіях, більшість з яких заповідні. Стан природних фітоценозів значною мірою визначається високим ступенем господарського навантаження на територію.

Лісові пожежі в гірському Криму є найнебезпечнішим явищем, які інколи сягають масштабів стихійного лиха. Найбільших збитків пожежі завдають гірським лісам південного берега півострова. Найчастіше значні за площею пожежі стаються в Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику (ГЛПЗ). Особливістю цього заповідника є та обставина, що головною лісотвірною породою на більшій частині території заповідника є сосна кримська (Рinus pallasiana D. Don.), а хвойні насадження мають істотну ваду – високу займистість. Цей чинник у регіоні підсилюється сухим середземноморським кліматом. Ліси Криму рязом із водорегулювальними та ґрунтозахисними лісами виконують також оздоровчо-рекреаційні та естетичні функції.

Усі ліси Гірського Криму належать до першої групи і займають 341,4 га (10,7 % від загальної площі півострова) та зростають, в основному, в гірській і передгірній його частинах, у степових же регіонах вони представлені невеликими масивами.

Однією з основних характеристик лісових ценозів є їх вікова структура. У Кримських лісах молодники становлять 13 %, середньовікові насадження – 28 %, дозріваючі – 16 %, стиглі – 25 %, перестиглі – 18 %. Такий стан вказує на необхідність проведення невідкладних лісовідтволювальних заходів.

На території Криму розташовано 153 обʼєкти природно-заповідного фонду загальною площею 144965,4556га, з них – 44 обʼєкти загальнодержавного значення займають площу 112004,57 га та 109 обʼєктів ПЗФ місцевого значення займають площу 33360,8856 га.

Серед антропогенних чинників, які впливають на структурні елементи екомережі на сучасному етапі слід зазначити транспорт. Інтенсивний транспортний рух призвів до забруднення прилеглої території важкими металами та продуктами згоряння автомобільного палива (свинець, чадний газ, двооксид сірки та ін.).

Левова частка загальних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Криму надходить від пересувних транспортних засобів. Тільки викиди від автотранспорту становлять – 70, 9 % загального обсягу викидів.

У Криму, окрім транспорту, що зареєстрований в автономії, значну частину загального обсягу викидів дає транзитний транспорт, особливо в літній період, що значно збільшує викиди в атмосферу.

Рис. 63. Ландшафти Карадагу

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Гірські ландшафти | Екологічні проблеми ландшафтів Південного берега Криму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.