Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Концепція сталого людського розвитку — основа науки про безпеку людини.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

ПЛАН

Концепція сталого людського розвитку — основа науки про безпеку людини.

1.2. Еволюційний шлях навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" в Україні.

1.3. Мета, завдання, структура та зміст дисципліни "Безпека життєдіяльності".

Структура життєдіяльності та її характерні ознаки.

Оцінка ризику ймовірних небезпек.

Контрольні запитання.

Концепція сталого людського розвитку — основа науки про безпеку людини.

Питання безпеки життя і здоров'я людини тісно по­в'язані із процесом сталого розвитку* людства. У третьо­му тисячолітті цю проблему треба розглядати як одну із пріоритетних у діяльності світової спільноти в умо­вах глобалізації всіх сфер життєдіяльності людства: матеріально-виробничої, побутової, соціально-політич­ної та культурно-духовної. Зважаючи на це, ще на по­чатку 90-х років XX століття спеціалістами ООН роз­роблена стратегічна Концепція сталого розвитку люд­ської спільноти, так званий Порядок денний на XXI сто­ліття. Ідея сталого розвитку стосується не тільки су­часності: вона адресована водночас як нинішнім, так і прийдешнім поколінням. Забезпечення сталого розвит­ку є умовою життєдіяльності суспільства, його стабіль­ності та усталеності, стрижнем формування національ­ної безпеки держави, що досягається шляхом запобі­гання потенційних загроз. Незважаючи на песимістичні прогнози щодо майбутнього людства, Концепція міс­тить нову парадигму безпеки життя людей, в якій пере­конує у тому, що глобальні проблеми людства (голод, зубожіння, безробіття, хвороби, різного роду війни, ін­фекційні захворювання та інше) можна вирішити лише шляхом організованої взаємодії населення всієї плане­ти й урядів усіх держав.

Мета концепції ООН— це створення умов для безпечного існування як кожної окремої людини су­часності, так і наступних поколінь. Вона, як зазначає академік Михайло Згуровський, значною мірою є продовженням концепції ноосфери, сформульованої нашим співвітчизником В. Вернадським ще в першій половині XX століття. Суть її полягає в обов'язковій узгодженості економічного, екологічного та людського розвитку таким чином, щоб від покоління до покоління не погіршувалися якість та безпека життя людей, стан навколишнього середовища й відбувався соціальний прогрес, який визнає потреби кожної людини*.

Проаналізувавши Концепцію, можна виділити такі її основні напрямки:

1. Безпека життєдіяльності населення будь-якої країни забезпечується не озброєнням, а довготри­валим процесом сталого розвитку людини, який оцінюється індексом людського розвитку (ІЛР).

Це ІЛР є інтегральним показником трьох компонентів:

цікавоекономічногореальний прибуток (дохід) на душу

знатинаселення за паритетом купівельної спроможності;

соціального — рівень освіченості насе­лення та середня тривалість життя;

екологічногоузагальнений показник стану довкілля.

Нормування ІЛР перебуває в діапазоні від 0 до 1. Від­повідно до такої нормованої форми найгірші значення ІЛР відповідатимуть числовим значенням, близьким до 0, а найкращі — наближатимуть ці значення до 1, тобто 0 < ІЛР < 1.

Таким чином ІЛР дає змогу оцінювати характер розвитку країни, проводить порівняння досягнень і визначає пріоритетні напрями розвитку.

За даними ООН, Україна за ІЛР у 2007 році посідала 76-те місце серед 177 країн світу.

2. Безпека життя і здоров'я людини повинна розглядатися як компонент розвитку матері­ально-виробничої, соціально-політичної, культур­но-духовної та побутової сфер життя суспільства.

На думку спеціалістів ООН, XX століття стало пока­зовим для сучасної цивілізації. Людський розвиток за цей період відбувався надзвичайно швидко. Країни, які розвиваються, перевершили у три рази темпи розвитку промислово розвинутих країн. У 3,7 раза зросла чисель­ність населення планети. Тривалість життя збільшилась від 50-ти до 67-ми років, смертність дітей зменшилася. Значно доступнішою стала освіта. Сьогодні на планеті 82 % освічених людей. Поліпшилося харчування насе­лення планети. Якщо у 60-х роках XX століття близь­ко 60 % людей були на межі виживання, то вже на початку 90-х років у таких умовах перебувало лише 32 % населення планети. Водночас світова фінансово-економічна криза показала, що забезпечення потреб населення продуктами харчування належить до най­важливіших потреб людства. Нині у світі, за даними ООН, голодує понад 1 млрд людей, зокрема у 27 країнах Східної Європи та СНД, за оцінкою експертів, голодує 26 млн осіб*. У таких умовах особливого значення на­буває реалізація міжнародних програм продовольчої допомоги бідним країнам — від прямого постачання продовольства в зони стихійного лиха до надання тех­нічної допомоги у розвитку сільського господарства, планування родини, переміщення населення тощо. За рівнем соціального виміру (Ісв) Україна посідає 72-ге місце (Ісв = 0,554).

* Сталий розвиток (sustainable development) — це такий розвиток, що задовольняє потреби теперішнього часу, не став­лячи під загрозу задоволення потреб майбутніх поколінь.

* Згуровський М. Україна в глобальних вимірах сталого розвит­ку / М. Згуровський // Дзеркало тижня. — 2006. — 20 травня.

3. Для більшості людей відчуття безпеки асоціюється переважно з проблемами повсякдення (харчування, тепло, стабільність, одяг, медичне обслуговування, робота, зарплата, освіта та інше).

Сучасний рівень науково-технічного прогресу (НТП) у сукупності зі світовою економікою спроможні забез­печити населення планети продуктами харчування, енергією, соціальними видатками на пенсії, охороною здоров'я та навколишнього середовища тощо. А це від­дзеркалює ступінь зрілості суспільства кожної країни. Рівень економічного розвитку характеризується індексом економічного виміру (Іекв). Україна за цим показником посідає 91-ше місце (Іекв = 0,319).

4. Безпека людини є загальною категорією, яка характеризує забезпечення життєдіяльності люди­ни будь-якої країни. Глобальна загроза безпеці людей виникає внаслідок того, що національні катастрофи, як правило, виходять за межі державних кордонів.

Апріорі — жодна країна не може ізолюватися від ці­лого світу, тобто глобальна стабільність усієї біосфери залежить від цілісності біологічних і фізичних природ­них систем кожної країни, її здатності захищати своє навколишнє середовище. Це оцінюється за допомогою індекса екологічного виміру (Іев). Станом на 2005 рік Україна за цим показником знаходилась на 108-му місці (Іев = 0,447).

Організація Об'єднаних Націй у рамках цільових програм координує сама та спрямовує зусилля світового співтовариства на вирішення зазначених проблем.

Адже реалізація Концепції сталого розвитку немож­лива без підготовки людини до активної участі у забезпеченні тривалого повноцінного життя в суспільстві, що динамічно змінюється. Успіх цього задуму можливий лише за умови усвідомлення кожною людиною, що безпека її власного життя і безпека всього людства полягає у формуванні чітких світоглядних засад. Від знань людини, ЇЇ ефективних дій, правильності рішень, моральних принципів залежить, чи вдасться вберегти життя на землі.

Саме розвиток усіх ланок освіти з питань безпеки людини надасть кожній людині можли­вість зрозуміти важливість свого гармонійного існу­вання в навколишньому середовищі, а також навчить приймати правильні рішення в умовах виникнення різного роду небезпек.

Саме освіта є тією галуззю вітчизняного господарю­вання, яка спроможна докорінно змінити ставлення людини до наявної системи загальноприйнятих ціннос­тей, перехід від вузьконаціональних цілей до розуміння глобальної світової рівноваги, що гарантує безпечне існування всього людства. Безумовно, що освіченість нації — безпека нації.

На основі досвіду міжнародних і вітчизняних науков­ців у сфері безпеки життєдіяльності в Україні розроб­лена й прийнята Концепція освіти з напряму "Безпека життя і діяльності людини" (БЖДЛ).

*Див. Корнелюк ПІ. Екологічно-економічна ефективність відтворювальної системи продовольчого комплексу: теорія, мето­дологія, практика / П.І. Корнелюк. — Д.: ДДФА, 2005. — С. 10.

Згідно із Концепцією, основними завданнями освіти з БЖДЛ є:

—формування культури людини щодо безпеки, її відповідних моральних цінностей, поглядів, по­ведінки тощо;

—забезпечення певного стану індивідуальної захи­щеності людини шляхом формування і розвитку тих якостей особи, що сприяють розвитку безпеки, а також необхідних знань та вмінь;

—інтенсифікація методичної, наукової та інших форм освітянської роботи з напряму БЖДЛ як у закладах освіти, так і поза ними;

—сприяння підвищенню ефективності роботи держав­ної системи з безпеки населення шляхом навчання і підготовки людей до їх адекватної взаємодії, активної позиції щодо вдосконалення державної системи, у тому числі — у законодавчій сфері;

—удосконалення управління освітою всіх верств населення за критеріями напряму БЖДЛ.

Пріоритетним напрямом підготовки вважається формування правильної соціальної позиції особи щодо власної безпеки, мотивація її безпечної поведінки в побуті, на виробництві, в інших сферах існування, засвоєння певних знань та вмінь з акцентом на запо­бігання можливої шкоди. Викладання курсу БЖД є важливим компонентом європейської системи освіти у сфері ризику "РОКМ08Е", яка має світоглядно про­фесійний характер.

Необхідним напрямом навчання € також підготовка до дій у небезпечних ситуаціях, що об'єктивно скла­лися, заради зменшення потенційно можливих втрат (пошкоджень).

Безпека особи розглядається як результат взаємоузгодженої співпраці державної системи підтримки без­пеки людини і системи освіти. Зміст освіти, її структура, технологія навчання формуються з позиції, що людина є найголовнішим об'єктом захисту від чинників ризику.

Положення Концепції склали теоретико-методологічні основи розвитку навчальної дисципліни БЖД.

На основі Концепції було розроблено змістовну ча­стину галузевих стандартів вищої освіти для фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів, молодших спеціалістів та бакалаврів щодо освіти з питань безпеки життєдіяльно­сті. Вивчення дисципліни базується на основі комплек­сного підходу, який передбачає здобуття знань та вмінь про безпеку у системі "людина — середовище", формує вміння майбутнього фахівця аналізувати умови пере­бування в середовищі у разі виникнення різного роду небезпек та приймати адекватні рішення щодо особистої безпеки, безпеки колективу (сім'ї, суспільства, підпри­ємства, галузі, регіону, країни та світу в цілому).

Методологічною основою підходу до аналізу БЖД є системно-структурний підхід, а метод, який вико­ристовується в цьому підході, — системний аналіз. Саме системний аналіз як методологія наукового пізнання дозволяє пояснити сутність явищ і процесів.

У центрі сучасних проблем безпеки життєдіяльності стоїть людина: її діяльність зумовлює виникнення різ­ного роду небезпек і, як наслідок, — людина разом з іншими живими організмами стає жертвою цих небез­пек. Отже, людина одночасно є причиною і наслідком кризових ситуацій, які виникають у різних куточках світу.

Наукова галузь знань про безпеку людини ще молода і знаходиться в процесі свого становлення. Вона повинна взаємодіяти з іншими науковими дисциплінами для того, щоб широко висвітлювати всі проблеми безпеки сучасного суспільства. Сьогодні вже всім зрозуміло, що впровадження у вищих навчальних закладах норматив­ної дисципліни БЖД, без сумніву, відповідає потребам сьогодення, саме вона є основною ланкою формування сучасного світогляду щодо безпеки людства та Його майбутнього,

1.2. Еволюційний шлях навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" в Україні

Навчальна дисципліна "Безпека життєдіяльності" є відносно новим предметом в українській вищій школі, яки пройшла певний шлях свого становлення.

Уперше дисципліну "Безпека життєдіяльності" поча­ли викладати у МВТУ ім. Баумана (Росія) у 1989 році. З програми, яку розробили фахівці цього університету випливало, що метою безпеки життєдіяльності є захист людини, яка перебуває у техносфері, від негативної дії чинників антропогенного та природного походження.

Тоді ж у Ленінграді (Санкт-Петербург) створено власну школу фахівців з цієї галузі, які дотримувались кон­цепції, що безпека життєдіяльності — це новий науковий напрямок, зміст якого полягає у виявленні закономір­ностей появи різного роду небезпек та розробленні від­повідних методів і засобів захисту людини у будь-яких умовах її життя, і яка є фундаментом загальної освіти спеціалістів різних спеціальностей і професій.

На той час в Україні не існувало окремої школи з безпеки життєдіяльності. Першою програмою нової дисципліни стала "Програма для педагогічних інсти­тутів". Програма була складена на основі рекомендації Науково-методичної ради з безпеки життєдіяльності Держкомосвіти СРСР.

Після розпаду СРСР у Росії процес становлення безпе­ки життєдіяльності як навчальної дисципліни, розпоча­тий наприкінці 80-х — початку 90-х років XX століття, інтенсивно тривав. Окрім того, почали розроблятися теоретичні засади безпеки життєдіяльності та станов­лення її як наукової галузі. Перші п'ять років після проголошення незалежності України (1991—1995 роки) характеризуються як період становлення освітянського напряму "Безпека життєдіяльності" у вищій школі. У цей час було розроблено і видано низку навчальних посібників для вищих закладів освіти та підручників для середньої школи.

Державною програмою навчання та підвищення рівня знань працівників, населення України з пи­тань охорони праці на 1996—2000 роки передбачалося здійснювати підготовку населення з питань охорони праці, починаючи з дошкільного віку, через мережу навчальних закладів усіх рівнів. Варто зазначити, що у 1999/2000 навчальному році згідно з наказом Міністерства освіти України від 18.08.1999 року № 300 у загальноосвітніх закладах був запроваджений курс основ безпеки життєдіяльності (ОБЖД).

Спільним наказом Міністерства освіти України та Штабу цивільної оборони України від 20.06.1995 року № 182/200 у навчальні плани вищих навчальних за­кладів України введено нормативну дисципліну "Без­пека життєдіяльності".

Безперечно, що програма відіграла позитивну роль у навчальному процесі. Але як з об'єктивних, так і з су­б'єктивних причин неодноразово піддавалася справед­ливій критиці, оскільки майже увесь час відводився на розгляд питань безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій і не було поставлено акцент на вивчення теоретичних знань з БЖД.

Друга програма нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності" для вищих закладів освіти була за­тверджена 04.12.1998 року. У ній з'явилося багато теоретичних положень, часто відірваних від реального життя. На сьогодні навчальною програмою з безпеки життєдіяльності є навчальна програма з нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності" для студентів (вищих навчальних закладів освітніх рівнів "неповна освіта" та "базова вища освіта" всіх спеціальностей. У програмі відображені сучасні тенденції розв'язання проблем безпеки людини, врахований досвід європейської системи освіти у сфері ризику, Концепції ООН «Про сталий людський розвиток», інших міжнародних та національних документів. Зусиллями фахівців Міні­стерства освіти і науки України у 2001 році розроблені блоки змістовних модулів з БЖД.

На сьогодні БЖД — нормативна (обов'язкова) дисцип­ліна для студентів ВНЗ, що включена в освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців будь-якої спеціальності та напряму спеціалізації.

За короткий термін її існування виникло два, зовсім різних, підходи щодо її викладання у вищих навчальних закладах. Один з них розроблений науково-методичною комісією з безпеки життєдіяльності науково-мето­дичної ради Міністерства освіти і науки України (НМК з БЖД НМР МОНУ). Голова цієї комісії В. М. Заплатинський дає чітку концепцію вивчення блоку дис­циплін з питань безпеки людини на різних етапах навчально-виховного процесу: знання з нормативних дисциплін БЖД, "Екологія", "Основи охорони праці" здобуваються на етапі підготовки студентів за про­грамою "Бакалавр", а дисциплін "Цивільна оборона" й "Охорона праці в галузі" — на етапі підготовки за програмою "Магістр"*.

Інший підхід полягає в об'єднанні вищезазначених навчальних дисциплін в одну нормативну навчальну дисципліну під назвою «Севітологія»**. Такий підхід відповідає стратегії входження України в європейський освітянський простір (Болонський процес) і, безперечно, має право на існування.

Сьогодні у розвитку знань про безпеку людини мож­на визначити дві тенденції: з одного боку, відбувається подальша диференціація дисциплін, а з іншого — поси­люються інтеґраційні зв'язки з іншими дисциплінами, тобто з'являються ознаки науки «на стику».

Це пояснюється виникненням міждисциплінарних проблем, вирішення яких забезпечується відразу кіль­кома навчальними дисциплінами. Наприклад: проб­лемами безпеки людини займаються не тільки БЖД і цивільна оборона, але й охорона праці, ергономіка, валеологія та основи медичних знань. Тому, на наш погляд, повністю виправдано те, що внутрішньосистемна структура БЖД може бути представлена кількома дисциплінами: БЖД, цивільною обороною й окремими проблемами з охорони праці, валеології та основ ме­дичних знань.

* Заплатинський В.М. Дисциплінам, які забезпечують без­пеку людини — бути! / В.М. Заплатинський // Безпека життєді­яльності. — 2005. —№3.

** Севітологія — наука про безпечну життєдіяльність // Без­пека життєдіяльності. — 2005. — № 7.

Це дозволяє, по-перше, звести всю проблематику з питань безпеки людини в якісно однорідну площину; по-друге, визначити основні відмінності між дисцип­лінами; по-третє, виразити специфіку цих дисциплін і окреслити коло їх знань.

Вивчення дисципліни за таким підходом передбачає застосування кредитно-модульної системи організації підготовки спеціалістів, що дає можливість ефективні­ше оволодіти знаннями і вміннями в рамках кожного окремого модуля (автономного блоку) навчального ма­теріалу дисципліни, а також забезпечити високий рівень теоретичних і практичних знань майбутнього фахівця у сфері безпеки своєї професійної діяльності. Узагальне­на модель підготовки випускника вищого навчального закладу (ВНЗ) щодо БЖДЛ наведена на рис. 1.1.

Отже, безпека життєдіяльності — це галузь науко­во-практичних знань про збереження життя і здоров'я людини, яка покликана формувати світоглядні засади гармонійних стосунків людини з природою, технікою а суспільством, виявляти, ідентифікувати і прогнозувати ризик виникнення різного роду небезпек, розробляти системи захисту від них.

Сьогодні БЖД як галузь наукових знань глибоко вивчає проблеми безпеки життєдіяльності, намагаючись дати всі сфери життя і діяльності людини. Вона сміливо розширює свою "територію" досліджувальних проблем і вже довела свою життєздатність. А нинішні тенденції подальшого її розвитку і вдосконалення лише продовжують її еволюційний шлях:

Критерій




Переглядів: 2791

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Успішності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.