Функції туризму в суспільстві

Основні поняття та визначення в туризмі

З економічної точки зору туристичний бізнес – це різновид торгівлі. Особливість цієї торгівлі полягає в тому, що покупцеві пропонуються не стільки товари у фізичному сенсі, скільки послуги.

Туристична діяльність– це діяльність за наданням різних туристичних послуг.

Відповідно до Закону України «Про туризм» учасниками взаємин при здійсненні туристичної діяльності є юридичні і фізичні особи, що створюють, реалізовують і споживаючі туристичний продукт, – громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства.

Кожен туроператор, перед ухваленням рішення про розробку турпродукту (туру) того або іншого рівня, проводить відповідні маркетингові дослідження, щоб оцінити, на продукт якої категорії туристів можна чекати максимальний попит в тому регіоні, де знаходиться туроператор, де буде наданий або реалізований турпродукт. Потрібно сказати, що поняття «Місце реалізації» і «місце надання» турпродукту мають строге визначення в Законі України «Про туризм»:

Місце продажу туристичних послуг– країна, в якій зареєстрований відповідний суб'єкт господарювання, що реалізовує туристичний продукт.

Місце надання туристичних послуг– країна, на території якої безпосередньо надаються туристичні послуги.

Вказані формулювання включені в Закон України «Про туризм» для того, щоб відповідна діяльність мала однозначне тлумачення при виникненні різних суперечок між об'єктами і суб'єктами туризму, при оподаткуванні у сфері туризму, міждержавному регулюванні туристичної діяльності і тому подібне.

Що таке основні (характерні)і супутні (додаткові)послуги (товари)? На це питання відповідь дає Закон України «Про туризм».

Характерні туристичні послуги і товари – послуги і товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання і виробництво яких істотно скоротиться без їх реалізації туристам.

Супутні послуги і товари призначені для задоволення потреб всіх людей. Наприклад, послуги суспільного транспорту в країні перебування, послуги громадського харчування.

Туризм як багатовимірне суспільно-економічне і культурне явище є серйозним чинником змін, як серед учасників туристичного руху, так і на території свого розвитку. Ці зміни можуть розглядатися в кількісних та якісних категоріях. Одним з дослідницьких підходів, який застосовується для опису змін під впливом туризму, переважно якісного характеру, є концепція функції туризму. Під функцією туризму розуміють очікувані і реальні вигоди та переваги для учасників туристичного руху, а також мешканців відвідуваних ними територій. Суть цієї аналітичної концепції полягає в оцінці наслідків розвитку туризму або участі в них визначених осіб в аксіологічних категоріях, а отже їх позитивних і негативних властивостей. Не слід плутати цього підходу з концепцією туристичної функції. К.Пшецлавський (1996) вважає, що туризм виконує позитивні функції щодо туриста тоді, коли:

- забезпечує йому комфортність подорожі та перебування;

- створює умови для відпочинку, розваг і покращення здоров'я;

- сприяє навчанню;

- формує почуття прекрасного;

- дає можливість брати участь у культурному житті;

- дозволяє краще пізнати світ і себе;

- є нагодою для роздумів;

- дає відчуття волі і свободи поведінки згідно з переконаннями. Щодо мешканців відвідуваних територій туризм виконує позитивні функції тоді, коли:

- сприяє поліпшенню умов життя населення;

- активізує економічний розвиток туристичної місцевості;

- уможливлює формування правильних взаємин між людьми та розвиток освіти;

- спричиняється до закономірного процесу соціалізації молоді відвідуваних місцевостей та виключення патологічних явищ.

Аналіз функції туризму ведеться у вимірі конкретної особистості та суспільства загалом. З точки зору туриста кожен виїзд може бути для нього нагодою для того, щоб отримати певну користь або ж пережити негативний досвід. Аналіз шансів, які створює туризм, є предметом соціологічних і педагогічних досліджень, особливо в вимірі виховних і освітніх аспектів. Завданням педагогіки туризму є формування позитивного ставлення молодих осіб до туристичної активності та пропаганда здоров'я і активного відпочинку, бажання особисто пізнавати світ.

До головних функцій туризму відноситься:

а) функція відпочинку, пов'язана із задоволенням потреб відновлення фізичних і психічних сил;

б) оздоровча функція, пов'язана з покращенням стану здоров'я в результаті туристичних виїздів, напр. до санаторіїв;

в) виховна функція, яка стосується сукупності впливів і діяльності, спрямованої на формування розвитку людини (туриста) в процесі туристичного виїзду;

г) економічна функція, яка виникає з факту, що туризм є, зокрема, чинником економічного розвитку територій туристичної рецепції;

д) навчальна функція (напр. пізнавальна, освітня), пов'язана з пізнаванням світу, набуванням досвіду;

е) функція охорони природи, яка виникає з охорони об'єктів природної спадщини для розвитку туризму (напр. національних парків) а також формування екологічної свідомості серед туристів;

є) політична функція, напр. через формування іміджу країни за кордоном;

ж) містоформуюча функція, що виникає з процесу туристичної урбанізації і розвитку міст;

з) етнічна функція, яка супроводжує приїзд осіб (емігрантів або їх нащадків) до країни предків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Туризм як сфера господарської діяльності	\|	Чинники розвитку туризму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.