Туристична політика: визначення та значення

Ефективне функціонування системи туризму неможливо без планування, регулювання, координації й контролю з боку структур, відповідальних за його розвиток. Це спричиняється необхідність розробки й реалізації туристської політики.

Із усього вище перерахованого можна зробити висновок, що туристична політика – це система методів, мір і заходів соціально-економічного, правового, зовнішньополітичного, культурного й іншого характеру, що здійснюється урядовими, державними й приватними організаціями, асоціаціями й установами з метою створення умов для розвитку туристської індустрії, раціонального використання туристичних ресурсів, підвищення ефективності функціонування системи туризму.

Реалізація державної політики в галузі туризму здійснюється шляхом:

визначення і реалізації основних напрямів державної політики в галузі туризму, пріоритетних напрямів розвитку туризму;

визначення порядку класифікації та оцінки туристичних ресурсів України, їх використання та охорони;

спрямування бюджетних коштів на розробку і реалізацію програм розвитку туризму;

визначення основ безпеки туризму;

нормативного регулювання відносин у галузі туризму (туристичного, готельного, екскурсійного та інших видів обслуговування громадян);

ліцензування в галузі туризму, стандартизації і сертифікації туристичних послуг, визначення кваліфікаційних вимог до посад фахівців туристичного супроводу, видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу;

встановлення системи статистичного обліку і звітності в галузі туризму та курортно-рекреаційного комплексу;

організації і здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі туризму;

визначення пріоритетних напрямів і координації наукових досліджень та підготовки кадрів у галузі туризму;

участі в розробці та реалізації міжнародних програм з розвитку туризму.

Основними пріоритетними напрямками державної політики в області туризму є:

удосконалення правових основ регулювання відносин в області туризму;

забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України, заохочення національних й іноземних інвестицій у розвиток індустрії туризму, створення нових робочих місць;

розвиток в'їзного й внутрішнього туризму, сільського, екологічного (зеленого) туризму;

розширення міжнародного співробітництва, затвердження України на світовому туристичному ринку;

створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення й гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного й іншого видів регулювання;

забезпечення доступності туризму й екскурсійних відвідувань для дітей, молоді, людей похилого віку, інвалідів і малозабезпечених громадян шляхом впровадження пільг щодо цих категорій осіб.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 6. СВІТОВА ТУРИСТИЧНА ПОЛІТИКА ТА РОЛЬ ВТО У ЇЇ ФОРМУВАННІ	\|	Всесвітня туристична організація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.