Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Всесвітня туристична організація

 

Всесвітня туристична організація була створена в 1925 р.як Міжнародний конгрес офіційних туристичних асоціацій в Гаазі. Після Другої світової війни організація була перейменована в Міжнародний союз офіційних туристичних організацій, і її штаб-квартира була переведена в м. Женеву (Швейцарія). Міжнародний союз був технічною неурядовою організацією, до складу якої в період піка її діяльності входили 109 національних туристичних організацій (НТО) і 88 Асоційованих членів, у тому числі, що представляють приватні й суспільні групи.

В 1967 р. члени Міжнародного союзу офіційних туристичних організацій призвали до перетворення його в міжурядовий орган, уповноважений вирішувати у всесвітньому масштабі всі пов'язані з туризмом питання й співробітничати з іншими компетентними організаціями, що особливо входять у систему Організації Об'єднаних націй, такими як Всесвітня організація здоров'я, ЮНЕСКО й Міжнародна організація цивільної авіації.

У грудні 1969 р. Генеральна асамблея ООН прийняла відповідну резолюцію, у якій визнавалася вирішальна й центральна роль, що перетворений Міжнародний союз офіційних туристичних організацій повинен грати в сфері туризму разом з існуючим у рамках ООН механізмом. У виконання цієї резолюції в травні 1974 р. статутні документи ЮНВТО були ратифіковані державами, офіційні туристські організації яких входили в Міжнародний союз.

Таким чином, Міжнародний союз офіційних туристичних організацій був перетворений у Всесвітню туристичну організацію, перша Генеральна асамблея якої пройшла в Мадриді в травні 1975 р. Секретаріат Організації розмістився в Мадриді на початку наступного 1976 р. за запрошенням іспанського уряду, що надав будинок для штаб-квартири.

В 1976 р. ЮНВТО одержала статус виконавчого агента Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй, а в 1977 р. була підписана офіційна угода між ВТО й ООН. В 2003 р. ЮНВТО одержала статус спеціалізованої установи Організації Об'єднаних Націй й, таким чином, підтвердила свою провідну роль у сфері міжнародного туризму.



Интернет реклама УБС

Із самого початку роботи Організації число членів ЮНВТО і її роль у світовому туризмі продовжували рости. В 2005 р. у її склад входили 145 країн, 7 територій і близько 300 членів, що приєдналися, які представляють приватний сектор, освітні установи, туристські асоціації й місцеві туристські адміністрації.

Основною метою ВТО, відповідності до ст. З Статуту ВТО, є «сприяння розвитку туризму для внесення вкладу в економічний розвиток, міжнародне взаєморозуміння, світ, процвітання, загальну повагу і дотримання прав людини й основних людських цінностей для всіх людей без поділу на раси, стать, мову і релігію». Основні завдання ВТО:розширення і поглиблення співробітництва держав - членів цієї організації в галузі туризму з метою розвитку країн і регіонів; удосконалення якості утворення і професійної підготовки туристичних кадрів; планування, розробка і реалізація заходів для захисту і раціонального використання навколишнього середовища в контексті світового розвитку; підвищення якості туристичного обслуговування і забезпечення безпеки туристичних послуг; вивчення туристичного ринку, збирання, аналіз і систематизація статистичних даних, прогнозування розвитку туризму; забезпечення зв'язків і обміну інформацією між країнами, що беруть участь v туристичному розвитку; розробка і поширення туристичної документації.

Керівними органами Всесвітньої туристської організації є:

1. Генеральна асамблея є вищим органом Всесвітньої туристської організації. Асамблея скликається раз у два роки для обговорення бюджету Організації і її програм роботи, а також актуальних проблем в області туристичного сектора. Раз у чотири роки Генеральна асамблея обирає Генерального секретаря Організації. Генеральна асамблея складається з голосуючих делегатів із числа Дійсних й Асоційованих членів та членів що приєдналися, і представників інших міжнародних організацій, які беруть участь в Асамблеї як спостерігачі.

2. Виконавча рада є керівним органом ЮНВТО, відповідальним за виконання Організацією своєї програми роботи відповідно до встановленого бюджету. Виконавча рада проводить свої засідання два рази в рік. Цей орган складається з 29 членів, що обирають Генеральною асамблеєю з розрахунку одне місце в Раді від кожних п'яти Дійсних членів. Іспанія як країна, що розміщає в себе Штаб-квартиру ЮНВТО, має одне постійне місце у Виконавчій раді. Асоційовані й члени, що приєдналися, беруть участь у роботі Виконавчої ради на правах спостерігачів.

3. Регіональні комісії. У ЮНВТО є шість регіональних комісій: для Африки, Американського регіону, Близького Сходу, Східної Азії й Тихоокеанського регіону, Європи й Південної Азії. Комісії проводять свої засідання не рідше одного разу в рік і складаються із всіх Дійсних й Асоційованих членів з відповідного регіону. Члени, що приєдналися, з даного регіону беруть участь у роботі Комісії як спостерігачів.

4. Комітети. У ВТО існують спеціальні комітети, утворені членами ВТО для розробки рекомендацій з управління й змісту програми роботи: Комітет із програмі, Бюджетно-фінансовий комітет, Комітет зі статистиці й макроекономічному аналізу туризму, Комітет з дослідженню ринку й просуванню туризму, Комітет зі стійкому розвитку туризму, Комітет із забезпеченню якості, Комітет ЮНВТО з освіти, Діловий рада ЮНВТО й Всесвітній комітет з етиці туризму.

5. Секретаріат, яким керує Генеральний секретар Талеб Рифаі (громадянин Йорданії), має у своєму складі близько 90 співробітників, що працюють на повній ставці в штаб-квартирі ЮНВТО в Мадриді. Співробітники ЮНВТО відповідають за реалізацію програми роботи ЮНВТО й виконання завдань, які ставлять члени Організації.

Для обслуговування потреб членів, що приєдналися, в мадридській штаб-квартирі ВТО працює Виконавчий директор, чий пост фінансується Урядом Іспанії. До Секретаріату також відноситься допоміжне регіональне бюро для Азіатсько-Тихоокеанського регіону, що розташоване в Осаці (Японія) і яке фінансується Урядом Японії.


Читайте також:

  1. II. Організація і проведення спортивних походів
  2. II. Організація перевезень
  3. II. Організація перевезень
  4. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
  5. Адміністративно-територіальна організація
  6. Бюджетний устрій в зарубіжних країнах. Організація бюджетного процесу
  7. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
  8. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
  9. Вибір оптимального розкладу (режиму) роботи в наукових організаціях.
  10. Види податкових перевірок. Організація і здійснення перевірок.
  11. Вимоги до захисту інформації та організація технічного захисту інформації
  12. Відносини України з міжнародними економічними організаціями

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Туристична політика: визначення та значення | Інтеграційні та глобалізаційні процеси в туризмі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.