Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Капустяні овочі

Хвороби і пошкодження капустяних овочів

Капустяні овочі найчастіше пошкоджуються сірою, білою, сухою гнилями, слизистим бактеріозом, різоктоніозом, точковим некрозом, тумачністю, а також гусінню і тлею.

Сіра гниль уражає капусту ще в полі і поширюється при зберіганні. У сховищі уражені головки вкриваються пухкою сірою плісенню, листки стають слизькими і загнивають. При зволоженому повітрі і високій температурі утворюється велика кількість конідій у вигляді сірого пилу. Поширюється хвороба дуже швидко на головках, механічно пошкоджених, підморожених, уражених шкідниками, іншими хворобами. Відходи капусти від сірої гнилі становлять 70-80% усіх захворювань.

Біла гниль з'являється на головках капусти ще в полі, особливо в дощову погоду. Між листками розвивається ватоподібний білий міце­лій. При зберіганні листя загниває і уражає сусідні здорові головки капусти. З подальшим розвитком хвороби на міцелії утворюються численні чорні склероції різної форми розміром від 1 до 30 мм.

Суха гниль (фомоз) уражає капусту під час* росту у вигляді маленьких малопомітних виразок. У сховищі, особливо при високій відносній вологості повітря і підвищеній температурі, виразки збільшуються у розмірі, швидко поширюються і з'являються сухі плями з чорними конідіями на листках, які пізніше стають слизькими. Хвороба може розвиватись усередині головки, де утворюються темні плями і порожнини.

Слизистий бактеріоз або м'яка гниль з'являється на головках капусти під час росту. Зовнішні листки біля їх основи в теплу і вологу погоду загнивають, з них виділяється слиз. При транспортуванні і зберіганні особливо уражається перестигла і розтріскана або меха­нічно пошкоджена капуста.

Ризоктоніоз починає розвиватись в основі листків і качані. Тканини черешків стають водянистими, світло-бурого кольору, листки вкриваються грибницею. З часом уражені тканини набувають бурого забарвлення, листки відділяються від качана, головка капусти може розпадатись і загнивати.

Точковий некроз. На поверхні листків головок з'являються численні, маленькі в діаметрі до 0,5см, злегка запалі свинцево-сірі або чорні плямочки різної форми. Хвороба уражає зовнішні обгорт­кові листки і дуже рідко поширюється на внутрішні. Головки з ураже­ними обгортковими листками можуть бути зачищені і реалізовані, а з внутрішніми ураженими листками реалізації не підлягають.

Причиною розвитку точкового некрозу є надлишок азотних, фосфорних і калійних добрив, накопичення токсичних речовин, збері­гання капусти при низькій температурі (-1.. .-4°С) і поганому венти­люванні сховищ.

Туманність (тумак). За походженням - це фізіологічна хвороба, що виникає внаслідок тривалого зберігання капусти при від'ємних температурах (-1...-4 °С). Замерзлі листки і льодяні прошарки між ними перешкоджають проникненню повітря в центральну частину головки і, за браком кисню, тканини відмирають. На відмерли тканинах розвиваються різні мікроорганізми і спричинюють гниття серцевини капусти, яка темнішає і набуває неприємного запаху (утворюється так званий тумак). Пошкодження головок можна не виявитибо зовнішні листки не пошкоджуються і головка залишається цілою. Тумак в капусті розвивається при температурі -2°С через 5-6 тижнів, а при -З °С - через 2-3 тижні.

Гусінь метеликів (білянки і совки) з'їдає листя капусти і проникає всередину головки.

Тля робить уколи на листках головки, в місцях яких утворю­ються білі плями.

 

До капустяних овочів відносять капусту білоголову, брокколі, і червоноголову, савойську, цвітну, брюссельську, кольрабі, пекінську (рис. 25).

 

 

Рис.25. види капусти:

1 - білоголова; 2 - цвітна; З — брокколі; 4 - савойська; 5 - брюссельська; б - кольрабі; 7 - пекінська.

Білоголова капустау посівах капустяних овочів займає близько 98 %, а в річній нормі споживання їх на одну людину - 72 % (ЗО кг).

В їжу використовують головку капусти, яка складається з криючих, обгорткових, внутрішніх листків, качана і бруньок (рис. 26). Будова головки впливає на товарну, харчову цінність, транспор­табельність, здатність до зберігання і переробки, а також на струк­турно-механічні властивості (маса, щільність, шпаруватість, форма, питома вага).

Стандартами при визначенні товарності капусти білоголової нормується щільність і маса головки. Питома вага головки залежить від її щільності і зумовлює лежкість окремих сортів капусти. У лежких сортів із щільною головкою питома вага - 0,86-0,92, а у нележких з пухкою головкою - менш як 0,8.

Капуста, яку заготовляють, транспортують і зберігають, може мати 2-4 криючі листки, що нещільно прилягають. Ці листки мають, порівняно з обгортковими і внутрішніми листками, низьку харчову цінність, оскільки містять багато клітковини і менше поживних речовин. Проте вони витримують механічні пошкодження і низькі від'ємні температури. Обгорткові листки витримують температуру до -5°С. При транспортуванні і зберіганні капусти вони можуть в'янути, втрачати товарний вигляд і пошкоджуватись. Тому капуста, яку реалізують населенню через роздрібну торгову мережу, не повинна мати обгорткових листків, що нещільно прилягають. При підготовці капусти до продажу їх видаляють у відходи, які нормують. Головки капусти продають з щільно обгортковими листками. Щільно обгорт­ковими вважають 2-3 листки, які прилягають до головки на висоту не менше ніж на 2/3 її висоти. Листки, які нещільно прилягають на меншу висоту головки, слід видаляти.

Листки внутрішні - основна їстівна частина головки капусти - найбільш багаті на харчові речовини. Щільність їх різна. Тому головки капусти поділяють на щільні, середньої щільності і пухкі. Щільні головки стійкі проти механічних пошкоджень, втрачають менше вологи, швидше охолоджуються і краще зберігаються. Тому щільність головки капусти впливає на товарність і сортність.

Качан займає 5-9 % маси головки і за харчовою цінністю поступається перед внутрішньою частиною головки. Довжина зовнішнього качана в товарних партіях капусти повинна бути не більш як 3 см. Зовнішній качан більших розмірів може травмувати листки сусідніх головок при пакуванні і транспортуванні капусти. Качан капусти менш морозостійкий, ніж листки. Тому при укладанні капусти у ящикові піддони нижній шар необхідно укладати качаном ї вгору, а верхній - вниз.

В Україні вирощують такі сорти капусти: ранньостиглі - Димерська 7, Іюньська 3200, Дитмаршер фрюер, Дитмарська дуже рання, сорти голландської селекції - Мушкетер, Розістер, польської селекції - Перший збір; середньостиглі - Слава 1305, Білоруська 455, Слава Енкхузен; пізні - Брауншвейзька, Подарок, Єленовська, Столична, Можарська місцева; пізньостиглі - Амагер 611, Амагер, Білосніжка, Віоланта, Харківська зимова, Українська осінь, Бірюза, Ріке , Балтіколь, Лангедейкер Дауер.

За вмістом основних поживних речовин і вітаміну С білоголова |, капуста поступається перед цвітною, савойською і брюссельською (табл. 24).

У білоголовій капусті міститься 16 амінокислот, 8 з яких незамінні, у тому числі такі важливі, як лізин, метіонін, триптофан. Крім вітаміну С містяться вітаміни: аскорбіген (зв'язана форма віта­міну С) - 100-120 мг/100 г, біотин - 0,1 мкг на 100 г; 18 мінеральних елементів (мг/100 г): калій - 185, кальцій - 48, магній16, сірка - 37, фосфор - 31, хлор - 37. Із мікроелементів найбільше міститься заліза - 625 мкг на 100 г, алюмінію - 570, цинку - 400, бору - 200, марганцю - 170, міді - 75 мкг на 100 г. В капусті мало органічних кислот (0,05%). Тартронова кислота капусти затримує перетворення вугле­водів у жири та холестерин. Капуста містить також гормональні речо­вини, фітонциди. Тому вона має харчову і лікувально-профілактичну цінність. її використовують при хворобах печінки, селезінки, вираз­ках, для лікування атеросклерозу, ожиріння. Вона поліпшує діяль­ність серцевих м'язів, зменшує кров'яний тиск, знімає головний біль. Сік капусти з цукром - добрий антисептичний і протизапальний засіб.

Таблиця 24

Хімічний склад капустяних овочів,

% сирої маси

 

Капуста Цукри Клітковина Азотисті речовини Зола Вітамін С, мг/100г
Білоголова 1.5-5.7 0.6-1.2 1.2-2.5 0.6-0.8 20-60
Червоноголова 2.5-5.3 0.9-1.2 1-1.6 0.6-0.7 35-65
Цвітна 2-4.2 1.1-1.3 2-3 0.7-0.8 30-85
Савойська 3-5.6 1.1-1.3 2-3 0.7-0.9 30-60
Брюссельська 2.5-5.5 1.1-1.2 6-6.5 2.5-4.5 100-170
Кольрабі 1.5-5.5 1-2.5 1.4-2.7 0.8-1.2 40-60
Брокколі 1.5-3.8 1-1.2 3.2-4.5 0.6-0.7 100-160
Пекінська 1-2.4 0.8-1.2 1.2-2.6 0.4-0.8 34-48

 

Цвітна капуста посідає друге місце після білоголової. її виро­щують у відкритому і захищеному ґрунті. У загальній річній нормі споживання капустяних овочів на цвітну капусту припадає 6,6кг (14,4%). Використовують її свіжою, а також для консервування, мари­нування, заморожування. В їжу використовують головку - суцвіття, яке складається з укорочених і потовщених соковитих квітконосних пагонів, що щільно прилягають один до одного.

Головка має білий або кремовий колір з двома або трьома рядами зовнішніх зелених листків. Кращою вважають капусту, яка має щільну, цілу головку кремового кольору.

Цвітна капуста за вмістом поживних речовин, дієтичними і смаковими властивостями належить до цінних продуктів харчування. Цвітна капуста, порівняно з білоголовою, містить в 1,5-2 рази більше вітаміну С, а також вітамінів групи В і РР, мінеральних речовин: калію, фосфору, заліза. її рекомендують для дієтичного і дитячого харчування.

В Україні вирощують сорти цвітної капусти: Гарантія і Мовір 74, Сніжна куля, Рапід, Робер, Брокколі, або спаржева капуста, є різновидом цвітної.

На відміну від цвітної капусти, у неї квіткові бутони менших розмірів (4-6см в діаметрі) розміщені на нижніх стеблах 10-20см завдовжки і мають фіолетове, синювате, біле або зелене забарвлення. Найбільш поширеними є рослини, які мають головки зеленого кольору. В їжу використовують бутони і стебла. Квітконосна частина переважаєстебло за вмістом сухих, азотистих речовин, вітаміну С. У капусті брокколі менше цукрів, азотистих, мінеральних речовин і більше вітаміну С, ніж у цвітній. Найкращі сорти капусти брокколі - Вітамінна, Тонус, Цезар.

Червоноголову капусту вирощують в невеликих кількостях. Від білоголової капусти червоноголова відрізняється меншим розмі­ром головок (1-3 кг), забарвленням листків - від фіолетово-червоного до темно-червоного. Забарвлення листків зумовлене наявністю антоціанів, у тому числі біологічно активного - ціанідину, якого міститься до 42мг/100г. Використовують червоноголову капусту свіжою, для салатів, гарнірів і маринування. Ця капуста непридатна для квашення, оскільки містить сполуки сірки, які надають квашеній капусті неприємного запаху і смаку. В Україні вирощують такі сорти червоно-толової капусти: середньостиглий Гако 741 і Міхневська, пізньостиглий Лангендейкер Дауер.

Савойська капуста відрізняється від білоголової тим, що має нещільну головку овальної, плескатої або конусоподібної форми масою 1,5-3 кг світло-жовтого (внутрішні листки) або жовто-зеленого зовнішні) кольору. Листя у неї гофроване (плюскле) з великими зубчастими, краями, ніжної консистенції, високих смакових якостей. Савойську капусту використовують для приготування супів, голубців, салатів, маринують і сушать, вона є цінним продуктом для дієтичного і дитячого харчування. Для квашення непридатна. В Україні вирощують капусту сорту Вертю 1340, Рання, Лангедейкер, Беваар 2. Збирають савойську капусту до настання заморозків.

Брюссельська капуста. На слабко облистненому стеблі 40-60 см заввишки в пазухах листків з бруньок відростають укорочені пагони, на яких утворюється до 70 дрібних (2,5-7 см в діаметрі) масою 8-14 г качанів. Збирають брюссельську капусту в жовтні. Поширені сорти: Геркулес 1342, Ерфуртська 1057, Завитка. Капуста має високі смакові властивості. З неї готують супи, гарніри, спожи­вають як окрему страву, консервують.

Кольрабі. Їстівна частина капусти кольрабі - надземне по­товщене кулясте стебло масою 150-200г. Колір стеблоплоду -зелений, фіолетовий, білий. Врожай збирають до настання заморозків - у жовтні.

В Україні вирощують ранньостиглі сорти - Віденська біла, Ідеал, Віденська синя; пізньостиглі - Голіаф, Нєбєска Маслова. Кольрабі використовують свіжою, вареною, смаженою, сушать і маринують.

Пекінську капусту як салатну культуру вирощують в ос­новному у захищеному ґрунті. Товарну продукцію збирають через 20-30 діб. В їжу використовують розетку листків сиру, для приго­тування салатів, а також голубців, щів, її тушкують, квасять і маринують.

Широкі черешки пекінської капусти готують до столу так само, як спаржу. В деяких країнах пекінську капусту використовують сушеною.

Найкращі сорти пекінської капусти - Хібінська, Бокал, Хіхлі.


Читайте також:

  1. Будова і класифікація овочів
  2. Будова тканин овочів та плодів
  3. Бульбоплідні овочі
  4. Виробництво напівфабрикатів з овочів
  5. Гарбузові овочі
  6. Дезактивація овочів, фруктів, грибів та ягід
  7. Десертні овочі
  8. З овочів та грибів
  9. Зелені овочі
  10. Капустяні овочі
  11. Капустяні овочі




Переглядів: 1190

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Капустяні овочі | Хвороби і пошкодження капустяних овочів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.