Про матеріальність миру

Матеріальною основою Всесвіту слід визнати "ефір" або "фізичний вакуум". Він матеріальний. Однак частки, що заповнюють його, не мають здатність впливати на навколишнє середовище й тому не можуть бути виявленими фізичними приладами. Самі ж частки піддаються впливу реальних часток. У фізичнім розумінні частки ефіру – це "ніщо". Вони перебувають у стані "динамічного хаосу". Реальні частки відрізняються певною формою руху складових їхніх часток. Це вже структурні утвори. Вихровий рух часток у цих утворах забезпечує ним певні властивості й здатність впливати на навколишнє середовище. Такі утвори переходять у розряд "щось" матеріального світу. У природі відбувається постійний своєрідний "обмін речовин": частки фізичного вакууму переводяться в реальні частки й навпаки. Якісне різноманіття й багатство матеріального світу становлять різні види структурної організації матерії. До них ставляться планетарні системи, атоми речовини, клітки живих організмів, елементарні зарядові стани. Спільність принципу будови різних видів структурних утворів полягає в тому, що вони мають ядро й навколишня його хмара вихрового обертання заряджених часток, що утворює електромагнітне поле. Кількість часток і розміри хмари залежать від маси ядра даного структурного утвору. Хмара часток забезпечує збереження структурного утвору й взаємодія між ними. Невичерпний рух часток хмари (результат дії певного механізму) дозволяє ставитися до структурного утвору як до енергетичного "організму". Дослідження закономірностей і сутності невичерпного рухів часток у структурних утворах, що забезпечує їхнє збереження, є основною метою єдиної теорії.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція. Подальший розвиток теорії катастроф	\|	Простір і час руху субстанції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.