МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
За структурою політична культура є поєднанням політичної свідомості та політичних знань, які, у свою чергу, мають власну структуру та особливості.!Оптимальне і найточніше, на наш погляд, таке визначення: політична культура — це сукупність індивідуальних позицій і орієнтацій учасників системи, політичного процесу; суб’єктивна сфера, що лежить в основі політичних дій і надає їм відповідного значення. 12. Політична культура: визначення й аспекти. Оптимальне і найточніше, на наш погляд, таке визначення: політична культура — це сукупність індивідуальних позицій і орієнтацій учасників системи, політичного процесу; суб’єктивна сфера, що лежить в основі політичних дій і надає їм відповідного значення. Політична культура охоплює такі аспекти, пов’язані зі знаннями, соціальною практикою, психологічними та іншими особливостями людини: • знання політики, фактів, зацікавленість ними; • оцінювання певних політичних явищ, оцінні судження щодо того, як має здійснюватися влада; • емоційний аспект політичних позицій (наприклад, патріотизм, любов до батьківщини); • визнання в певному суспільстві зразків політичної поведінки, що визначають, як можна і як слід діяти. Політична культура є окремою підсистемою у глобальній культурі.Вона тісно пов’язана з усіма її складовими — економічною, релігійною, правовою, організаційною та іншими культурами. По суті, політична культура — багатовимірне явище з власним корінням, історичними та психологічними засадами і особливостями, генезою. Політична культура — складова політичної системи суспільства. При цьому політична культура впродовж певного історичного періоду модифікує, реально впливає на зміну політичної системи. Це означає, що політичну культуру завжди можна визначати і схарактеризувати відповідно до рівня розвитку політичної життєдіяльності, того стану суспільства, політичних відносин, які існують у суспільстві. 13. Рівні, види й функції політичної культури. чотири рівні такої культури: • номінальні політичні знання та вміння використовувати їх у повсякденній суспільно корисній діяльності; • глибокі суспільно-політичні знання та вміння реалізовувати їх у конкретній і активній політичній діяльності; • політична культура, притаманна політичному діячеві великого регіону чи національного масштабу; • політична культура людини, для якої політична діяльність фактично професійна (президент, глава уряду, спікер, народний депутат, член уряду, лідер партії, об’єднання тощо). У демократичній політичній культурі вирізняють два основних види культури — консервативно-ліберальну і ліберально-демократичну. В автократичній політичній культурі так само вирізняють два види культури — авторитарну(що не підтримує і не заохочує окрему людину й різні суспільні сили до активності в суспільно-політичній діяльності) і тоталітарну(коли існує культ вождів і лідерів, їхня роль штучно підтримується і пропагується). У житті суспільства політична культура виконує кілька важливих функцій. • Пізнавальну.Політична культура озброює людей знаннями, необхідними для діяльності в будь-якій, але переважно політичній сфері. Це дає змогу людині (особистості, громадянинові) самовдосконалюватися, саморозвиватися, формувати активну громадянську позицію. Фактично ця функція є основоположною, значною мірою такою, що зумовлює реалізацію інших. • Ідентифікаційну.Вона полягає у тлумаченні потреб людини з огляду на її групову (соціальну, етнічну, конфесійну) належність та відповідну участь в обстоюванні інтересів цієї спільноти. • Орієнтаційну.Характеризує прагнення людини до змістовного відображення політичних подій і явищ при реалізації прав та свобод у конкретній соціальній, політичній системі. Виховну.Сприяючи інтелектуальному розвитку людини, політична культура формує стійкий інтерес і зацікавленість у суспільно корисній, суспільно-політичній роботі. Такий інтерес є найактивнішим збудником підвищення політичної активності людини. • Регулювальну.Вона виявляється у безпосередньому чи опосередкованому впливі на поведінку людини, організації, оцінюванні суб’єктів політики, політичного процесу і прийнятті певних рішень. • Комунікативну.Завдяки політичній культурі напрацьовані в суспільстві досвід, традиції передаються від покоління до покоління. • Інтегруючу.Політична культура за будь-яких обставин і умов є базисною основою суспільства, його політичної системи, сприяє консолідації громадян, політичних сил, створюючи в такий спосіб засади для підтримки існуючого політичного режиму, системи влади. • Соціалізації.Політична культура сприяє відповідному засвоєнню норм — регуляторів суспільно-політичного життя. Йдеться про правові, соціальні та психічні норми політичної поведінки, властиві конкретному суспільству системи цінностей політичної культури.
|
||||||||
|