VIІ. Методика навчання освітньої галузі «Суспільствознавство»

1. Мета та завдання освітньої галузі «Суспільствознавство».

Мета освітньої галузі «Суспільствознавство». Для досягнення мети передбачається виконання таких завдань: виховання гуманної, соціально активної особистості, оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві, формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення. Ключові компетентності – соціальна і громадянська.

Навчальний предмет «Я у світі» реалізує галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти.

«Суспільствознавство» – освітня галузь, ядром якої є сукупність педагогічно відібраних наукових знань про людину і суспільство. Засадничими для шкільної суспільствознавчої освіти є науки, що вивчають суспільство: економіка, соціологія, політологія, культурологія, юридичні науки, а також філософія. Суспільствознавчі дисципліни зорієнтовані на залучення учнів до цінностей громадянського суспільства та ефективно реалізовувати права й обов’язки задля розвитку демократичного суспільства».

2. Мета та завдання шкільної навчальної дисципліни «Я у світі» Державного стандарту освітньої галузі «Суспільствознавство».

Мета предмета – особистісний розвиток учня, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння різних видів соціального досвіду. Мета досягається шляхом реалізації завдань: формування життєвих, соціальних, громадянських компетентностей молодших школярів; виховання гуманної, соціально активної особистості; усвідомлювати преваги чеснот, норм, установок та якостей, притаманних громадянинові демократичного суспільства; оволодіння способами діяльності і моделями поведінки; розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві через активне спілкування з соціальним оточенням; формування основ споживчої культури; випробування соціальних ролей тощо.

Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер.

Курс передбачає створення передумов для усвідомленого сприймання і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу.

Зміст програми містить культурологічні знання, а також особистісні компоненти, які забезпечують ставлення учнів до отримуваних знань. Розвивальний та виховний аспекти курсу.

У дидактико-методичній систематизації навчального матеріалу особливо важливого значення надається зв’язку його з життям. Принцип поєднання методів і прийомів навчання.

Курс об’єктивно має міжпредметний характер. Є ядром виховного впливу на особистість дитини і органічно пов’язаний з системою знань, які передбачені іншими предметами.

3. Принципи та критерії відбору змісту предмета «Я у світі».

Проектування змісту курсу «Я у світі» ґрунтується на реалізації принципів, які уточнюють теоретичні вихідні для відбору змісту в зв’язку з віковими можливостями молодших школярів. Принципи світоглядноїосвіти: людиноцентризму, системності й цілісності, синтетичності, відкритості, плюралізму думок і свободи вибору, поєднання локального і глобального, гармонізації взаємин, стимулювання розвитку й саморозвитку особистості. Дидактичні:принцип відповідності цінностей українського суспільства особистісній формі їх існування;принцип взаємодії змістової та процесуальної сторін навчання;принцип наступності й перспективностів межах предмета та його зв’язок з іншими дисциплінами в системі початкового навчання;принцип концентризму;принцип здійснення зв’язку з реальністю.

Визначено критеріївідбору змісту предмета «Я у світі»: включення в зміст курсу знань, які відображають усі види соціального досвіду; мінімізація змісту; досягнення цілісності змісту відповідно до поставлених цілей; надання змісту особистісно ціннісного спрямування; значення знань, дій, досвіду для розуміння дітьми навколишньої дійсності на доступному їм рівні; можливість реалізації принципу наступності й перспективності.

У процесі конкретизації зміст тем орієнтовано на розвиток особистості кожної дитини: включення її в активну пізнавальну діяльність; застосування практичних методів навчання; використання набутих дитиною знань про способи громадянської активності у знайомих, змінених, нових педагогічних ситуаціях; створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в навчальному процесі елементів дискусії.

Головна мета курсу – сприяння самоусвідомленню учнів через пізнання самих себе як невід’ємної частини світу.

4.Гуманістичний підхід до викладання суспільствознавчого матеріалу з предмета «Я у світі».

Невід’ємною ознакою гуманізації освіти є поширення інноваційних процесів, істотною особливістю яких є реальна варіативність, пошук ефективних технологій навчання, наявність вибору різних навчальних програм і підручників. Людиноформуючий фактор виступає як основа гуманістично зорієнтованого підходу до викладання предметів у початковій школі.

Засвоєння суспільствознавчого матеріалу з курсу сприятиме формуванню у молодших школярів: потреби до пізнання світу та людини в ньому як соціальної і біологічної істоти; засвоєння духовних цінностей у різноманітних сферах; вихованню патріотизму.

Розкриття змістової лінії «Людина як особистість» дає можливість учням усвідомити людину як біологічну і соціальну істоту, її відмінність від інших живих істот; сформувати уявлення про цінність моральних якостей, про неповторність і самоцінність кожної людини; про цінність свого життя і здоров’я; розуміти необхідність самоповаги і любові до себе.

Змістова лінія «Людина серед людей» розкривається під час формування уявлень про поведінку людини в сім’ї, колективі, у суспільстві; під час ознайомлення з правопорушеннями дітей, з відповідальністю за них.

Протягом навчання в школі учні вивчають, спостерігають суспільне довкілля (змістові лінії «Людина в суспільстві», «Людина і світ»), яке постає перед учнем в образі сім’ї, роду, шкільного оточення; у процесі ознайомлення з історією рідного краю, свого народу, з національними рисами українців, їхніми звичаями.

На уроках з предмета «Я у світі» створюються психологічні умови для розвитку позитивної «Я-концепції» молодшого школяра на основі цінностей переживання, відносин і творчості; застосування ігор, бесід, різноманітних видів діяльності.

Технологією людиноформуючих уроків передбачається використання рефлексивних завдань, проблемних ситуацій, спрямованих на засвоєння та розвиток у молодших школярів норм загальнолюдської моралі, культури мислення та особистісного спілкування.

5. Методика формування уявлень про людину як частину природи і суспільства, розвитку інтересу до людського «Я», виховання людських чеснот у молодших школярів.

Першорядний елемент змісту теми «Людина» – видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані.

На етапі актуалізації пізнавальної діяльності учнів можна використати словникову роботу, бесіду, загадки, прислів’я, соціальний досвід учнів, звернення до власного «Я».

На етапі мотивації навчально-пізнавальної діяльності вчитель може використовувати народну мудрість (прислів’я, приказки, казки, казки-притчі), вірші, казки В. О. Сухомлинського, проблемне запитання, задачі-ситуації.

Етап сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу передбачає використання відеоматеріалів, музичних творів, розповідь вчителя, бесіду, проектну діяльність учнів, створення презентацій, публікацій, роботу з ілюстративним матеріалом, самостійну роботу учнів з підручником, творчі завдання. Ефективно використовуються такі прийоми навчання: дай відповіді на запитання, охарактеризуй, вибери правильну відповідь, поміркуй, поясни, склади прислів’я, продовж речення. Осмислення, узагальнення і систематизація знань передбачає розв’язання проблемних завдань, дискусії. Підсумок уроку пов’язаний з рефлексією.

6. Методика вивчення державних символів у курсі «Я у світі».

Поряд з іншими загальновизнаними атрибутами державності прапор, герб і гімн відіграють важливу суспільно-політичну роль як в механізмі функціонування держави, так і в процесі утвердження її незалежності та суверенітету.

Громадянське виховання ґрунтується на ідейному багатстві народу, його морально-етичних цінностях, виховній мудрості. Серед критеріїв і результатів громадянського виховання неабияке місце посідає громадянськість особистості, яку складають моральна, політична та правова культура, почуття власної гідності, внутрішньої свободи і водночас вболівання за суспільні ідеали, за пріоритети держави, благо свого народу і його дружні взаємини у світовому співтоваристві.

Державна символіка покликана формувати громадянську гідність, патріотичні почуття і впевненість учнів у майбутньому своєї держави. Початкова школа виконує роль фундаменту, на якому будується вся система громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України, історичної пам’яті, духовності, національного характеру.

У статті 20 Конституції України визначені та описані державні символи нашої країни: Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України.

Курс «Я у світі» спрямований на формування особистості майбутнього громадянина України. У навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів «Я у світі» теми, у яких розповідається про державні символи, включені у загальну тему «Людина в суспільстві» у 3‒4-му класах.

Ознайомлюючи дітей з державними символами, вчителю важливо дотримуватись принципу поєднання минулого і сучасного. Уявлення дітей про навколишній світ розширюється введенням понять «державні символи України», «герб», «прапор», «гімн».

Роботу над темою «Державні символи України» будується таким чином: починати з наочних методів роботи і закінчувати словесними. Робота проводиться як на уроках, так і в повсякденному житті. Прикладом елементу уроку з вивчення державної символіки може бути вікторина, а результатом ‒ вінок із квітів. Разом з дітьми можна створити правила, які потрібно виконувати.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
VI. Методика навчання освітньої галузі «Природознавство»	\|	VIІІ. Методика навчання освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура»

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.