МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Оцінка конкурентноспроможності підприємстваНа сьогодні існує значна кількість розроблених як закордонних, так і вітчизняних методик оцінки конкурентоспроможності підприємства. При цьому, з розвитком ринкових відносин і посиленням глобалізації, актуалізація питання досягнення і підтримки конкурентоспроможності підприємств на ринку сприяє науковому пошуку і розробці нових методик оцінки конкурентоспроможності та адаптації вже існуючих до конкретних умов діяльності підприємств окремих країн чи галузей. Одним із важливих питань при побудові системи оцінки є питання вибору підходу, на якому вона базуватиметься. Автори у своїх роботах виділяють різну кількість підходів до оцінювання конкурентоспроможності підприємства (рис. 1). Рис. 1. Підходи до оцінювання конкурентоспроможності підприємства у світовій та вітчизняній практиці
Кожен із наведених підходів в процесі аналізу конкурентоспроможності підприємства може застосовуватися як окремо, так і в поєднанні з іншими в залежності від конкретних цілей аналізу та специфіки діяльності досліджуваних підприємств. Не менш важливим питанням при побудові системи оцінки конкурентоспроможності підприємства є і вибір ключових показників для її втілення. На сьогодні науковцями пропонується широкий спектр показників, що можуть застосовуватися з цією метою. Проведений нами аналіз вітчизняних та закордонних підходів до здійснення оцінки конкурентоспроможності підприємств дозволив встановити, що існують досить протилежні тенденції в цьому питанні. Так, якщо одні фахівці намагаються застосовувати методики з обмеженою кількістю показників, намагаючись мінімізувати таким чином затрати часу з пошуку та опрацювання аналітичної інформації, то інші науковці, навпаки, тяжіють до розробки комплексних методик оцінки, побудованих на громіздких аналітичних розрахунках і з застосуванням значної кількості оціночних показників. Закордонні автори у своїх методиках пропонують використовувати від 3 до 8 груп показників оцінки. З нашої точки зору, оцінка конкурентоспроможності підприємства повинна проводитися за чотирма основними напрямами: оцінкою конкурентоспроможності продукції, виробничої діяльності, збутової діяльності та фінансово-інвестиційної діяльності. При цьому, в процесі аналізу варто оцінювати не лише фактичні, але і перспективні показники, тобто враховувати потенціал конкурентоспроможності підприємства. З огляду на це, система показників оцінки конкурентоспроможності підприємства матиме наступний вигляд (рис. 2). Рис. 2. Система показників оцінки конкурентоспроможності підприємства Одним із основних складових елементів системи оцінки конкурентоспроможності підприємства є оцінка конкурентоспроможності продукції. А тому для повноти здійснення такої оцінки доцільно використовувати як кількісні, так і якісні показники, які, в свою чергу, можуть поділятися на порівнянні та регламентовані. Щодо регламентованих показників, то їх застосування в процесі аналізу не є обов’язковим, однак дотримання підприємством вказаних показників є необхідним. Щодо вибору окремих показників, які будуть застосовуватися в кожному конкретному випадку здійснення оцінки конкурентоспроможності, то він має здійснюватися з урахуванням особливостей діяльності досліджуваного підприємства, його галузевої належності та ін. Проте в будь-якому випадку, з нашої точки зору, при відборі показників для оцінки доцільно дотримуватися визначеної системи, оскільки в такому разі можливим є визначення не лише поточного рівня конкурентоспроможності підприємства, а й його конкурентного потенціалу. Тобто, такий підхід дозволить підвищити ефективність управлінських рішень в питаннях управління конкурентоспроможністю підприємства як за окремими її складовими, так і в цілому. Таким чином, оцінка конкурентоспроможності підприємства повинна базуватися на комплексному аналізі основних аспектів його діяльності для повноти аналізу та більш ефективного управління процесами формування й підвищення конкурентоспроможності. Висновки. На сьогодні існує цілий ряд підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства, в межах яких дослідниками пропонується використання цілого ряду показників для оцінки, а також різні критерії групування таких показників. Однак, в той же час, практично всі пропоновані методики спрямовані на визначення конкурентоспроможності підприємства у певний момент часу. Оцінка конкурентоспроможності підприємства повинна базуватися на комплексному аналізі основних аспектів його діяльності, а тому система оцінки конкурентоспроможності підприємства повинна базуватися на наступних групах показників: показники оцінки конкурентоспроможності продукції, показники оцінки конкурентоспроможності виробництва, показники оцінки конкурентоспроможності збуту та показники оцінки конкурентоспроможності фінансово-інвестиційної діяльності. При цьому, в межах кожної з окреслених груп показники мають поділятися на фактичні та перспективні.
|
||||||||
|