Резерви підприємстваі їх вияв

Одним з основних напрямів пошуку резервів є зменшення вихідних грошових потоків, до них належать: оплата товарів, робіт, послуг, що належать до валових витрат; оплата товарів, робіт послуг, що не належать до валових витрат; здійснення реальних та фінансових інвестицій; сплата податків та інших платежів до бюджету; повернення капіталу, який був залучений на фінансовому ринку.

Зниження собівартості продукції та витрат, джерелом покриття яких є прибуток, - головний внутрішній резерв покращення платоспроможності підприємствав ринкових відносинах [5].

Для досліджуваного підприємства найоптимальнішим варіантом є виявлення резервів на виробничий стадії. По-перше, технологія виробництва є відпрацьованою, сталою; розроблені норми трудомісткості, матеріалів тощо; і, до того ж, підприємство не має коштів, щоб проводити і впроваджувати інновації у галузі виробів для вентиляційних систем. По-друге експлуатаційна стадія у даному виробництві є нетривалою, а післягарантійний період взагалі відсутній.

Також доцільним є розділення всіх резервів на даному підприємстві на такі категорії:

– безумовні резерви: сюди відносяться резерви, що пов'язані з недопущенням безумовних втрат сировини і робочого часу і відбиті в звітності. Це недостача і псування продукції і матеріалів на складах, виробничий брак, втрати від списання боргів, виплачені штрафи тощо;

– до умовних втрат відносяться перевитрати всіх видів ресурсів в порівнянні з нормами, що діють на підприємстві. Умовними вони вважаються тому, що норми, які служать базою порівняння, не завжди оптимальні. Якщо норми витрат ресурсів на одиницю продукції збільшити, то перевитрата ресурсів зменшиться або замість перевитрати може бути економія і, навпаки, якщо норму знизити, то зросте перевитрата засобів.

Якщо допустити, що норми є оптимальними, то умовні втрати, які відбиваються у звітності, свідчать про те, що фактичний організаційно-технічний рівень підприємства не досяг запланованого рівня. Такі втрати викликаються незадовільним станом устаткування, недостатньою кваліфікацією робітників, низьким рівнем організації виробництва, порушенням технологічних процесів, невиконанням плану організаційно-технічних заходів і так далі В результаті цього можливі надпланові втрати робочого часу, недостатньо повне використання устаткування, перевитрата сировини і матеріалів. Для ліквідації таких перевитрат слід провести ті заходи щодо удосконалення техніки, технології і організації виробництва, які були заплановані.

Здійснюючи пошук резервів, слід керуватися наступними принципами:

– пошук резервів повинен носити науковий характер: ґрунтуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, знаннях економічних законів, досягненнях науки і передової практики. Необхідно при цьому добре знати економічну суть і природу господарських резервів, джерела і основні напрями їх пошуку, а також методику і техніку їх підрахунку і узагальнення; Наукові праці КНТУ. Економічні науки, 2010, вип. 17 – пошук резервів має бути комплексним і системним. Комплексний підхід вимагає всебічного виявлення резервів по всіх напрямах господарській діяльності з подальшим їх узагальненням. Системний підхід до пошуку резервів означає уміння виявляти і узагальнювати резерви з врахуванням взаємозв'язку явищ, що вивчаються.

Це дозволяє, з одного боку, більш повно виявляти резерви, а з іншого - уникнути їх повторного рахунку;

– принцип запобігання повторному рахунку резервів витікає безпосередньо з попереднього. Повторний рахунок резервів виникає при їх узагальненні, коли не враховується взаємодія і супідрядність різних чинників, від яких залежать результати господарської діяльності. Так, при підрахунку резервів зниження собівартості продукції допускається їх повторний рахунок, якщо окремо визначають резерви за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції і за рахунок недопущення перевитрати засобів по кожній статті витрат без врахування дії першого чинника на другий. Відомо, що із збільшенням обсягу виробництва продукції пропорційно збільшуються лише суми умовно-перемінних витрат, величина ж умовно-постійних не міняється. В результаті збільшення обсягу виробництва продукції перевитрата коштів на виробництво продукції зменшиться по багатьом статтям витрат, а по деяких замість перевитрати може бути економія. Якщо це не враховувати, то величина резервів зниження собівартості продукції буде завищена. В деяких випадках повторний рахунок резервів допускається, якщо вони визначені за суміжними джерелами. Наприклад, не можна підсумовувати резерви збільшення виробництва продукції за рахунок повнішого використання трудових ресурсів, засобів праці і предметів праці, оскільки всі ці чинники діють одночасно і взаємопов'язано.

Отже, щоб уникнути повторного рахунку резервів, необхідно добре представити взаємозв'язок, взаємодію і супідрядність всіх досліджуваних показників, на яких ґрунтується виявлення резервів;

– однією з вимог до пошуку резервів є забезпечення їх комплектності, тобто

збалансованості по трьох основних моментах процесу праці (засобів праці, предметів праці і трудових ресурсів).

Найбільший резерв, виявлений по одному з ресурсів, не може бути реалізований, якщо бракує резервів по інших ресурсах. Тому виникає необхідність перевірки комплектності резервів. Резерв буде комплектним тоді, коли він забезпечений всіма необхідними ресурсами і не лише у вартісній оцінці, але і за натурально-речовим складом. Лише після досягнення необхідних співвідношень ресурсів по натурально-речовій формі виявлені резерви можна вважати комплектними і реальними;

– резерви мають бути економічно обґрунтованими, тобто при їх підрахунку необхідно враховувати реальні можливості підприємства, а розрахункова величина цих резервів має бути підкріплена відповідними заходами;

– пошук резервів має бути оперативним. Чим більш оперативно проводиться пошук резервів, тим більше ефективним є цей процес. Особливо важливе значення має скорочення часу між виявленням і освоєнням резервів;

– пошук резервів не має бути дискретним. Його необхідно здійснювати планомірно, систематично, щодня;

– резерви виявляються тим повніше, чим більша кількість працівників різних професій і спеціальностей бере участь в їх пошуку. Звідси виникає принцип масовості пошуку резервів, тобто залучення до цього процесу всіх працівників, розвиток і удосконалення суспільних форм економічного аналізу;

– при попередньому визначенні напрямів пошуку резервів слід виділяти “провідні ланки” або “вузькі місця” в підвищенні ефективності виробництва. За цим принципом виділяють ділянки виробництва, де систематично не виконуються плани, або спостерігаються великі втрати сировини, допускається виробничий брак, простої Наукові праці КНТУ. Економічні науки, 2010, вип. 17 техніки і так далі. Таким чином, визначаються основні напрями, по яких пошук резервів йде в першу чергу. Визначення резервомістких напрямів значно підвищує ефективність пошуку резервів [2].

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фінансовий стан підриємства	\|	Функціонально-вартісний аналіз

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.