Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Чергування приголосних фонем

а) чергування /г/ - /ж/, /к/ - /ч/, /х/ - /ш/:

досить поширене в сучасній українській літературній мові. Відбувається в таких словах: книга - книжечка, друг - дружити, рік - річний, наука - учити, сухий - сушити, горох - горошина. Зміна задньоязикових /к/, /х/ і гортанного /г/ на /ж/, /ч/, /ш/ перед голосними переднього ряду відома в мовознавстві під назвою перше перехідне пом’якшення приголосних, або перша палаталізація (лат. palatum - піднебіння).

б) чергування /г/ - /з’/, /к/ - /ц’/, /х/ - /с’/:

відбувається в іменниках перед закінченням -і, причому в іменниках жіночого роду - в давальному і місцевому відмінках однини, в іменниках чоловічого та середнього роду - у місцевому відмінку однини. Приклади:

книга - у книзі, берег - на березі, рука - у руці, бік - на боці, око - в оці, стріха - у стрісі, вухо - у вусі. Зміна /г/ - /з’/, /к/ - /ц’/, /х/ - /с’/ відома в мовознавстві під назвою друге перехідне пом’якшення приголосних, або друга палаталізація. Поширюється і на слова іншомовного походження: універмаг - в універмазі, студентка - студентці, психіка - психіці.

в) зміни приголосних під впливом давньої суфіксальної /й/:

зміна свистячих /з/, /с/ перед /й/ на шиплячі: лазити - лажу, возити - вожу, писати - пишу, носити - ношу, ноша;

зміна проривних /д/, /т/ перед /й/ на шиплячі африкати /дж/, /ч/: бродити - броджу, ходити - ходжу, твердити - тверджу, платити - плачу, світити - свічу, свіча.

 

г) чергування однієї приголосної фонеми із звукосполученням з двох приголосних:

/б/ -/бл’/, /п/ - /пл’/, /м/ - /мл’/, /в/ - /вл’/, /ф/ - /фл’/ (вабити - ваблю, зробити - зроблять, купити - куплю, поновити - поновлю, осоромити -осоромлю, розграфити - розграфлю);

/б/ -/бй/, /п/ - /пй/, /м/ - /мй/, /в/ - /вй/, /ф/ - /фй/ (бити - б’ю, пити - п’ю, вити - в’ю, імені - ім’я, сімей - сім’я, верф - верф’ю, слива - слив’янка, голуб - голуб’ята, хлопець - хлоп’ята, дерево - дерев’яний, солома - солом’яний, риба - риб’ячий);



Интернет реклама УБС

чергування 1 приголосної фонеми зі сполученням двох таких самих фонем (знання - знань, заняття - занять, обличчя - облич, знаряддя - знарядь; ніч - ніччю, піч - піччю, повідь - повіддю, мазь - маззю, подорож - подорожю, сіль - сіллю, тінь - тінню, вісь - віссю, постать - постаттю, міць - міццю, суміш - сумішшю).


Тема 7

1. Предмет і завдання лексикології української мови. Слово як основна одиниця лексичної системи. Поняття лексеми.

2. Однозначні та багатозначні слова. Пряме та переносне значення слів. Типи переносних значень.

3. Омоніми та пароніми в сучасній українській літературній мові.

4. Синоніми та антоніми.

Література:

Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1986.

Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К.: Вища шк., 1974.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – І ч. – К.: Рад. школа, 1965.

Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К.: Вища шк., 2001.

Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 2001.

Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. – К.:Літера, 2000.

 


Читайте також:

  1. Вступ. Фонетика і фонологія. Орфоепія. Графіка й орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія.
  2. Лексикологія
  3. Лексикологія
  4. ЛЕКСИКОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА
  5. ЛЕКСИКОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА
  6. Лексикологія як розділ мовознавства. Предмет і завдання розділу

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Фонематична транскрипція | Предмет і завдання лексикології української мови. Слово як основна одиниця лексичної системи. Поняття лексеми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.