Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Предмет і завдання лексикології української мови. Слово як основна одиниця лексичної системи. Поняття лексеми

Лексикологія (гр. lexikos – словниковий, logos – учення) – розділ мовознавства, у якому вивчається словниковий склад (лексика) мови. Словниковий склад мови ( її лексика) – всі слова, поширені в українській літературній мові. Лексика української літературної мови дуже багата (понад 134 тис. слів) і перебуває в стані майже безперервних змін.

Лексикологія, у свою чергу, поділяється на:

семасіологію – вчення про семантику (лексичне значення) слів;

етимологію – вчення про походження слів;

ономастику– вчення про власні назви людей і географічні назви;

термінологію– вчення про терміни.

Історична лексикологія досліджує закономірності формування, розвитку і збагачення словника мови від найдавніших часів.

Лексикологія сучасної мови (описова) вивчає лексичний склад мови на сучасному етапі, а саме: лексичне значення слів і їх типи (однозначність і багатозначність, пряме і переносне, конкретне й абстрактне значення, омоніми й пароніми, синоніми й антоніми), стилістичну диференціацію лексичного складу сучасної української літературної мови та інших шарів лексики і шляхів формування та розвитку лексики, визначення її активних і пасивних шарів на сучасному етапі функціонування.

Завдання розділу “Лексикологія”:

визначити й охарактеризувати слово як одну з основних мовних одиниць;

охарактеризувати словниковий склад сучасної української літературної мови за походженням, стилістичним уживанням, поширеністю.

Слово – основна функціонально-структурна одиниця мови, що складається зі звуків і називає предмети, процеси чи явища та їх ознаки або лише вказує на них, виражає відношення між ними. Специфікою слова є те, що воно являє собою найменшу самостійну значеннєву одиницю мови. Цим визначається основна функція слова – номінативна (називна): слово позначає (називає) конкретний предмет (ніж, будинок) і абстрактне поняття (щастя, байдужість), виражає думки, почуття і волю людини. Слово як одиницю лексичної системи називають лексемою. Під лексемою розуміють найменшу словесну одиницю, здатну в звучанні виражати самостійний зміст і самостійно функціонувати. Лексичне значення – це реальний зміст слова, співвіднесеність між звуками і предметом чи явищем дійсності, що його позначають ці звуки. Здатність слова вступати у різні відношення з іншими словами за законами граматики певної мови називають граматичним значенням. Повнозначні слова мають лексичне і граматичне значення, а службові – лише граматичне. Значення слова відповідає поняттю, а поняття виражається словом. Розрізняють слова з конкретним і абстрактним значенням.

Конкретне значення мають слова, що називають предмети, явища навколишнього світу, які людина сприймає та пізнає органами чуття (хата, озеро, зелений, сидіти). До слів з конкретним значенням належать також:

· прізвища, імена людей (Коваленко, Ігор, Алла);

· назви підприємств, установ, організацій (“Насосенергомаш”, облдержадміністрація, “Росток”);

· назви періодичних видань, друкованих творів (газета “Ваш шанс”, поема “Гайдамаки”);

· астрономічні та географічні назви (Водолій, Сула, Харків).

Абстрактне значення властиве словам, що називають узагальнені поняття, позбавлені чуттєвих ознак, які сприймаються розумом, уявою людини (дотепність, чемний, вважати). Слова з абстрактним значенням з’явилися в мові значно пізніше, ніж слова з конкретним значенням.

 


Читайте також:

  1. II Основна частина
  2. II Основна частина
  3. II Основна частина
  4. II. Основна частина
  5. II. Основна частина
  6. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  7. II. Поняття соціального процесу.
  8. V. Завдання.
  9. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  10. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  11. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
  12. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.




Переглядів: 8521

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЛЕКСИКОЛОГІЯ | Однозначні та багатозначні слова. Пряме та переносне значення слів. Типи переносних значень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.