Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Однозначні та багатозначні слова. Пряме та переносне значення слів. Типи переносних значень

Слово може мати одне значення – бути однозначним. Таких слів небагато, в основному це терміни (гелій, присудок,суфікс, ангіна); деякі слова з конкретним значенням (віник, дріжджі, сім, краков’як, земля, моряк, олівець, кухар), інші слова (констатувати, вільний). Більшість слів в українській мові має два, три і більше значень – такі слова називаються багатозначними. Багатозначними, або полісемантичними гр. polus – багато і sema – знак) називаються слова, які можуть вживатися в різних значеннях:

Голова людини, головасоняшника, головаколони.. Хліб – усьому голова(основа), 300 голів(кількість) свиней, думки роїлись в голові(мозок).

Екваторіальний діаметр Землі(планета) дорівнює 12 756, 8 кілометра. Плоди падали на землю(вниз) і лежали на ній. (О.Довженко.) Еней в чужих землях(країнах) блукає. (І.Котляревський.) Земля (поле) набирала сили, хліба помітно зеленішали. (О.Гончар.) Якийсь час пливли вони в тумані, поміж берегами, одірвані од землі(суші) й безпомічні. (М.Коцюбинський.) Знову грузне кирка в землю(ґрунт). (М.Коцюбинський.)

Одне зі значень багатозначного слова є прямим, інші – переносними.

Прямим є первинне значення слова, з яким це слово виникло в мові (діти сміються, гіркий перець, високі дерева; До страви подали червоний перець). Пряме(основне) значення слова називає предмет чи явище, його ознаку, дію.

Переносним (непрямим) називається вторинне лексичне значення слова. Переносне значення зрозуміле лише в контексті (У його словах було багато перцю). У семантичній структурі багатозначного слова найтиповішими є метафоричні й метонімічні відношення між семемами (одиницями смислу). Розрізняють такі типи переносних значень, як метафора і метонімія.

Метафора (від гр. metaphora – перенесення) – вживання слова, що позначає предмет (явище, дію, ознаку) для назви іншого предмета з відповідною появою нового значення на основі подібності їх ознак або схожості вражень від них, наприклад:

за формою (дзвоник – квітка і прилад для подавання звукових сигналів, голка – для шиття і їжакова);



Интернет реклама УБС

за кольором (золотий – браслет і сніп);

за функцією (двірнúк – професія і деталь автомашини).

Голос у нього гучний, але якийсь дерев’яний.(В.Козаченко.)

Втома крадетьсятихо. (В.Бичко.)

Півні кричать у мегафонимальв... (Л.Костенко.)

Життя шумитьі грає. (М.Рильський.)

Метонімія(від гр. metonimia – перейменування) – перенесення назви з одного класу предметів або одиничного предмета на інший клас або одиничний предмет на основі суміжності, тісного взаємозв’язку понять (читаю Шевченка, столове срібло, вся школа торжествувала, у київських парках ростуть липа, клен).

Шумить Хрещатик туго, як прибій. (В.Сосюра.)

Інститут відзначає свій ювілей.

Діти читають Шевченка.

Він любив слухати Дмитра Гнатюка.

Синекдоха(від гр. synekdoche – співвіднесення, співрозуміння) – різновид метонімії, що полягає в перенесенні назви частини (або чогось меншого) на предмет як ціле (або щось узагалі більше) і навпаки, ґрунтується на суміжності кількісного характеру при відношеннях між певною сукупністю і її окремим елементом. За допомогою синекдохи щось ближче, вужче може виступати як знак дальшого, ширшого (копійка –гроші взагалі, хліб –харчові продукти і взагалі засоби до існування) і, навпаки, дальше – як знак ближчого (твар –„творіння, творіння, те, що створене: предмет, істота” – „обличчя”).

Він скрізь рукумає, а ми що? (І.Карпенко-Карий.)

Всі площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей.(Л.Смілянський.)

Наш людмає в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків. (В.Стефаник.)


Читайте також:

  1. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
  2. I визначення впливу окремих факторів
  3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  5. Iсторичне значення революції.
  6. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
  7. Ocнoвнi визначення здоров'я
  8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  9. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
  10. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
  11. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
  12. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Предмет і завдання лексикології української мови. Слово як основна одиниця лексичної системи. Поняття лексеми | Поняття про фразеологізми і фразеологію

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.