МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття твірної основи та зміни в морфемній будові словаТипи значень морфем Значення морфеми може бути вільним або зв'язаним. Зв'язанезначення мають морфеми, які зустрічаються у похідних словах, а самі ніколи не виступають. Обов'язковою умовою їх існування у мові є поєднання з відповідними префіксами та суфіксами – звідси й назва. Часто зв'язані основи зустрічаються в запозичених словах, корінь яких самостійний, у непохідних словах не вживається: трагізм, трагік, трагедія. І навпаки: ліс – не може поєднуватися з іншими суфіксами. Звукові основи – це перехідне явище від похідних до непохідних: взуття, роззути. Птиця, ожина, звикати (самостійно ніколи не існує). Якщо ж морфема виявляє себе при зміні слова або при словотворенні, то значення її буде вільним: брат, братерство. Кореневі морфеми з вільним значенням виступають і в похідних, в непохідних основах. У системі морфем зустрічаються омонімія та синонімія. Омонімічними називаються морфеми, які мають однакове звучання, але виконують різну функціональну роль: омонімічний іменниковий суфікс -к-виступає у назвах опредмеченої дії (думка, гадка), у назвах предметів (чашка), у демінутивних іменниках (ніжка). Синонімічними називаються морфеми, які мають однакове значення, але різні за звучанням. До морфем-синонімів відносяться закінчення однакових форм іменників: орудний відмінок однини школою, лінією, вежею, товаришем, вікном. За словотворчою функцією до справжніх морфемних афіксів близько стоять афіксоїди. Це кореневі морфеми, що вживаються для утворення нових слів, виступають в ролі словотворчого афікса: хлібороб, верховод. Серед них виділяються суфіксоїди і префіксоїди: -роб, -вод, -хід, -подібний, пів-, напів-, лейб- і подібні. В українській мові в змінюваних словах виділяються 2 частини: основа і закінчення. Основоюназивається частина слова, що виражає його лексичне значення. До її складу входять усі постійні морфеми (крім закінчення). Серед учених немає единого погляду в питанні на те, чи всі суфікси входять до складу основи. Частина вчених вважає, що прислівникові суфікси –о, -е, суфікси ступеневого порівняння прикметників, суфікси дієприслівників, суфікси суб’єктивної оцінки, суфікс –ся до лексичної основи не входять. Але оскільки всі ці суфікси беруть безпосередню участь у формуванні конкретного лексичного значення слова, то всі їх слід відносити до основи. Основи всіх повнозначних слів за своєю морфемною структурою поділяються на непохідні і похідні: непохідною, кореневою називається основа, яка не розкладається на окремі морфеми і складається лише з кореня: стіл, сестр-а, вікн-о, вод-а. похідною, афіксальною називається основа, яка членується на морфеми): по-від-ом-и-ти, холод-н-уват-ий, при-їзд. Чистою основа називається, якщо після неї у змінному слові немає вираженого звуками закінчення (глечик, стій). Закінчення – це змінна частина слова, що служить для вираження синтаксичних відношень даного слова до інших слів у словосполученні й реченні. Щоб визначити закінчення, треба змінити форму слова: копаю криницю, копаєш криницю, копаютькриницю, копаймо тут, копайте тут. Незмінні слова становлять чисту основу, а саме: у невідмінюваних іменниках; в інфінітивах; у дієприслівниках; у прислівниках; у частках та вигуках. Ці слова закінчення взагалі не мають, оскільки вони не змінюються. Закінчення може не мати звукового вираження, тобто воно є нульовим: стрункий клен, навколишній світ, наукова доповідь, робив ремонт, великих вікон. Іменники, прикметники та дієслова з нульовим закінченням не мають чистої основи: чай, братів, читав. Ці слова змінні, тому вони мають закінчення, але нульове. Деякі мовознавці (Булаховський, Волох) й ці слова відносять до слів з чистою основою. Читайте також:
|
||||||||
|