Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Числівник у системі частин мови.

загрузка...

Числівник - частина мови, яка позначає абстрактно-математичне число, кількість однорідних предметів (точно фіксовану або неозначену) чи порядок предметів при лічбі й виражає категоріальне лексичне значення у морфологічній категорії відмінка при обмеженому функціонуванні категорій роду і числа. Наприклад: Стулились краями дві половини - одна зелена, друга блакитна - й замкнули у собі сонце, немов перлину (М. Коцюбинський); Що два, то не один (М. Номис).

Віднесеність до граматичного роду властива тільки окремим словам (один, одна, одно; два, дві; обидва, обидві; мільйон; тисяча). Числівники, що позначають порядок предметів при лічбі, виражають ці значення в граматичних категоріях роду, числа й відмінка: шостий клас, шоста група, шосте червня, шості уроки; шостого класу, шостої групи, шостого червня.

Числівники не мають категорії числа, оскільки вони своїм лексичним значенням виражають кількість.

У системі числівників найпослідовніше реалізується іменна категорія відмінка, представлена шістьма формами з відповідними закінченнями. До невідмінюваних належать неозначено-кількісні числівники мало, немало, чималоі дробові півтора, півтори, півторάста.

Морфологічна категорія роду фактично не властива числівникам. Виняток становлять числівники два, обидва(чоловічий - середній рід: два/обидвастуденти (вікна), дві/обидві(жіночий рід: дві/обидвістудентки), півтора(чоловічий - середній рід: півторагектара (відра, цéнтнера), півтори(жіночий рід: півторидоби).

На окрему увагу заслуговує числівник один (одн-а, одн-о (-е)) у зв'язку з властивими йому морфологічними категоріями роду, числа й відмінка. Наявність синтаксично залежної словозмінної категорії роду, представленої трьома рядами форм (одинстіл, однашафа, одновікно), дає підстави окремим мовознавцям для зарахування відповідної лексеми до розряду власне прикметників або займенникових прикметників. Як доказ того, що слово один (одна, одно)не належить до числівників, використовується його багатозначність, зокрема вживання у функції: а) прикметника: Народи всі - одна сім'я(В. Сосюра); б) неозначеного займенника: Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка); в) вказівного займенника: В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою помсти і часом переважалооднепочуття, часом друге (М. Коцюбинський); г) видільно-підсилювальної частки: Раз увечері зимою, У однійсвитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Т. Шевченко). Крім того, аналізоване слово виступає компонентом багатьох фразеологічних сполук з різним семантичним наповненням. Однак позначення першого числа натурального ряду чисел, тобто поняття з виразним кількісним змістом, переважає в категоріальній кваліфікації слова один (одна, одно).У зв'язку з цим воно традиційно зараховується до класу числівників. Слід наголосити на тому, що форма множини одніувласне кількісному значенні виступає тільки в поєднанні з іменниками pluralia tantum, які називають одиничні предмети, наприклад: одні двері, одні сани, одні ножиці.



Розрізняють дві сфери вживання числівників: 1) самостійне вживання (у випадках вираження абстрактно-математичних числових значень), наприклад: До чотирьох необхідно додати два; Від десяти відніміть вісім; 2) несамостійне вживання (поєднання з іменниками, що позначають обчислювані предмети в широкому значенні цього поняття), наприклад: Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше (М. Коцюбинський); То ж навезуть возів стонадцять хмизу, ввіткнуть меча та як підпалять знизу! - аж гуготить багаття до небес (Л. Костенко).

У зв'язку з функціонуванням числівників необхідно розрізняти такі поняття, як число і кількість. Відмінність між ними полягає в тому, що числом позначається певна окреслена множина однопланових дискретних предметів (понять, процесів) або поділ цілого на частини (сім днів, два наступи, три плавки чавуну, дві п'ятих прибутку), тоді як кількість охоплює число в згаданому розумінні і неозначені, не визначені щодо точних вимірів множини предметів (кілька днів, багато учасників тощо).

На відміну від інших лексико-граматичних класів слів (іменника, прикметника, дієслова і прислівника) у кваліфікації числівника як окремої частини мови переважає семантичний критерій. Згідно з цим критерієм у складі відповідної частини мови, що має сталий, кількісно обмежений лексичний склад, традиційно об'єднуються слова з кількісно-числовою семантикою, між якими, однак, існують істотні відмінності щодо характеру лексичних значень і повноти вияву властивих їм морфологічних категорій.

У системі числівників спостерігається досить виразне протиставлення за значеннєвими і формально-граматичними ознаками центральної і периферійної ланок тих одиниць, які утворюють цю частину мови.

Центральну ланку становлять числівники зі значенням точно окресленої кількості, числа (три, п'ять, десять, п'ятнадцять, триста, двісті, двадцять п'ять, п'ятеро, десятеро тощо). Що ж до інших різновидів слів з кількісною семантикою, зараховуваних до класу числівників, то в багатьох випадках вони виявляють формальну і значеннєву подібність до інших частин мови.

На окрему увагу заслуговують слова інших лексико-граматичних класів, зокрема іменники, що мають значення кількості, причому точно окресленої. Саме такі семантичні ознаки властиві словам десяток, сотня, п'ятірка, двійка, шістка. У наведених словах послідовно виявляються власне іменникові морфологічні категорії роду, числа і відмінка, а також виразні субстантивні функції. У зв'язку з цим є підстави кваліфікувати їх як іменники, семантична природа яких полягає в опредмеченні поняття кількості. Числове значення мають такі лексичні історизми на позначення різних мір, як копа, півкопи, полукіпок, аршин, повісмо, горстка, чисниця тощо. Специфіка числівників тисяча, мільйон, мільярд полягає в тому, що вони мають категоріальну семантику відповідної частини мови, позначаючи абстрактну математичну кількість і кількісні відношення між предметами, але за морфологічними властивостями належать до класу іменників: характеризуються категоріями роду, числа й відмінка. Такий же проміжний статус властивий і дробовим числівникам половина, третина, чверть.


Читайте також:

  1. I. Вступна частина
  2. II Основна частина
  3. II Основна частина
  4. II Основна частина
  5. II частина.
  6. II. Основна частина
  7. II. Основна частина
  8. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  9. III Заключна частина
  10. III Заключна частина
  11. III Заключна частина
  12. III Заключна частина

загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тверда і м’яка групи прикметників | Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.