Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Система дієслівних форм

На фоні іменних частин мови дієслово виділяється складною з якісного і кількісного поглядів системою форм, об'єднаних у парадигмі дієслівної лексеми. До складу цієї парадигми входять форми виду, стану, способу, особи, числа, роду, а також інфінітив, дієприкметник і дієприслівник. Так, парадигму дієслова повторювати - повторити (правило, слово, номер на концерті тощо) утворюють: 1) інфінітив повторювати; 2) особово-числові форми теперішнього часу (повторюю, повторюєш, повторює; повторюємо, повторюєте, повторюють); 3) особово-числові форми майбутнього часу (буду повторювати, будеш повторювати, буде повторювати; будемо повторювати, будете повторювати, будуть повторювати; повторюватиму, повторюватимеш, повторюватиме, повторюватимемо, повторюватимете, повторюватимуть); 4) родові і числові форми минулого часу (повторював, повторювала, повторювало, повторювали); 5) особово-числові форми наказового способу (повторюй, хай повторює, повторюймо, повторюйте, хай повторюють); 6) родові і числові форми умовного способу (повторював би, повторювала б, повторювало б, повторювали б); 7) інфінітив пасивної форми повторюватися і відповідні форми особи, числа, роду, часу і способу (повторюється, повторюються; повторювався, повторювалася, повторювалося, повторювалися; буде повторюватися, будуть повторюватися; повторюватиметься, повторюватимуться; повторювався б, повторювалася б, повторювалося б, повторювалися б; хай повторюється, хай повторюються); 8) форма повторювано; 9) дієприслівник повторюючи; 10) інфінітив повторити; 11) особово-числові форми майбутнього часу (повторю, повториш, повторить, повторимо, повторите, повторять); 12) родові і числові форми минулого часу (повторив, повторила, повторило, повторили); 13) родові і числові форми давноминулого часу (повторив був, повторила була, повторило було, повторили були); 14) особово-числові форми наказового способу (повтори, хай повторить, повторімо, повторіть, хай повторять); 15) родові і числові форми умовного способу (повторив би, повторила б, повторило б, повторили б); 16) родові і числові форми умовного минулого способу (повторив був би, повторила була б, повторило було б, повторили були б); 17) дієприкметник повторений і відповідні відмінкові, родові і числові форми (всього 24); 18) форма повторено; 19) дієприслівник повторивши; дієприкметники повторюваний і повторений.

Конкретний склад форм дієслова перебуває у безпосередній залежності від характеру позначуваної ним процесуальної ознаки, від конкретного значення дієслівної лексеми. Так, дієслова проростати, сходити, бубнявіти, колоситися, половіти, вживані у прямому значенні, позначають процеси - ознаки, що не перебувають у семантичному узгодженні з іменниками на позначення істот, зокрема осіб. У зв'язку з цим наведені дієслова не мають у своїй парадигмі форм першої і другої особи. Від неперехідних дієслів не утворюються форми пасивного стану. Ці та інші приклади дають змогу зробити висновок про розмежування повних і неповних дієслівних парадигм. Неповнота парадигми зумовлюється тим, що в ній не представлена та або та підсистема форм.

Усі дієслівні форми поділяються на два види: 1) дієвідмінювані (або предикативні); 2) недієвідмінювані (або непредикативні). До дієвідмінюваних належать форми особи, числа, роду, часу і способу. Зміна дієслів за цими формами називається дієвідмінюванням. До недієвідмінюваних форм належать інфінітив, дієприкметник і дієприслівник.

Категорії виду і, стану належать до загально дієслівних, тому що вони властиві всім без винятку формам дієслівної парадигми. Інші ж категорії - часу, особи, способу, числа і роду - характеризують лише певні дієвідмінювані дієслівні форми, а саме: 1) категорія роду не властива формам теперішнього і майбутнього часу, а також наказового способу; 2) категорія особи не властива формам минулого часу і умовного способу; 3) категорія часу не властива формам умовного і наказового способу, хоча минулий умовний має формальні засоби вираження в українській мові. Недієвідмінюваним дієслівним формам - інфінітиву, дієприкметнику і дієприслівнику - властиві категорії виду і стану. Крім того, дієприкметник характеризується іменними категоріями відмінка, роду і числа, тобто має прикметникову словозміну.

 


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  5. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  8. VI. Узагальнення та систематизація знань
  9. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
  10. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  11. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
  12. Автоматична система сигналізації




Переглядів: 4002

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Числівникові (узагальнено-кількісні) і прислівникові (узагальнено-абвербіальні) займенники | Творення видових пар дієслів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.