Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Розряди прислівників за значенням

За значенням прислівники поділяються на чотири розряди: означальні, обставинні, (безособово)-предикативні та модальні.

Означальні прислівники охоплюють три групи: 1) якісно-означальні; 2) способу (або образу) дії; 3) кількісно-означальні.

1. Якісно-означальні прислівники вказують на якісну ознаку дії або стану й відповідають на питання як?: швидко летить, добре вчиться, спокійно відпочиває, наприклад: Тихесенько вітер віє (Шевч.); Широка ріка спокійнодрімає в легкому тумані, чорне небо безперестанку сіє росу (М. Коцюбинський). Вони творяться від основ якісних прикметників за допомогою суфіксів -о- або -е-.

Сполучаються якісно-означальні прислівники з особовими формами дієслова, дієприкметниками, дієприслівниками: радісно співати, войовничо настроєний, впевнено ідучи. До цієї групи належить прислівник так.

2. Кількісно-означальні прислівники виражають міру або ступінь інтенсивності якості чи дії і відповідають на питання скільки? наскільки? якою мірою? як багато? - двічі, утричі; дуже спокійний, мало знає, трохи схвильований, надто сміливий, впень вигоріло, допίзна працювали, поділити нάдвόє: Море було тихе, безмежне і несказάнно красиве (Збан.); Марія любила ці пісні, знала їх безліч і любила співати сама наодинці (О. Іваненко).

Кількісно-означальні прислівники сполучаються з прикметниками, дієприслівниками, прислівниками, рідше - з дієсловами: винятково талановитий, надзвичайно знервований, цілком задовільно, склади вчетверо.

Прислівники способу дії вказують на спосіб виконання дії і відповідають на синонімічні питання як? яким способом?: по-новому, по-товариськи, вплав, напоготові, жартома, крадькома і т. д.

Предикативні (безособово-предикативні) прислівники (слова категорії стану), служать для вияву: а) стану природи (тихо, ясно, тепло, темно, холодно); б) стану оточення; в) психічного чи фізичного стану істоти (легко, весело, радісно, сумно, душно), а також г) стану з модальним значенням можливості, доцільності, необхідності (треба йти, необхідно виконати) та ін. Від інших розрядів прислівників вони відрізняються і тим, що утворюються внаслідок переходу в цю групу прислівників якісно-означальних (дітям приємно, болячевсе бачити, холоднонадворі і т.п.), окремих іменників на зразок сором, жаль, час, пора, шкόдά, слід, лінь, досада, гріх (поразбиратись у дорогу, соромза той вчинок, ліньруку підняти). Лише невелика група предикативних прислівників не має співзвучних серед інших частин мови: можна, можливо, треба, потрібно, немає, видно, відрадно, необхідно, варто, важливо та ін. Зважаючи на семантику, синтаксичну роль у реченні, предикативні прислівники слід відрізняти від однозвучних слів. Зіст.: сумно на душі - сумно дивилась, теплонадворі - тепло пригріває сонце, лінь розбирає - лінь поворушитись, соромпік обличчя - сором за сказане.



Интернет реклама УБС

Модальні прислівники відрізняються від прислівників усіх названих розрядів: вони не виражають певного значення, а вживаються для того, щоб надати окремому із членів речення чи всьому реченню модальних відтінків - ствердження, заперечення, вірогідності, можливості / неможливості, виразити зв'язок думок, їх послідовність: звичайно, безумовно, очевидно, певно, напевно, можливо, видно, отже, нарешті, навпаки, наприклад, по-перше, по-друге та ін. Із членами речення ці прислівники не пов'язані ні за смислом, ні граматично. В усному мовленні вони виділяються інтонацією, а на письмі - розділовими знаками (комами).

Більшість модальних прислівників є однозвучними із предикативними чи означальними, зіст.:

 

модальні: означальні, предикативні:
І вже не знаю, а чи впізнав би на човні новім свій давній берег. Ні, напевно, ні ... (Стус). Нове життя нового прагне слова, так воно було з давніх-давен і, певно, так буде завжди (А. Малишко). Батько хотів підказати мені своє ім'я, та, видно, теж посоромився (Довж.). Я знав (якою мірою?) майже напевно, що він обікрав моїх друзів (Стус). Коли спитають в мене - де мій дім, де край мій рідний, де моя земля - я певно знаю, що я відповім (Л. Первомайський). Тоді видно було навіть, як по воді бігають якісь павучки (Гонч.).

 

Завжди як модальні вживаються прислівники на зразок по-перше, по-друге, отже, щоправда та ін.

Обставинніприслівники означають обставини, за яких відбувається дія.

За своїм значенням обставинні прислівники поділяються на чотири групи: прислівники часу, прислівники місця, прислівники причини, прислівники мети.

1) Прислівники часу визначають час дії або стану і відповідають на питання коли? відколи? доки? до якого часу? по який час? наприклад: коли, коли-небудь, тепер, тоді, завжди, іноді, давно, незабаром, потім, сьогодні, напередодні, завтра, післязавтра, учора, ранком, уранці, вдень, увечері, вночі, восени, навесні, взимку, влітку, літом, пізно, здавна, завидна, задовго, незадовго, зрідка, завжди, смерком, щодня, щогодини, щохвилини, з давніх-давен, замолоду.

2) Прислівники місця означають місце дії або напрям руху предмета і відповідають на питання де? куди? звідки? в якому напрямку? наприклад: ніде, нікуди, нізвідки, десь, кудись, звідкись; де-небудь, куди-небудь, звідки-небудь, тут, туди, звідки, всюди, звідусіль, додому, здалека, вперед, назад, знизу, вниз, вгору, уліво, праворуч, наверх, наперед, спереду, вглиб, близько, далеко, далі, глибоко, посередині.

3) Прислівники причини означають причину дії і відповідають на питання чому? чого? через що? з якої причини?, наприклад: чому, чомусь, чому-небудь, тому, ненароком, здуру, поневолі, згарячу, спросоння, спересердя, зосліпу, зопалу, знічев’я.

4) Прислівники мети означають мету дії і відповідають на питання для чого? навіщо? з якою метою?, наприклад: навіщо, навіщось, нащо, напоказ, на зло, на сміх, навмисно, вжарт, наперекір.

У сучасній українській мові, як і в російській та в інших слов'янських мовах, прислівники мети вживаються в обмеженій кількості.

Обставинні прислівники сполучаються з особовими формами дієслова, з дієприкметниками і дієприслівниками: працювати вдень, поспішати туди, написаний учора, ідучи праворуч.

Пов'язуючись з іменником чи займенником, обставинні прислівники бувають у реченні присудком: Ліс близько; Вона далеко; Будинок праворуч; Острів посередині.


Читайте також:

  1. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
  2. Вид, час, стан дієприслівників
  3. Види холодильних шаф за призначенням
  4. Визначення товщини ізоляції за значенням нормативних тепловтрат.
  5. Витрати діяльності фінансових посередників та їх класифікація за функціональним призначенням.
  6. Виявлені порушення з безпеки праці записують у журналі оперативного контролю із зазначенням відповідальних осіб і строків усунення порушень.
  7. Власні і загальні іменники як лексико-граматичні розряди за специфікою виявлення категорії числа
  8. Дієприслівник як форма дієслова. Граматичні ознаки дієприслівників
  9. Дотримання адвокатом принципу добросовісності при здійсненні захисту за призначенням та наданні правової допомоги безоплатно
  10. Етичні аспекти здійснення захисту за призначенням
  11. За визначенням ролі і місця людини в суспільстві
  12. За призначенням

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Значення прислівника та його граматичні ознаки | Морфологічний склад прислівників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.