Загальна характеристика прийменника як частини мови.

Прислівники дієслівного походження

Віддієслівних прислівників в українській мові мало. Вони утворилися різними способами:

а) від дієслівних основ (переважно префіксованих) за допомогою суфікса -ки: потайки, напомацки, навпомацки, навстоячки, навсидячки, навпочіпки, навприсідки, навприсядки, наприклад: Біля столу Максим хвацько вдарив навприсядки (Стельм.);

б) від префіксованих дієслівних основ без суфіксів: потай, навстроч, всупереч;

в) від дієслівних основ у сполученні з суфіксом –ма (-ома): лігма, сидьма, жартома, крадькома, ридма;

г) від колишніх нечленних активних дієприкметників теперішнього часу жіночого роду: сидячи одягався, стоячи спав, лежачи читав, нехотячи йшов;

д) від колишніх дієприкметників чоловічого - середнього роду: нехотя, перегодя, загодя.

Багато прислівників утворилося від сполучення самих прислівників з прийменниками та частками: набіло, наглухо, назавжди, забагато, замало, затихо, занадто, позавчора, відтепер, понині, анітрохи, аніяк, відтак, допоки та ін.

У результаті злиття компонентів прийменникових словосполучень в одну ціліснооформлену лексичну одиницю утворилися прислівники споконвіку, нашвидкуруч, втридорога, повсякчас та ін.

Складні прислівники можуть утворюватися повторенням цілого слова або його основи (далеко-далеко, мало-помалу, сухо-насухо, повік-віки); сполученням синонімічних або антонімічних слів (гидко-бридко, любо-дорого, тишком-нишком, часто-густо, більш-менш).

Лекція 23.

Тема: Службові частини мови. Прийменник. Сполучник.

Загальна характеристика прийменника як частини мови.

Класифікація прийменників за походженням (первинні, вторинні) та морфологічною будовою (прості, складні та складені).

Семантичні типи прийменників.

Поняття про сполучник як частину мови.

Групи сполучників за походженням (первинні, вторинні), морфологічною будовою (прості, складні й складені) та способом уживання (одиничні, повторювані й парні).

Синтаксичні функції сполучників.

Література:

Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.П. Граматика
української мови. -К.: Либідь, 1993.

Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. - К.: Вища шк.,
1986.

Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. -
К., 1997.

Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. -
К.: Вища шк., 1994.

Сучасна українська літературна мова / За ред. О.Пономарева. -
К., 1997.

Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова.
-К.: Літера, 2000.

Прийменником називається службова частина мови, яка служить для вираження різних відношень іменників, субстантивованих прикметників, а також деяких числівників і займенників до інших слів (дієслів, прикметників, іменників).

Наприклад: Під кладкою скинулась риба, в лугах озвався деркач, у полях прогуркотіла підвода, і зовсім недалеко стрепенулася дівоча пісня (Стельм.); Молодший дужий був, широкоплечий, до штук вигадливий і гострий на язик (М. Р.).

Прийменники виражають синтаксичні зв'язки між повнозначними словами, вони не мають самостійної семантики, а тому членами речення не виступають. Це стосується і прийменників прислівникового та іменникового походження, які частково зберігають своє первісне лексичне значення (назустріч, протягом, наприкінці, внаслідок).

Не маючи самостійної семантики, прийменники, проте, виражають різноманітні відношення відмінкових форм з дієсловами та іншими словами в реченні, а саме:

а) просторові відношення: По діброві вітер виє... Край дороги гне тополю До самого долу (Шевч.); Ідуть полки на захід (Сос.);

б) часові відношення: Тут вони товпляться з ранку до вечора (Ю. Ян.); ...Неблискуча намерзла колія за ніч наволохатилась помороззю, і її чітко прорізали сліди копаниць (Стельм.); Було п'ять хвилин після дев'ятої години (Смол.); Люди сиділи з напівзаплющеними очима, здригаючись в хвилини наростання баса (Збан.);

в) супровідні (комутативні) відношення: Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема Зерна неправди за собою (Т. Ш.);

г) зіставлення і порівняння: Це буде мій твір, може кращий за ті, які читали люди (Коц.); Кожна хвилина Вдавалася за цілі роки (Коц.);

д) причинові відношення: Від неприродних денних присмерків робилося моторошно всьому живому (Гонч.); Хитнулись од вибухів гори, з вершин познімались орли (Нагн.);

е) відношення мети: Ми жертвували своїм життям заради інших життів (Мушк.); Були ми дружбою міцною в бригади з'єднані для бою (Нагн.);

є) відношення наслідкові: Внаслідок обговорення справи в комісії виникло кілька конкретних пропозицій (Елл.);

ж) о б 'є к т н і відношення: Про мудрий голос Руставелі і про зазивний звук зурни, про виноград на сірій скелі,
мов розпис давньої стіни, товариші мої писали (М. Р.).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прислівники займенникового походження	\|	Класифікація прийменників за походженням та морфологічною будовою.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.