Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Групи сполучників за походженням (первинні, вторинні), морфологічною будовою (прості, складні й складені) та способом уживання (одиничні, повторювані й парні).

Поняття про сполучник як частину мови.

Сполучниками називаються службові слова, що виражають смислові відношення між однорід­ними членами простого речення і між частинами складно­сурядного або складнопідрядного речення, а також між самостійними реченнями. Наприклад: Полянку знову обняли морок і тиша (Коц.); Я не складав тобі ні гімнів, ні поем (М. Зеров); У синій синяві рогаликом округлим Став жовтий молодик, і ніч обводить углем Понад дорогою самотній кипарис (М. Зеров); Немає дат, немає фактів голих, усе дійшло у вимірах легенд. Але в курганах скіфських не монголи. На пекторалі теж не Орієнт (Л. Костенко).

Сполучники функціонують у складі синтаксичних конструкцій і входять до їх складу як органічні компоненти. Однак, на відміну від службових слів-прийменників, у простому реченні вони ви­ступають як автономні одиниці, нейтральні щодо граматичних характеристик, зокрема відмінкових форм, а також належності до тієї або іншої частини мови відповідних повнозначно-лексичних компонентів.

Подібно до прийменників сполучники утворюють кількісно об­межену множину службових одиниць, яким, крім функції поєд­нання компонентів відповідних синтаксичних конструкцій, влас­тиві певні значення. Ці значення виявляються у змісті семантико-синтаксичних відношень між поєднуваними одиницями відповідних конструкцій. Категоріальним для сполучника як частини мови є значення, реалізоване в сучасній укра­їнській літературній мові у вираженні семантико-синтаксичних зв'язків сурядності й підрядності.

Природа сурядного зв'язку полягає в тому, що в межах синтак­сичної конструкції (у простому і складному реченні, а також у тексті) поєднуються граматично рівноправні, рівноцінні одиниці, жодна з яких не є залежним компонентом іншої конструкції. Виз­начальна характеристика підрядного зв'язку, властивого насам­перед складному реченню, виявляється в поєднанні у складі відповідних синтаксичних конструкцій граматично нерівноправних одиниць, одна з яких виступає залежним компонентом іншої.



Интернет реклама УБС

Коло відношень, які виражаються сполучниками у складних ре­ченнях, набагато ширше і різноманітніше порівняно з диференційо­ваними відношеннями сурядності, властивими простим реченням.

 

 

За походженням сполучники поділяються на первинні і вторинні. Первинні — це сполучники, які морфологічно не розкладаються на частини: і, та, але, то, чи, бо. За походженням ці сполучники найдавніші.

Вторинні — це сполучники пізнішого часу, утворені від інших сполучників, займенників, прислівників, дієслів і часток (зате, якщо, якби, ніби, нібито).

За морфологічною будовою (структурою) сполучники поділяються на прості (непохідні), складні (похідні) і складені. До простих непохідних належать сполучники а, бо, і (й), ні, та, чи.

Складні сполучники виникли внаслідок поєднання в одне слово двох частин мови — найчастіше займенників або прислівників з частками або прийменниками: зате (за + те), щоб (що -+- б), якби (як + би), якщо (як + що).

Складені сполучники утворились шляхом поєднан­ня різних відмінкових форм займенника той абоінших повнозначних слів із сполучниками що, щоб, прийменни­ками або прислівником як: тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, задля того щоб, у міру того як, так щоб, так як та ін.

За способом уживання сполучники поділяються на одиничні (одномісні), повторювані (багатомісні) і парні (двомісні).

Одиничні (одномісні) сполучники розташовуються між по­єднуваними компонентами структур і тяжіють до од­ного з них, не повторюючись при цьому. До них належать сполучники ; а, але, та, зате, проте, щоб, якби, тому що, як тільки та ін. Наприклад: Стоять високі сокорини і де-не-де осики, а по низах озер - очерети, дуже високі і густі (О. Довженко); [Були ще інші там аборигени]. Це може буть віднесене до збігів, але меланхолійні меланхлени вдягали чорне, — там тепер Чернігів (Л. Костенко).

Повторювані (багатомісні) сполучники виступають як по­слідовності одних і тих самих одиниць, уживаних перед кожним ком­понентом у складі синтаксичної конструкції (і... і, ні... ні, або... або, чи... чи, то... то), наприклад: Кров, і біль, і сльози, й сміх, і часом глум виринають з безодні спогадів і линуть у потоці великих подій, як шумо­виння в весняній бистрині (О. Довженко); Або погибель, або перемо­га — сі дві дороги перед нами стане (Леся Українка); А шлях не спить: то той стрінеться, то інший, то возом їде, то йде (Марко Вовчок).

Парні (двомісні) сполучники — це поєднання двох віддалених і відмінних елементів, що функціонують у так званих закритих синтаксичних конструкціях, утворюваних по­єднанням двох граматично рівнозначних, але відмінних у плані семантико-синтаксичних відношень компонентів (не тільки... але і (й); як... так і; хоч... але; якщо... то тощо), наприклад: Хоч слів тих ніхто на щиті не носив, та в серці носив до загину (Леся Україн­ка); Якби не зима, то літо було б довше (Нар. тв.); Не тільки той поет, що засіває віршами папір, але й той, що має в душі радощі й тривогу хліба, радощі й тривогу людини (М. Стельмах); Як квіти поливає, то кожного ранку співає (Леся Українка).


Читайте також:

  1. Алгоритми групи KWE
  2. БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ І НЕОДНОРІДНИМИ ЧАСТИНАМИ
  3. Бухгалтерські записи (проводки) – прості та складні.
  4. Важливою ознакою класифікації є принцип побудови перетворювачів кодів, згідно з яким їх можна поділити на чотири групи.
  5. Варіанти групи крові
  6. Види зустрічних операцій за способом компенсації
  7. Визначення площі за способом Савича
  8. Вимоги до керівника групи
  9. Вимоги до професійних і особистісних якостей керівника групи АСПН
  10. Витрати, пов'язані з одержанням освіти, можна розділити на три групи
  11. Відмінювання іменників другої відміни. Особливості поділу на групи іменників з основою на –р. Особливості відмінкових закінчень іменників другої відміни родового відмінка.
  12. Відновлення металів може проводитись різними методами, які зручно об'єднати в такі групи: пірометалургійні, гідрометалургійні та електрометалургійні.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Семантичні типи прийменників. | Синтаксичні функції сполучників.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.03 сек.