Студопедия
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




| Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция |

Функціональний статус часток (формотворчі, словотворчі, модальні).


Дата додавання: 2014-02-04; переглядів: 192| Порушення авторських прав


Поняття про частки як частину мови.

Частками називаються неповнозначні незмінні слова, які нада­ють цілим реченням, словосполу­ченням або окремим словам смислових, емоційно-експресив­них та модальних відтінків. Наприклад: Чи ми ще зійде­мося знову? (Шевч.); Полетіла б я до тебе, та крилець не маю (Н. п.); Хай же вічно красується доблестю наша земля (Довж.). У першому реченні частка чи вжита для підсилен­ня питання. Частка б у другому реченні надає дієслову полетіла значення умови. Модально-вольова частка хай у третьому реченні використовується для утворення описової форми наказового способу, виражаючи побажання.

Частки не мають самостійно виявленого лексичного зна­чення і не виступають засобами вираження синтаксичних відношень. Вони, як і всі інші службові слова, членами речення не виступають. Основна функція часток — видозмінювати значення ок­ремих повнозначних слів, словосполучень та речень.

За місцем у реченні частки поділяються на три групи:

а) препозитивні (стоять перед тим словом, до якого вони відносяться): давай, хай, нехай, ну, не, ні, що за;

б) постпозитивні (стоять після того слова, до якого вони відносяться): ж, же, то, но, бо;

в) частки, які можуть стояти в будь-якій позиції: хіба, тільки, уже, лише, ось.

Частки останньої групи можуть надавати відповідного відтінку різним словам в одному реченні, наприклад: Тільки дід Дмитро хоче сторожувати на току. Дід Дмитро хоче тільки сторожувати на току. Дід Дмитро хоче сто­рожувати тільки на току.

За виконуваними функціями розрізняють такі різновиди час­ток: 1) формотворчі; 2) словотворчі; 3) модальні.

Формотворчі частки хай (нехай), би (б), бодай беруть участь у творенні аналітичних форм наказового, бажального і умов­ного способів дієслова, наприклад: Нехай би мені хтось добрень­кий прислав книжки і рукописи (Леся Українка); І хай вам буде все до речі, Нехай вас сонце не пече, і дощ буйненький ваші плечі Не полива і не січе (М. Зеров).

Словотворчічастки: а) аби-, будь-, -небудь, де-, казна-, хтозна-, -завгодно служать для творення займенників і прислівників: абихто, абиякий, будь-хто, дехто, казна-хто, хтозна-який, де-небудь, абикуди; б) –би (-б), -же (-ж) утворюють сполучники якби, щоб, якже, ніж та ін. в) не-, ні, за допомогою яких утворилися заперечні займенники й прислівники ніхто, ніщо, ніколи, ніде, нескладно.



Модальні частки становлять найважливіший функціональ­ний різновид службових слів аналізованого класу, їм властивий широкий діапазон значень, пов'язаних із вираженням суб'єктив­ного ставлення до повідомлюваного, емоційних оцінок, безпосе­редніх реакцій мовця, спричинюваних відповідними ситуативно-комунікативними умовами. У складі модальних виділяються частки з наступним значенням:

1. Власне модальні, що вносять у висловлю­вання сумнів, припущення або впевненість щодо можли­вості повідомлюваного: мов, мовляв, ледве чи, наче, мовби, навряд чи, ой, ба, наприклад: Галя мов не чула.., як стояла коло грубки, так і стояла (П. М.).

2.Стверджувальні, які підтверджують висловлену думку, підсилюють її правильність: так, еге ж, атож, аякже, авжеж, наприклад: Так що я мав казати?.. Еге, про дівчину (Коц.); — Так, можна й починати,сказав Цигуля (Гол.); — Чому ти, Чіпко, не одружишся? Хіба воно краще?Авжеж, краще (П. М.);

3.Заперечні: не, ні, ані, наприклад: На весіллі хтось чарку розбив, не журіться, це щастя віщує! (Л. У.); Ні, я хочу крізь сльози сміятись (Л. У.); Сіяло сонце; в не­бесах ані хмариночки (Шевч.); Не шукай ніколи середини, друзям вір, а ворога пали! (Павл.).

4.Питальні: хіба, чи, невже, що за, наприклад: Хіба можна другом буть тоді, коли кинеш подругу в біді?
(Нех.); Чи то ти все отак сидиш у лісі? (Л. У.); Невже тобі неволя не обридла? (Л. У.).

5. Модально-вольові, або спонукальні, які виражають спонукання, наказ, бажання: хай, не­хай, би (б), ну давай, годі, би (б) — відтінку бажаної дії, наприклад: Хай колосяться урожаї і живлять людство тру­дове, хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Р.); Тебе я слухала б довіку, куме мій, аби б хотів співати (Л. Гл.); Веселі хати! В селі здалека палати— бодай ви терном поросли! (Шевч.); «— Ну да, я винна, що хтось
мені написав!» — вигукнула Тоня ображено
(Гонч.). і

6. Емоційно-експресивні, які виражають емоційне ставлення мовця до висловленої думки (найчасті­ше захоплення): як, що, за, наприклад: Що за золота у вас дитина (Тесл.); Явдоха в плач. Як! В неї одна дочка, та й та покинїї на старості літ!.. (Коц.).


Читайте також:

  1. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
  2. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  3. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян
  4. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
  5. Аудитор, його статус та сертифікація
  6. Банківська система України. Правовий статус Національного Банку України
  7. Безробітні та їх правовий захист і статус
  8. Верховна Рада України - орган законодавчої влади в Україні. Статус народного депутата України
  9. Види земель та їх правовий статус
  10. Відрізняють запропоновані (предписанные) і набуті соціальні статуси.
  11. Громадянство України як елемент правового статусу
  12. Загальна характеристика правового статусу засуджених.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Синтаксичні функції сполучників. | Граматичне значення зв’язок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.019 сек.