МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Розряди вигуків за значенням.Інтер'єктиви поділяються на два основні розряди: вигуки (виражають емоційно-вольові реакції мовців) і звуконаслідування (виражають умовну імітацію звуків реальної дійсності засобами мови). І. У складі вигуків виділяються такі часткові розряди: 1. Емоційнівигуки— одиниці, що виражають емоційне За обсягом і рухливістю семантики первинні емоційні вигуки поділяються на дві групи: а) багатозначні, з широким емоційним діапазоном захоплення, б) однозначні, що виражають негативні емоційні реакції: пхе! 2. Імперативні — вигуки, що виражають волевиявлення 3. Етикетні вигуки — одиниці, що виражають такі узвичаєні складові частини спілкування, як вибачення, вітання, прощання, запрошення (спасибі! даруйте! добридень! добраніч! здрастуйте! бувайте! будь ласка! прошу! тощо).Ці одиниці формують етичні межі спілкування, вони постійні в типових ситуаціях, лаконічні за формою і стандартні за вживанням, указують на соціальний контекст і роль у ньому мовця, завжди зумовлені розподілом ролей між мовцем і слухачем-адресатом мовлення в комунікативних ситуаціях: Велике спасибі вам!; Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю (Т. Шевченко); Прощайте, чари-комиші (О. Гончар). 4. Вокативні інтер'єктиви, або слова прикликання та відгону домашніх тварин і птахів, орієнтовані на встановлення певного контакту між мовцем і твариною. Такі інтер'єктиви безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю людей і потребою керувати поведінкою чи окремими діями їздових і тяглових тварин, промислових птахів (агуш! бря-бря! вйо! гей! гиля! киць-киць! на! (ня!) тощо. Вокативні інтер'єктиви широко представлені в діалектному і в окремих сферах професійного мовлення. Вони належать до найдавнішого лексичного складу мови, зберігають елементи індоєвропейського і спільнослов'янського словникового фонду, характеризуються лексичною спільністю в багатьох мовах. ІІ. Звуконаслідуваннявиражають умовну імітацію звуків навколишнього середовища (звуків і шумів природи, звукових сигналів тварин, птахів, комах) засобами мови. Звукові копії природних звучань є ситуативними і не належать до лексичного складу мови. Однак окремі з них можуть узагальнюватись як типові ознаки певних природних об'єктів і набувати статусу постійно відтворюваних, тобто власне мовних одиниць. У складі звуконаслідувань виділяються одиниці, що виражають звукові ознаки: а) предметів і явищ дійсності (та-та-та! бов! бум! гу! тік-так! б) дій, рухів (ах! гуп! кап! пурх! рип! тьоп! хлюп!); в) тварин, птахів, комах (гав! кар! ках! кру! ку-ку! курли! куку г) фізіологічних процесів, відтворюваних мовними органами людини (апчхи, кахи! бухи! ха-ха! хе-хе! хі-хі! ш! тьху! пху! хух! фу!). З синтаксичного погляду звуконаслідування можуть функціонувати як: 1) нечленовані речення: Дзень-дзелень... дзень-дзелень! Сильний різкий дзвінок вдарив у передпокої (М. Коцюбинський); 2) присудки: А журавлі все кру, кру... А колосся з сумом: шу... відокремлені обставини: Кує зозуля. Б'є молоточком у кришталевий Субстантивуючись, звуконаслідування можуть виступати у функції підмета: Твоє журливе «ку-ку» спливало, як сльози по плакучій березі, і змивало мою утому (М. Коцюбинський).
Читайте також:
|
||||||||
|