Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Розряди вигуків за значенням.

Інтер'єктиви поділяються на два основні розряди: вигуки (вира­жають емоційно-вольові реакції мовців) і звуконаслідування (вира­жають умовну імітацію звуків реальної дійсності засобами мови).

І. У складі вигуків виділяються такі часткові розряди:

1. Емоційнівигуки— одиниці, що виражають емоційне
ставлення мовців до певних об'єктів чи явищ, переживання, в яких
відображається стійке й узагальнене ставлення до об'єктів і явищ
(почуття). У вигуках знаходить вираження таке емоційно-чуттєве
відображення дійсності, яке усвідомлюється, але не відокремлю­ється від суб'єкта і не протиставляється йому як щось зовнішнє і
незалежне від нього.

За обсягом і рухливістю семантики первинні емоційні вигуки поділяються на дві групи:

а) багатозначні, з широким емоційним діапазоном захоплення,
урочистості, болю, розпачу, здивування, несподіванки тощо: а! о! е!
ай! ах! ой! ох!
та їх фонетичні варіанти, наприклад: О, тоді ясні дні
оживлять твою путь... Юних днів, днів весни не забудь, не забудь!
(І. Франко); Хтось гладив ниви, все гладив ниви, ходив у гніві і сіяв
співи: «О, дайте грому, о, дайте зливи!»
(П. Тичина); «Ой, коли б
усе то, Давиде, було не пізно!»
стривожилась Зінька (О. Гончар);
«Ох-ховирвалось із чиїхось грудей і тихою скаргою загинуло
в темному проваллі
(М. Коцюбинський); Ах, як не хотілось йому
падати, як не хотілось кидати автомата
(О. Довженко);

б) однозначні, що виражають негативні емоційні реакції: пхе!
пхи! пхі! тьху! фе! фі! фу! хе! хі!
тощо, наприклад: Рубін мріяв,
що дівчина в нього буде висока й струнка, як тополя, ... прекрас­на, як щастя. А ця
пхе! (І. Сенченко); — Пху! аж сплюнув з
серця запорожець
(П. Куліш).

2. Імперативні — вигуки, що виражають волевиявлення
мовця, їх загальне категоріальне значення реалізується в більш конкретних значеннях наказу, спонукання, вимоги, заклику, окли­ку, заохочення тощо. Відповідні одиниці і поза контекстом сприй­маються як виразники однієї головної семи волевиявлення: агов! ей! (звертання), баста! (вимога припинити дію), гайда! (спону­кання до швидкої дії), геть! (наказ швидко зникнути), стоп! (ви­мога зупинитися), пробі! (заклик на допомогу), тс! чш! (вимога тиші) тощо.



Интернет реклама УБС

3. Етикетні вигуки — одиниці, що виражають такі узвичає­ні складові частини спілкування, як вибачення, вітання, прощан­ня, запрошення (спасибі! даруйте! добридень! добраніч! здрас­туйте! бувайте! будь ласка! прошу! тощо).Ці одиниці формують етичні межі спілкування, вони постійні в типових ситуаціях, лаконічні за формою і стан­дартні за вживанням, указують на соціальний контекст і роль у ньо­му мовця, завжди зумовлені розподілом ролей між мовцем і слухачем-адресатом мовлення в комунікативних ситуаціях: Велике спа­сибі вам!; Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю (Т. Шев­ченко); Прощайте, чари-комиші (О. Гончар).

4. Вокативні інтер'єктиви, або слова прикликання та від­гону домашніх тварин і птахів, орієнтовані на встановлення пев­ного контакту між мовцем і твариною. Такі інтер'єктиви безпосе­редньо пов'язані з господарською діяльністю людей і потребою керувати поведінкою чи окремими діями їздових і тяглових тва­рин, промислових птахів (агуш! бря-бря! вйо! гей! гиля! киць-киць! на! (ня!) тощо.

Вокативні інтер'єктиви широко представлені в діалектному і в окремих сферах професійного мовлення. Вони належать до най­давнішого лексичного складу мови, зберігають елементи індоєв­ропейського і спільнослов'янського словникового фонду, харак­теризуються лексичною спільністю в багатьох мовах.

ІІ. Звуконаслідуваннявиражають умовну імітацію звуків навколишнього середовища (звуків і шумів природи, звукових сигналів тварин, птахів, комах) засобами мови. Звукові копії природних звучань є ситуативними і не нале­жать до лексичного складу мови. Однак окремі з них можуть уза­гальнюватись як типові ознаки певних природних об'єктів і набува­ти статусу постійно відтворюваних, тобто власне мовних одиниць.

У складі звуконаслідувань виділяються одиниці, що виража­ють звукові ознаки:

а) предметів і явищ дійсності (та-та-та! бов! бум! гу! тік-так!
трах-трах! ту! ш-ш! шу-шу!);

б) дій, рухів (ах! гуп! кап! пурх! рип! тьоп! хлюп!);

в) тварин, птахів, комах (гав! кар! ках! кру! ку-ку! курли! куку­
ріку! ме! му! мур-мур! пугу! тьох-тьох! фііть!);

г) фізіологічних процесів, відтворюваних мовними органами людини (апчхи, кахи! бухи! ха-ха! хе-хе! хі-хі! ш! тьху! пху! хух! фу!).

З синтаксичного погляду звуконаслідування можуть функціо­нувати як:

1) нечленовані речення: Дзень-дзелень... дзень-дзелень! Сильний різкий дзвінок вдарив у передпокої (М. Коцюбинський);

2) присудки: А журавлі все кру, кру... А колосся з сумом: шу...
ш... ш...
(А. Головко).

відокремлені обставини: Кує зозуля. Б'є молоточком у кришталевий
дзвін
ку-ку! ку-ку!і сіє тишу по травах (М. Коцюбинський).

Субстантивуючись, звуконаслідування можуть виступати у функції підмета: Твоє журливе «ку-ку» спливало, як сльози по плакучій березі, і змивало мою утому (М. Коцюбинський).

 


Читайте також:

  1. Витрати діяльності фінансових посередників та їх класифікація за функціональним призначенням.
  2. Власні і загальні іменники як лексико-граматичні розряди за специфікою виявлення категорії числа
  3. Загальне поняття про вигук. Групи вигуків за походженням (первинні, вторинні) та значенням (емоційні, імперативні, етикетні, вокативні, звуконаслідування).
  4. Замість розмовної форми треба користуватися конкретним визначенням.
  5. Лексико-граматичні розряди займенників
  6. Лексико-граматичні розряди займенників.
  7. Лексико-граматичні розряди іменника
  8. Лексико-граматичні розряди іменника.
  9. Лексико-граматичні розряди прикметників: якісні, відносні та присвійні
  10. Лексичні розряди іменників.
  11. Мета: Ознайомитись з комп’ютерними мережами: типами, призначенням. Глобальною мережею Internet
  12. Підрозряди іменників подвійного роду

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальне поняття про вигук. Групи вигуків за походженням (первинні, вторинні) та значенням (емоційні, імперативні, етикетні, вокативні, звуконаслідування). | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.