Інвентаризація необоротних матеріальних активів

Статтею 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV, із змінами і доповненнями (далі – Закон № 996), установлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства повинні провести інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються та документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. При цьому об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим відповідно до законодавства.

Пунктом 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 (далі – постанова № 419), визначено, що проведення інвентаризації активів і зобов’язань підприємства обов’язкове перед складанням річної фінансової звітності.

Крім того, проведення інвентаризації обов’язкове у випадках:

– передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства на акціонерне товариство;

– зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);

– встановлення фактів крадіжок або зловживань, пошкодження цінностей, а також за розпорядженням судово-слідчих органів;

– пожежі, стихійного лиха або техногенної аварії;

– ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Порядок проведення інвентаризації визначено Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 69), в якій наведено аналогічний перелік випадків, при яких проведення інвентаризації є обов’язковим. Згідно з цією Інструкцією інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних засобів має здійснюватися один раз на три роки, а бібліотечних фондів – один раз на п’ять років (у постанові № 419 такого застереження немає).

У разі якщо на підприємстві перед складанням річної фінансової звітності не проведено інвентаризацію, то таку звітність можна кваліфікувати як недійсну, оскільки при її складанні не додержано всіх вимог законодавства. У цьому випадку цілком можливе застосування адміністративних штрафів, що накладаються на керівника і посадових осіб підприємства за неправильне ведення бухгалтерського обліку згідно з п. 11 ст. 11 Закону «Про податкову службу в Україну» від 04.12.90 р. № 509-ХІІ, із змінами і доповненнями.

Відповідальність за здійснення інвентаризації покладено на керівника підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у короткі терміни, визначити об’єкти, кількість і терміни проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

У примітках до фінансової звітності зазначаються відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій за формою, наведеною в додатку № 3 до Інструкції № 69.

Згідно з п. 11.1 Інструкції № 69 для проведення інвентаризації розпорядчим документом керівника підприємства створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів та головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

Будь-яка інвентаризація починається з наказу керівника про її проведення, який складається в довільній формі. Крім складу інвентаризаційної комісії, в наказі застерігаються порядок і терміни проведення інвентаризації, оформлення необхідної документації.

В Інструкції № 69 застережені обов’язки постійно діючих інвентаризаційних комісій, які:

– проводять профілактичну роботу щодо забезпечення збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;

– організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;

– здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації ТМЦ у місцях зберігання і переробленння в межінвентаризаційний період. Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій у межінвентаризаційний період є здійснення контролю за зберіганням цінностей, дотриманням матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку;

– перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обгрунтованість пропозицій щодо зарахування пересортування цінностей у всіх місцях їх збереження;

– при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;

– розглядають письмові пояснення осіб, що допустили нестачу або псування цінностей чи інші порушення, і свої пропозиції щодо врегулювання виявлених нестач і втрат від псування цінностей, зарахування в результаті пересортування відображають у протоколі. У протоколі також повинні бути зазначені відомості про причини та осіб, винних у нестачах, втратах і залишках і про вжиті до них заходи.

Іноді внаслідок значного обсягу робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечене однією комісією. У таких випадках для безпосереднього проведення інвентаризації в місцях зберігання і виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни і первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. При цьому забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії в одних і тих же матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки поспіль.

Робочі інвентаризаційні комісії:

– здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва в місцях зберігання і виробництва;

– спільно з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації та розробляють пропозиції щодо зарахування нестач і надлишків з пересортування, а також списання нестач у межах норм природного убутку;

– вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації не потрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

– несуть відповідальність за своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошові кошти і документи, цінні папери і заборгованість у розрахунках;

– оформляють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації та висновків щодо них, пропозицій про зарахування нестач і надлишків з пересортування, списання нестач у межах норм природного убутку, а також наднормативних нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням прийнятих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Відповідно до Інструкції № 69 існують так звані контрольні перевірки інвентаризації, які повинні здійснюватися постійно діючою інвентаризаційною комісією за участі членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб після закінчення інвентаризації, але обов’язково до відкриття складу (комори, секції тощо, де проводилася інвентаризація). При цьому перевіряються найбільш цінні і такі, що користуються підвищеним попитом, матеріальні цінності.

При виявленні значних розбіжностей між даними інвентаризаційного опису та даними контрольної перевірки призначається новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей.

Результати контрольних перевірок інвентаризацій оформляються актом, наведеним у додатку № 1 до Інструкції № 69. Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснює бухгалтерія у спеціальній книзі (додаток № 2 до Інструкції № 69).

Якщо у процесі проведення інвентаризації виявлено об’єкти необоротних активів, що не відповідають цим критеріям, їх необхідно перевести до складу інших активів (ТМЦ, МНМА, МШП). Якщо ж такі об’єкти не відповідають визначенню активу взагалі, то їх необхідно списати на витрати діяльності.

Так само, як і при інвентаризації ТМЦ, оцінка основних фондів має важливе значення, оскільки згідно з п. 16 П(С)БО 7, якщо на дату балансу залишкова вартість основних засобів відрізняється від справедливої більше ніж на 10 %, такі основні засоби можуть бути переоцінені.

Для оформлення даних інвентаризації основних засобів (будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин і обладнання, транспортних засобів, інструменту, обчислювальної техніки, виробничого і господарського інвентарю тощо) застосовується інвентаризаційний опис основних засобів за формою № інв-1.

При встановленні не придатних до експлуатації об’єктів основних фондів на них складається акт ліквідації типової форми № ф. ОЗ-3 і даються рекомендації про можливість їх подальшого використання з іншою метою.

При виявленні факту відхилення від облікових даних складається звіряльна відомість за формою № інв-18.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Облік зносу інших необоротних матеріальних активів	\|	Відображення нестач і надлишків, виявлених при інвентаризації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.