МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Класифікація мотивівІснують різні підходи до класифікації мотивів. 1. У самому загальному вигляді мотиви поведінки людини поділяються на егоїстичні та альтруїстичні. Перші направлені на підвищення добробуту індивідуума, другі – на підвищення добробуту сім’ї, колективу і суспільства в цілому. При аналізі економічних систем зазвичай виходять з егоїстичних мотивів. Але людині органічно притаманні й альтруїстичні мотиви (піклування про старих, дітей, хворих, інвалідів). Вивченню альтруїстичних мотивів велику увагу приділив П. Сорокін. Він виділив три типи альтруїстів: 1) природжені (Б. Франклін) 2) приголомшені або пізно проявлені. Їх життя ділиться на 2 етапи (доальтруїстський і етап після перебудови особистості на альтруїзм. Наприклад, Будда); 3) проміжний тип ( Св. Тереза, Рамакрішна). Цінність цих досліджень полягає у виділенні мотивів, які допомагають забезпечити високоорганізаційну, ефективну колективну працю, яка основана на внутрішніх спонуканнях до досягнення загальної користі. Слід відзначити, що альтруїстська мотивація у визначеній мірі була присутня праці на радянських підприємствах. Але її використання без урахування сукупності потреб, від реалізації яких за допомогою праці залежить життя і добробут робітника і його сім’ї, знецінювало таку мотивацію. Завданням соціології праці є пошук шляхів поєднання альтруїстичних і егоїстичних мотивів у сучасній трудовій мотивації.
2. Залежно від потреб, які лежать в основі мотивів, їх поділяють на біологічні (фізіологічні) та соціальні.
3. За функціональною спрямованістю виділяють мотиви-спонукання – реальні сили, які впливають на вчинки і мотиви-судження, за допомогою яких пояснюють і обґрунтовують свою поведінку. Мотиви спонукання виконують такі функції: - мобілізуючу, яка полягає в мобілізації сил робітника і направлення його до певних дій; - орієнтуючу функцію, змістом якої є направлення дій робітника у ситуації вибору необхідного варіанта поведінки, блокування одних дій і обумовлення інших; - опосередковуючу, яка пов’язує зовнішні та внутрішні активізуючі сили. Мотиви-судження виконують такі функції: - цілеутворювальну, яка визначає значущість певного варіанта поведінки для її суб’єкта; - пояснювально-обгрунтовуючу (з’ясувальну), тобто аргументуючу (для себе та інших) доцільність своїх дій у визначеній трудовій ситуації. В межах цієї функції виділяють: а) функцію соціалізації, яка полягає в осмисленні соціальної ролі робітника в трудовому середовищі; б) корегуючу функцію, як механізм уточнення старих і формування нових ідеалів, норм, ціннісних орієнтацій.
4. У залежності від того, які потреби (матеріальні, культурні, соціальні) домінують як пріоритетні, на тій або іншій фазі життєвого циклу виділяють такі групи мотивів: а) пов’язані з обґрунтуванням вибору сфери професійної і трудової спеціалізації. До них належать такі мотиви: - забезпечення життєво важливих благ (домінуюча орієнтація на заробіток, направленість на забезпеченість себе і членів сім’ї); - покликання (домінуюча орієнтація на зміст праці, направленість на інтерес і задоволення трудовою діяльністю); - престижу (домінуюча орієнтація на досягнення певного статусу); б) пов’язані з реалізацією приписаних та інтернаціоналізованих соціальних норм (тобто прийнятих усіма соціальними групами, робітниками). Це цінності, які задаються соціально-економічною системою в цілому або конкретним колективом, або професійною групою. Серед них розрізняють: - громадянські, морально-патріотичні та ідейно-політичні мотиви трудової поведінки; - частні мотиви трудової поведінки (приналежності до організації, її цінностей, традицій); - мотиви групової професійної солідарності, ділової поведінки та ін. в) пов’язані з вибором індивідом соціальних і професійних цілей, оптимізацією життєвого циклу робітника. Це мотиви соціальної і професійної мобільності, вікової релаксації, переборювання статусно-рольової і соціально-психологічної дискомфортності. Трудова поведінка підкоряється емоціональним і функціональним мотиваторам, а також мотиваторам поведінки, яка відхиляється від норм (егоїзм, деструкція та ін.).
5. Існують і інші класифікації мотивів. Наприклад, югославський соціолог Д. Маркович виділяє серед найбільш значущих такі мотиви: - стадне почуття; - потреба самоствердження; - прагнення до успіху, самостійності, самореалізації; - задоволення почуття альтруїзму; - відчуття надійності та ін.
Читайте також:
|
||||||||
|