МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ТЕМА: ДИФРАКЦІЯ
ПЛАН 1. Принцип Гюйгенса-Френеля. Метод зон Френеля. 2. Дифракція на круглому отворі, дискові. 3. Дифракція на одній щілині. Дифракційна решітка. 4. Дифракція на просторовій решітці.
1. Дифракція-це явище відхилення світла від прямого поширення, яке виникає у середовищи із різко вираженими неоднорідностями( а ~ l ; l ³ а, де а - розмір перешкоди).
Основні положення принципу Гюйгенса: а) кожна точка хвильового фронту хвилі є джерелом нових сферичних хвиль; б) результуюча хвиля у будь-який час являє собою результат інтерференції всіх вторинних хвиль. Цей принцип однак не дає методу знаходження результуючої амплітуди у будь-якій точці простору. Це дає метод зон Френеля.
Метод зон Френеля : Маємо джерело світла S. На відстані R від нього поширюється сферична хвиля з вершиною в точці В. Відстань від екрана (спостерігач) до точки В - r0.
B3 r3 R B2 r2 S * B1 r1 D B
r0
На сферічній поверхні вибираємо систему точок В1, В2 і т.д. таким чином, щоб відстань від спостерігача (Д) до кожної наступної точки була більша на l/2 .
r1 = r0 + l/2 r2 = r1 + l/2 = r0 + 2l/2 r3 = r0 + 3l/2 .... rk = r0 + kl/2
Завдяки такому вибору точок Ві на сферичній поверхні будемо мати зони Френеля одинакової площі S1 = S2 = S3 = . . .
I II III
Коливання, які спостерігаються в точці Д двома будь-якими сусідніми зонами, протилежні за фазою (D £ l/2), амплітуди цих коливань, мають протилежні знаки. Якщо а1, а2 - амплітуди коливань, збуджувані 1, 2 . . . зонами Френеля, то результуюча амплітуда у точці Д має такий вигляд :
a1 - a2 + a3 +… - a2k + a2k+1 А = а1 - а2 + а3 . . . + а2к+1 - а2к
Можна показати, що для близько розташованих зон залежність к від А буде лінійною і тому: , тоді члени, які стоять в дужках , дорівнюють нулю: А= a1/2 А звідси висновок: якщо маємо відкритий фронт хвилі, то результуюча дія у точці Д складових хвиль дорівнює половині амплітуди першої зони Френеля.
2. Маємо диск радіусом R, на який падає світ. Розглянемо дію сферичних хвиль на круглому дискові.
B r0 r0 + 2l/2 F
Застосувавши метод Френеля можна одержати, що результуюча амплітуда у точці В буде дорівнювати непарній кількості зон Френеля: . Тому в точці В будемо мати світле пятно. А якщо взяти замість диска круглий отвір, то в результаті будемо мати к відкритих зон Френеля. Світло чи темрява буде в точці В залежатиме від того, парною чи непарною буде кількість зон Френеля. Якщо к парне - темрява, а якщо к непарне - світло.
3. Розглянемо дифракцію параллельного пучка променів, які падають на щілину шириною а.
a j j D B Eкран
D = а sin j min : a sin j = ± 2k l/2 max : a sin j = ± (2k + 1)l/2 k - кількість зон Френеля. Якщо парна кількість зон Френеля - темрява, а якщо непарна - світло. к = 1, 2, 3. . . - порядок дифракційного максимуму або мінімуму. jк - кут дифрації - це кут під яким спостерігається к-ий дифракційний максимум.
Розглянемо дифракційну гратку - систему щілин розділених непрозорими проміжками: b a j1 j2
Eкран
d = a + b (період - стала дифракційної решітки).
Умови головних max i min: max : d sinj = ± 2k (l/2) k = 0, 1, 2,...
min: a sinj = ± 2k (l/2) k = 1, 2, 3,... Будуть також спостерігати побічно max i min в ямах.
4. Явище дифракції на просторовій решітці спостерігається тільки на тілах, розміри яких близькі до довжини хвилі l. Приклад цьому - дифракція рентгеновських променів на кристаличній решітці твердого тіла за рахунок того, що період кристалічної решітки d ~ 10-10 м, l = 10-10 м, d ~ l.
~ ~ D = AB + BC AB = BC = d . sinJ D = 2dsinJ, де d - період решітки кристалу, J - кут між падаючим променем і площиною кристала. d A C B
У відбитих променях максимуми інтенсивності спостерігаються при такій умові: 2d sinJ = ml- Формула Вульфа-Брегів
m = 1, 2, 3... - порядок дифракційного максимуму. Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|