Як ви вважаєте, впливи яких представників німецької класичної філософії відчуваються в наведених тезах О.Новицького? Якою мірою ці тези є актуальними?

"Всі великі люди, і особливо ті, хто займається філософією, суть представники свого народу. Вони як у фокусі тільки концентрують в собі те, що вже розсіяно в народі, приводять до свідомості те, що й поза тим таїться в народному дусі потаємно та неусвідомлено... Вони повертають народу те, що сприйняли від нього самі, тільки в іншому, більш розвиненому вигляді... У протилежному випадку філософські ідеї, навіть високі й світлі, залишаться непізнанними; вони не приживуться в суспільній думці, як рослина у невластивому для себе ґрунті...".

(О.Новицький)

Порівняйте останні ідеї О.Новицького із попередніми. Чи не здаються вони вам суперечливими? Спробуйте пояснити їх співвідношення, тобто вирішити дилему: філософи виражають дух свого народу чи опікуються вічними і всезагальними темами?"Філософія... не є та чи інша окрема система, система Платона, Арістотеля, Канта, так салю як людство не є тільки той чи інший народ... Філософія в її істинному значенні є справою людства; це є свідомий розвиток всезагальних ідей світобачення".

(О.Новицький)

Визначіть, якою мірою таке розуміння філософії відповідає положенням німецької класичної філософії? Яку рису філософського мислення виводить на перший план С.Гогоцький?

"Тільки там, де перед зовнішнім світом думка постає самоусвідомленою, визначається її ставлення до нього, тільки там утверджується начало і можливість тієї вищої і багатоманітної науки, яку ми називаємо філософією".

(С.Гогоцький)

Прокоментуйте наведене положення; чи згідні ви із таким окресленням ролі ідеалу в людському житті? Аргументуйте свою відповідь.

"Всяка освіта, всяка культура, якщо вони відповідають своєму призначенню, повинні пропонувати, по-перше, дві свої сторони − ідеал досконалості... і ті моральні сили, які здійснюють в собі цей ідеал і служать його виразником; по-друге, те відношення сил до ідеалу, яке потрібне для переходу ідеалу в дійсність".

(С.Гогоцький)

Уважно перечитавши наведений фрагмент одного із яскравих представників української філософії XIX ст., визначіть: а) чи був П.Юркевич релігійним філософом; б) ідеї яких попередніх філософів проглядають в його міркуваннях?

Оцінку творчості Д.Велланського подав Г.Г.Шпет: "...викладаючи спеціальні науки в новому дусі, викликав загальний інтерес до філософських основ науки і знання взагалі, втілюючи при цьому думку про суттєву необхідність такої основи..."

"Отже, якщо філософія силкується витлумачити явища світу, що лежать перед нами, або розкриваються в нас самих, через ідею та за допомогою ідеї, якщо вона розглядає явища світу як одкровення або втілення думки, якщо для неї ідея є джерелом, основою, законом і типом діяльності, що являє себе, то в цьому напрямі вона намагається пояснити й обґрунтувати те світоспоглядання, яке з необхідністю передбачається релігійним та моральним життям людства. Питання про основу та мету світу, про ставлення світу та людини до Бога − питання, розв'язання яких передбачає припущення ідеї, бентежать із непереборною енергією загальнолюдську свідомість раніше і перш за будь − яку науку; вони виникають у свідомості з необхідністю не з тимчасового інтересу, а як завдання суто духовні, що торкаються споконвічних потреб людства".

(П.Юркевич)

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Згадайте, ким із німецьких філософів був введений у філософію принцип достатньої причини (підстави)?	\|	Поясніть, які місця даного фрагмента відповідають загальним особливостям української філософії?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.