Тема 21. Іспанське мистецтво XVIII ст.

Франсіско Гойя (1746-1828) - великий художник іспанського народу. Історична обстановка у роки молодості Гойї. Іспанія під гнітом абсолютизму

та інквізиції.

Ранні роботи Гойї (панно для шпалер і портрети). Зв'язок їх з мистецтвом рококо. Французька революція і посилення соціальної боротьби в Іспанії. Подальший розвиток реалістичних тенденцій у творчості Гойї.

Серія офортів «Капричос», їх реалістична сутність і критичний характер; гострота й сила політичної сатири Гойї.

Живопис Гойї 1790-1800-х рр. Контраст між утвердженням краси і значущості народних демократичних образів (жанрові картини, «Одягнеш Маха», «Оголена Маха», «Жінка в жовтому шарфі», «Ізабелла Кобос де Пор сель», «Посол французької республіки Гиймарде») та різкою критикою об разів іспанської реакції («Сеанс інквізиції», «Сімейний портрет Карла IV»). Національно-визвольна війна іспанського народу проти Наполеона Відображення й підтримка її у творчості Гойї («Розстріл повстанців», серія

офортів, «Нещастя війни»). Пізніша творчість Гойї, портрети і жанрові картини. Розписи «Будинку глухого».

Серія «Диспаратес»; риси похмурої фантастики у цих роботах. Зв'язок Гойї з іспанською революцією 1820-1823 рр. і відображення її підйому та невдачі творчості художника. Кращі реалістичні твори останніх років життя Гойї («Ковалі», «Водоноша»). Живописні шукання пізнього Гойї.

Останні роки життя в Бордо. Значення творчості Гойї для подальшого розвитку мистецтва XIX ст.

Тема 22. Мистецтво ІталіїХVПІ ст. Творчість Д. Ж. Тьеполо і Ф. Гварді.

Живопис. Північно-італійські живописці першої половини XVIII ст.

Маньяско, Д.М. Креспі.

Бароко у Венеції. Загальний характер венеціанського живопису XVII ст. Його розквіт у XVIII ст. Пьяцетта. Себастьяно Річчі.

Джованні Тьєполо (1698-1770) - один з найбільш відомих живописців XVIII ст. Творчий шлях майстра. Стилістичний характер його мистецтва. Розпис Тьєполо як заключна фаза розвитку італійського монументально-декоративного живопису. Станкові картини майстра. Тьєполо як портретист і один з визначних графіків XVIII ст. Малюнок і оригінальний офорт. Школа Тьєполо.

Венеціанська ведута. Антонів Каналі (1697-1768) і Белотто.

Франческо Гварді (1712-1793) як один з провідних живописців Венеції. Його фігурні композиції та пейзажі. Гварді як малювальник.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.