Монополістична конкуренція

Монополістична конкуренція - це нижчий рівень конкуренції, де значна кількість продавців пропонує подібний, але неоднаковий продукт; вони переконують покупців, що саме їхні продукти з новими, поліпшеними властивостями є найдешевшими і найпотрібнішими.

Наприклад, на одній вулиці у двох близько розташованих одна від одної крамницях торгують свіжими булочками. В обох крамницях є свої покупці. Якщо ви запитаєте у постійних клієнтів першої крамниці, чому вони віддають перевагу саме їй, то у відповідь почуєте, що тут булочки завжди найсвіжіші чи найзапашніші, що сюди приваблюють ввічливість продавців, гарне приміщення, чистота тощо.

Аналогічну думку про свою крамницю мають постійні відвідувачі другої з них. Нехай у крамниці 1 ціна булочки 25 коп , а у крамниці 2— 24 копійки. Через кілька кварталів у крамниці 3ціна булочки також 24 коп. Проте справи тут ідуть не так добре, як у крамницях 1 і 2. Як бачимо, в усіх трьох крамницях продають однаковий продукт, який різниться з погляду покупців і має різний попит.

Характерні ознаки монополістичної конкуренції такі:

1) кожна фірма володіє порівняно невеликою часткою всього ринку, тому можливість контролю над ринковою ціною невелика;

2) наявність порівняно великої кількості фірм практично унеможливлює таємні змови - узгоджені дії фірм з метою обмеження обсягу виробництва чи штучного підвищення цін;

3) значна кількість фірм у галузі виключає їхню взаємозалежність. Кожна фірма визначає свою поведінку, незважаючи на можливі відповідні заходи конкурентів. Вилив дій однієї фірми на кожного з її численних суперників незначний, відтак у конкурентів немає причин реагувати на дії фірми.

Для приваблення покупців фірми намагаються надати продуктові унікальних якостей - реальних чи уявних, що називаютьдиференціацією продукту. Якщо цей процес буде успішним, він дасть змогу фірмі створювати постійне коло споживачів, які віддаватимуть перевагу її продукту, а не продуктам фірм-конкурентів. Справжні відмінності зазвичай включають функціональні можливості продукту, дизайн, якість тощо.

Послуги та умови продажу продукту є важливими чинниками його реальної диференціації. Це - ввічливість і уважність працівників магазину, репутація фірми, можливість купівлі у кредит тощо. Диференціація відбувається також на основі місця розташування і доступності. Власники малих крамниць розташовують їх недалеко від житла покупців, у найлюдніших місцях, деякі крамниці працють цілодобово.

Уявні відмінності продукту створюють за допомогою реклами, упакування, використання торгових знаків і торгових марок. Наприклад, коли марку джинсів чи парфумів пов'язують з ім'ям якоїсь знаменитості, це може істотно вплинути на попит покупців.

За умов монополістичної конкуренції виробники, незважаючи на значну кількість фірм, все ж таки певною мірою контролюють ціну на свій продукт. Покупці віддають перевагу конкретним продавцям продукту й у певних межах платять вищу ціну за цей продукт. Продавці та покупці не пов'язані випадком, як на ринку досконалої конкуренції.

Отже, в умовах монополістичної конкуренції економічне суперництво зосереджується не лише на ціні, а й на нецінових чинниках продажу продукту. Оскільки продукт диференціюють, то з плином часу він змінюється відповідно до реклами, моди та інших форм стимулювання збуту.

У гонитві за максимальними прибутками фірми використовують три змінних чинники - ціну, продукт і рекламу. Відповідна комбінація цих чинників створює для фірми різні ситуації попиту і витрат. Фірма шукає найкращу, або оптимальну, комбінацію названих чинників, яка забезпечує найбільший прибуток. Проте часто таку комбінацію важко передбачити, її нерідко віднаходять методом спроб і помилок.

Монополістична конкуренція як система організації ринку має й істотнінедоліки.

Вона не забезпечує ефективного використання ресурсів. Фірми виробляють дещо менший за оптимальний обсяг продукції; їхні витрати на одиницю продукції більші, ніж були б за умов досконалої конкуренції. Тому для отримання нормального прибутку такі фірми змушені встановлювати ціну, вишу за конкурентну. Галузі з монополістичною конкуренцією переповнені фірмами, які нераціонально використовують виробничі потужності. Це насамперед підприємства роздрібної торгівлі: крамниці у містах, бензозаправні станції, перукарні, хімчистки, магазини одягу тощо. Через недовантаженість потужностей підприємств потерпають споживачі, змушені платити ціну, що перевищує конкурентний рівень. Одночасно диференціація продукту забезпечує споживачам величезну різноманітність продуктів та їх поліпшення у перспективі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.