Якщо ж дотриматися таких умов не вдається, то товар вивозять (що зазвичай і трапляється на практиці) у режимі звичайного експорту.

Ураховуючи, що покупець-резидент повертає нерезиденту раніше придбаний товар, не використавши його (як це спочатку передбачалося) у своїй господарській діяльності, підприємству-покупцю треба буде здійснити в обліку деякі коригування.

Відповідно до п. 140.2 ПКУ, у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, зокрема перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на них (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку -продавець та платник податку - покупець виконують відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Наступний момент пов'язано з раніше відображеним податковим кредитомз ПДВ. Адже раніше під час імпорту таких товарів на митну територію України сплачено ввізний ПДВ, сума якого потрапила до податкового кредиту. А отже, виникає запитання: чи підлягає тепер у зв'язку з поверненням такий податковий кредит коригуванню?

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, зокрема наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або у разі повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача потребують коригування (п. 192.1 ПКУ).

Відповідно до п.п. 192.1.1 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку сума компенсації зменшилась на користь платника податку — постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого виконано такий перерахунок, та надсилає отримувачеві розрахунок коригування податку;

б) одержувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату здійснення коригування, а також збільшує податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно з п.п. 192.1.2 ПКУ,якщо внаслідок такого перерахунку сума компенсації збільшується на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, упродовж якого виконано такий перерахунок, та надсилає отримувачеві розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату перерахунку.

Норма п. 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому здійснено такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку — постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише під час повернення раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, зокрема під час перегляду цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ПКУ).

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, який визначає центральний орган Державної податкової служби (п. 192.3 ПКУ).

Приклад 2. У лютому 2011 року підприємство перерахувало нерезиденту передоплату за товар вартістю €10000 та ввезло товар на митну територію України. Курс НБУ на дату перерахування передоплати (03.02.2011 р.) - 9.83 грн./€.

Курс НБУ на дату оформлення ВМД (24.02.2011 р.) - 9,85 грн./€.

Митні платежі, сплачені під час розмитнення товару, становлять 31720 грн., зокрема:

- ввізне мито - 9850 грн. (€10000 * 9,85 грн./€ х 10 %);

- плата за митне оформлення товару - 200 грн.;

- ввізний ПДВ - 21670 грн. [(€10000 * 9,85 грн./€ + 9850 грн.) х 20 %].

Під час оприбуткування з'ясувалося, що комплектація поставленого товару неналежна, тому сторони домовилися про його повернення, і у квітні 2011 р. підприємство повернуло товар нерезиденту, отримавши назад за нього грошові кошти.

Курс НБУ на дату повернення оплати нерезидентом (24.04.2011р.) -10,05 грн./€.

Таблиця 2. Кореспонденція рахунків із обліку отримання та повернення товару нерезиденту (на умовах передоплати)

Зміст операції	Бухгалтерський облік	Сума, €/грн.	Визначення об'єкта оподаткування
	Дт	Кт		Д	В
Придбання товару (імпорт)
1. Перераховано передоплату за товар нерезиденту (€10000 х 9,83 грн./€ = 98300 грн.)			€10000 98300		"
2. Перераховано митному органу грошові кошти для сплати митних платежів (35000 грн.)			35000 (умовно)		—
3. Оприбутковано імпортний товар			€10000 98300		—
4. Включено до первісної вартості товару (курс НБУ - 9,85 грн. /€):				'—
- суму ввізного мита (9850 грн.)				-	-
- плату за митне оформлення (200 грн.)				-	-
5. Віднесено до складу податкового кредиту суму ввізного ПДВ (на підставі ВМД) (21670 грн.)
6. Повернено залишок грошових коштів митним органом (35000 грн. - 9850 грн. - 200 грн. - 21670 грн. = 3280 грн.)
7. Здійснено залік заборгованості			€10000 98300	—	^—
Повернення товару нерезиденту	експорт)
8. Повернено товар нерезиденту:			€10000 98300	—'
9. Списано на витрати суму митних платежів:
- ввізного мита (9850 грн.)				-
- плати за митне оформлення (200 грн.)				-
10. Повернено оплату нерезидентом (курс НБУ -10,05 грн./€)			€10000 100500	—
11. Відображено додатну курсову різницю, що виникла на дату повернення оплати нерезидентом (€10000 х (10,05 грн./€ - 9,83 грн./€) = = 2200 грн.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.