Загальні вимоги до оформлення курсової роботи

Загальний обсяг курсової роботи (не враховуючи додатки) складає 30-40 сторінок, набраних на комп’ютері на одній стороні стандартного аркуша формату А4 (210×297 мм) шрифтом Times New Roman, через 1,5 інтервали, з абзацним відступом 1,5, із полями ліворуч – 3,0 см, праворуч – 1,5 см, зверху і знизу – по 2 см. Приблизний обсяг структурних складових тексту курсової роботи (сторінок): вступ – 2-3; основна частина – 25-30; висновки – 2-3 сторінки.

Курсова робота має бути написана українською мовою та правильно оформлена. Роботу комплектують у такій послідовності: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина, висновки, додатки (у разі необхідності), список літератури.

Зміст оформляють у вигляді переліку назв розділів і підрозділів (за необхідністю) роботи, для кожного з яких зазначають відповідний номер початкової сторінки тексту. Розділи позначають арабськими цифрами (1, 2, 3), а підрозділи (1.1, 1.2, 1.3).

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому нижньому куті, на титульному аркуші номер не проставляють.

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, з абзацного відступу. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули (за винятком формул, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули зазначають на рівні формули у круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Наприклад: Критерій Стьюдента використовується нами для визначення того, чи є різниця між середніми значеннями показників ефективності в контрольній та експериментальній групах суттєвою. Він вираховується за формулою:

(1.3)

де і – середні арифметичні значення.

Розрахунки, які наводяться в тексті, доцільно подавати у вигляді таблиці, дані якої мають бути обов’язково проаналізовані в роботі. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відображає її зміст. Нумерація таблиць здійснюється таким чином: слово «Таблиця» та її порядковий номер пишеться курсивом окремим рядком з вирівнюванням тексту по правому краю; з нового рядка пишеться заголовок таблиці з великої першої букви (решта малі) і розміщують симетрично до тексту над таблицею. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці у даному розділі. Наприклад: Таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу. Якщо таблиця має продовження на наступній сторінці, то пишуть: Продовження таблиці 2.1. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо показники, які містяться в таблиці, мають однакову одиницю виміру, то їх виносять у заголовок таблиці, якщо вони різні, то їх розміщують у спеціальній графі та відповідних рядках таблиці. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Зразок оформлення таблиці у тексті курсової роботи наведено у додатку Е.

Ілюстративний матеріал у формі схем, діаграм, графіків тощо оформляється таким чином: знизу, під ілюстрацією, з великої літери пишуть слово «Рисунок» і проставляють його номер, який складається з номера розділу та порядкового номера рисунка у даному розділі. Наприклад: Рис. 2.3. Модель конкурентних переваг М. Портера (третій рисунок другого розділу). Зразок оформлення рисунку у тексті роботи подано у додатку Е.

У тексті обов’язково мають бути зроблені посилання на джерела, з яких була запозичена цифрова інформація, а також цитати, класифікації, формули, графіки тощо, що наводяться в курсовій роботі. Посилання на джерела рекомендується здійснювати за допомогою квадратних дужок, в яких проставляється порядковий номер джерела із списку використаної літератури та після зап’ятої відповідна сторінка. Наприклад: [3, с. 15] або [3, с. 15; 14, с. 132] або [24‑27; 32] (під останнім розуміється, що у списку використаних джерел під порядковими номерами 24, 25, 26, 27 та 32 вміщено опис відповідних Інтернет-ресурсів).

Наявність посилань є обов’язковою вимогою щодо оформлення курсової роботи.

Висновки можуть бути оформлені як пронумерований арабськими цифрами виклад результатів дослідження, описаних в розділах основної частини роботи.

Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин у висновках не допускаються.

Рекомендується, щоб обсяг висновків становив не більше, як 5% обсягу основної частини курсової роботи.

Список використаних джерел складають відповідно до чинних стандартів із видавничої та бібліотечної справи. У додатку Д наведено приклади такого опису, залежно від типу джерела.

Кожен додаток починається з нової сторінки. Він повинен мати свій заголовок. Якщо в роботі більше одного додатка, вони нумеруються послідовно літерами українського алфавіту.

Додатки мають включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дослідження і наводяться тільки в разі необхідності. Якщо додатки можна розмістити на аркушах формату А4, вони послідовно вшиваються у роботу після висновків і перед списком використаних джерел з наскрізною нумерацією сторінок. Для додатків можна не дотримуватися вимог щодо розміру шрифту та міжрядкового інтервалу. Якщо ж розмір додатків (таблиці, графіки, карти тощо) є більшим, ніж формат А4, вони оформляються в окремій структурованій папці, на якій зазначається слово «ДОДАТКИ» та назва курсової роботи та прізвище й ініціали автора.

Розміщувати додатки слід у порядку появи посилань на них у тексті курсової роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, 3, І, Ї, И, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» і т. д. Позначення «Додаток ...» робиться у правому верхньому куті аркуша, нижче симетрично до тексту розміщується назва додатку.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатку А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатку В. Ілюстрації, таблиці, формули, що с у тексті додатку, потрібно нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок К.3 – третій рисунок додатку К; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.