Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Основні поняття психодіагностики

Модуль І .

Загальні основи психодіагностики.

Тема 1 . Психологія як наука та практична галузь знань.-2г.

План.

1. Значення науки для діяльності соціальних працівників.

2. Основні поняття психодіагностики.

3. Психологічний діагноз.

4. Особливості сучасної психодіагностики та її можливості.

5. Професійно-етичні норми в психодіагностиці.

Логіка викладу: основні поняття психодіагностики, предмет психодіагностики, поняття психологічного діагнозу, професійно-етичні принципи в психодіагностиці, завдання та особливості сучасної психодіагностики.

Питання не в тому, чи може людина пізнати себе, а в тому, що саме вона дізнається, зверта­ючись до діагностики...Б.Скінер

Основні поняття психодіагностики

Сьогодні більшість дослідників визнають, щО психодіагностика як галузь психологічного знання спрямована на розробку методів роз­пізнавання індивідуальних психологічних вла­стивостей людини. При цьому слід пам'ятати, що психодіагностика має справу не тільки з тестами, але й з якіс­ними оцінками особистості. Важливо також враховувати, що психо­діагностика не допоміжна, обслуговуюча дисципліна, а повноправна наука, яка вивчає природу індивідуальних відмінностей. Враховуючи різні трактовки поняття «психодіагностика», пропонується її наступ­не визначення (Л.Бурлачук, 2002):

Психодіагностика- це галузь психологічної науки, що розроб­ляє теорію, принципи і інструменти оцінки і виміру індивідуально-психологічних властивостей особистості.

За період розвитку психодіагностики в ній склались основні сфери застосування психологічних методик, які можуть бути ви­значені як галузі загальної психодіагностики. Першими виявили інтерес до методик дослідження особистості і інтелекту освіта і меди­цина, що і зумовило появу відповідних галузей психодіагностики — освітню і клінічну. Крім названих областей психодіагностики, не­обхідно відзначити професійну психодіагностику, без якої немож­ливі профорієнтація і профвідбір.

Діагностика(від грецького «діа» і «гнозис») буквально розумі­ється як «пізнання, що розрізняє». Термін «діагностика» сьогодні активно використовується не тільки в психології, але й педагогіці, медицині та інших галузях науки. Згідно з сучасним загальнонау-ковим уявленням під терміном «діагностика» розуміють розпізнання стану визначеного об'єкту чи системи шляхом швидкої реєстрації її суттєвих параметрів і подальшого віднесення до визначеної діагно­стичної категорії з метою прогнозу її поведінки і прийняття рішення про необхідні впливи на цю поведінку в бажаному напрямі. В цьому контексті психодіагностику слід вважати важливим засобом забез­печення так званого «зворотного зв'язку» — засобом інформаційного забезпечення будь-якого впливу, тобто любий вплив повинен розпо­чинатися зі збору психодіагностичної інформації і завершуватися повторним діагностичним обстеженням.

Діагностичні ознаки- це окремі зовнішньо виражені ознаки об'єкта діагностики, які виявляються інформативними для віднесення об'єкту до визначеної діагностичної категорії. Ознаки можна безпосередньо спостерігати (наприклад: певні поведінкові прояви, комунікативні навички тощо).

Діагностичні категорії- це широкий клас об'єктів діагностики (в психодіагностиці — клас людей), яким виноситься єдиний діаг­ноз - діагностичне заключення. В психодіагностиці — це заключення про рівні розумового розвитку, особистісної зрілості, психологічної адаптованості і т.п.

На відміну від діагностичних ознак, категорії скриті від безпо­середнього спостереження. Тому в соціальних науках їх прийнято називати латентними змінними. Для кількісних категорій часто використовується назва «діагностичні фактори».

Діагностичні фактори- це глибинні узагальнені ознаки, за якими розрізняються між собою діагностичні категорії.

Підсумком діагностики є діагностичний висновок — який перед­бачає перехід від спостерігальних ознак до рівня скритих категорій. Особлива складність психодіагностики полягає в тому, що між змін­ними і категоріями не існує взаємоозначених зв'язків. Наприклад: один учень вчиться для того, щоб отримати «відмінно» — таким чином в учня сформована пізнавальна потреба, інший намагається отри­мати таку саму оцінку за матеріальну винагороду.

Для однозначного висновку одного симптому (одного вчинку), як правило, недостатньо. Необхідно проаналізувати комплекс симпто­мів. Виявлення різноманітних симптомів (ознак) забезпечують тести.

Тест в психодіагностиці — це серія однотипних стандартизова­них коротких випробувань, яким піддається обстежуваний. Різні те­стові завдання покликані виявити в обстежуваного різні симптоми, які пов'язані зі скритими факторами, що тестуються.

Сума результатів тестування (випробувань) свідчить про рівень вимірюваного фактора (тут мається на увазі схема підрахунку тес­тового бала).

Слід розрізняти практичне обстеження і наукове диферен-ційно-діагностичне дослідження, які є одними з важливих понять в сучасній тестологічній культурі.

Обстеження- це застосування готового, вже розробленого тесту. Його результат — відомості про психічні властивості конкретної людини (обстежуваного).

Диференційно-діагностичне дослідження —це комплекс теоре­тичних і експериментальних робіт, спрямованих на формування концепції психічної властивості, що вимірюється (скритого фактора, Що впливає на ефективність і характер діяльності), на виявлення діагностичних ознак (чи емпіричних індикаторів), за якими можна отримати інформацію про задану властивість; це створення і апро­бація методики реєстрації виявлених ознак.

Таким чином, сучасне поняття «психодіагностика» тісно пов'яза­не з поняттям «психологічне тестування», але не зводиться до нього, оскільки, крім тестових (стандартизованих), існують експертні (що ґрунтуються на якісних оцінках), і які прийнято ще називати «клінічні психодіагностичнг методики»:, бесіда, слабо стандарти­зоване інтерв'ю, проективні методи і т.ін.

Стандартизовані кількісні тести ефективніші в тих випадках, коли необхідно отримати хоча б наближені дані про цілу групу лю­дей в короткий термін і при цьому прийняти строго альтернативне рішення, що вимагає кількісного обґрунтування своєї надійності (наприклад: прийняти чи не прийняти на навчання, роботу, зроби­ти висновок про інтелектуальний розвиток і т.ін.). Крім того, стан­дартизовані методики краще захищені від можливих методичних помилок, які виникають внаслідок низької психодіагностичної кваліфікації виконавця.

Експертні методи більш ефективні в руках досвідчених, про­фесійно підготовлених психодіагностів-психологів. Вони дозволяють глибше і точніше проникнути в життєву ситуацію конкретної люди­ни. Особливо ефективні експертні методи тоді, коли за їх результата­ми сам психолог надає психологічну допомогу (проводить корекцію, терапію, тренінг тощо).

Сьогодні активно застосовують обидва підходи, які є взаємодо­повнюючими. Спільним для них є те, що діагноз ставиться на основі аналізу первинних психодіагностичних даних (ознак). Технологічні прийоми отримання цих первинних даних і логічні правила їх син­тезу в діагностичні категорії - ось головний предмет і одночасно продукт розвитку наукової психодіагностики.

Найбільш логічно, строго в узагальнено-формалізованій формі ці логічно-методичні принципи відображені в психометриці.

Психометрика- математизована технологія створення стан­дартизованих, вимірюючих діагностичних методик. Сучасна психо-метрика вимагає, щоб будь-який тест, який претендує на те, щоб бути науковим, відповідав необхідним психометричним властивостям. Це властивості валідності, надійності, репрезентативності. В психо-метрицІ обґрунтовані визначені правила і методи виміру вказаних психометричних властивостей тестів, за допомогою яких здійсню­ється контроль за ступенем науковості будь-якого запропонованого тесту. Отже, психодіагностика в психології служить своєрідним мостом між наукою і практикою: наукою про індивідуальні пси­хологічні відмінності (диференціальна психологія) і практикою постановки психологічного диагнозу

Центральним і найбільш універсальним поняттям диференційної психології є поняття «психічні властивості».Для розуміння змісту цьо­го поняття пропонується наступне визначення (А.Г.Шмельов, 1996).

Психічні властивості стабільні в часі, є рисами особистості.В тих випадках, коли від рівня розвитку визначеної риси залежить досягнення індивідом нормативне заданого результату, тоді ми го­воримо про здібності особистості.Коли рівень розвитку риси не впливає на досягнення результату, тоді ми говоримо про стильовурису. Риси, які впливають на спрямованість діяльності, називаються мотиваційними. Психічні властивості — явища нестабільні в часі -формують те, що ми називаємо психічними станами.Таким чином, враховуючи певне спрощення, можна сказати, що всі скриті фактори, на які спрямована психодіагностика, є або здібностями, або стильови­ми чи мотиваційними рисами особистості, або психічними станами.

Методика (тест), що застосовується в психодіагностиці, може спрямовуватись на виявлення загальних чи часткових рис індивіду­альності (наприклад, виявлення загального рівня пізнавальної по­треби чи сфери інтересів).

Тому розуміння рівня загальності заданих в методиці діагностич­них категорій необхідне для обґрунтованого вибору глибини прогнозу.

Оскільки підсумком діагностичної роботи є постановка психо­логічного діагнозу, то необхідно розглянути це поняття. Було б не-вірно думати, що це заключення про психічну хворобу.




Переглядів: 5648

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.